Ґріммів закон
Ґрі́ммів зако́н (також «зако́н Ра́ска — Ґрі́мма», «пе́рший пересу́в при́голосних», «Ра́скове пра́вило») — фонетичний закон у прагерманській мові, що полягав у зміні прагерманських змичних приголосних. Явище пересуву 1814[1], можливо, 1818[2] року відкрив Расмус Раск, а 1822 року Я. Ґрімм, виправивши Расмусові помилки, у книзі «Німецька граматика» (нім. Deutsche Grammatik)[3] довів систему переходу до досконалості[2], додавши нових змін[4]. Перший пересув приголосних відбувся між V і ІІ століттям до н.е. і зачепив усі приголосні, окрім лише [s].
Праіндоєвропейська мова | Ґріммів закон | Прагерманська | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Губні | Зубні | Велярні | Лабіовелярні | Губні | Зубні | Велярні | Лабіовелярні | |||
Глухі проривні | p | t | k | kʷ | → | f | þ | x (h) | xʷ (hʷ) | Глухі фрикативні |
Дзвінкі проривні | b | d | g | gʷ | p | t | k | kʷ | Глухі проривні | |
Дзвінкі придихові | bʰ | dʰ | gʰ | gʷʰ | β [b] | ð [d] | ɣ [g] | ɣʷ [gʷ] | Дзвінкі фрикативні (проривні) |
Суть
Суть пересуву змичних можна представити так[5][6]:
- індоєвропейським дзвінким змичним придиховим відповідають германські дзвінкі фрикативні:
- індоєвропейським дзвінким змичним відповідають германські глухі змичні:
- індоєвропейським глухим змичним відповідають германські глухі фрикативні:
Приклади звукових змін
Нижче наведено приклади Ґріммового закону на початку слів[7][8]:
- пра-і.є. *bʰ > прагерм. *β > *b:
- пра-і.є. *bʰrāter «брат» > лат. frāter, але англ. brother;
- пра-і.є. bʰibʰru- «бобер» > лат. fiber, але англ. beaver;
- пра-і.є. *bʰlē «дути» > лат. flāre, але англ. blow;
- пра-і.є. *bʰreg- «ламати» > лат. fra(n)go, але англ. break;
- пра-і.є. *bʰudʰ- «низ» > лат. fundus, але англ. bоttom;
- пра-і.є. *bʰāgo- «бук» > лат. fāgus, але англ. beеch;
- пра-і.є. *bʰag- «смажити, пекти» > грец. phōgein, але англ. bake.
- пра-і.є. *dʰ > прагерм. *ð > *d:
- пра-і.є. *gʰ > прагерм. *ɣ > *g:
- пра-і.є. gʰordʰo- «двір» > лат. hortus, але давн-англ. geard;
- пра-і.є. gʰosti- «гість» > лат. hostis, але англ. guest;
- пра-і.є. gʰomon- > лат. homo, але англ. gome (заст.);
- пра-і.є. gʰol- «жовч» > грец. сhole, але англ. gall;
- пра-і.є. gʰed- «брати» > лат. (pre)he(n)dere, але англ. get;
- пра-і.є. gʰaido- «коза» > лат. haedus, але англ. gоat.
- пра-і.є. *b > прагерм. *p:
- пра-і.є. *d > прагерм. *t:
- пра-і.є. *g > прагерм. *k:
- пра-і.є. *p > прагерм. *f:
- пра-і.є. *pisk «риба» > лат. pisces, ісп. pesco, італ. pesce, але (давн-англ. fisc >) англ. fish;
- пра-і.є. *peter «батько» > лат. pater, ісп. padre, фр. père, скр. pitar IAST, але англ. father;
- пра-і.є. *pel «шкіра» > лат. pellis, але англ. felt;
- пра-і.є. *pur- «вогонь» > грец. pyr-, але англ. fire;
- пра-і.є. *portu- «прохід» > лат. portus, але англ. ford;
- пра-і.є. *pulo- «птаха» > лат. pullus, але англ. fowl;
- пра-і.є. *ped- «нога, ступня» > лат. pes / ped(em), ісп. pie, фр. pied, грец. pod-, pos-, але англ. foot.
- пра-і.є. *t > прагерм. *þ:
- пра-і.є. *treyes «три» > ісп. tres, фр. trois, грец. trios, укр. три, скр. trayas IAST, але англ. three;
- пра-і.є. *ters- «спрага, сухий» > лат. torrere, але англ. thirst;
- пра-і.є. *tonuh- «шумний» > лат. tonare, але англ. thunder;
- пра-і.є. *tu «ти» > лат. tu, ісп. tu, фр. tu, укр. ти, але давн-англ. thou;
- пра-і.є. *tum- «товстий, жирний» > лат. tumere, але англ. thumb;
- пра-і.є. *k > прагерм. *h:
- пра-і.є. *korn- «ріг» > лат. cornu, але англ. horn;
- пра-і.є. *kap- «мати, хватати» > лат. capere, але англ. have, heave;
- пра-і.є. *kerd- «серце» > лат. cor, cordis, ісп. corazón, фр. cœur,, укр. серце, але англ. heart;
- пра-і.є. *ker- «звір, олень» > лат. cervus, але англ. hart;
- пра-і.є. *kel- «покривати» > лат. celare, але англ. hall, hell;
- пра-і.є. *kemtom «тисяча» > лат. centum, ісп. ciento, фр. cien, скр. satem IAST, але англ. hundred.
- пра-і.є. *kʷ > прагерм. *hʷ:
- пра-і.є. *kʷod «що» > лат. quod, але (давн-англ. hwaet >) англ. what.
Хронологія
Перший пересув приголосних відбувся між V і ІІ століттям до н.е. і зачепив усі приголосні, окрім лише [s].
Дія закону мала місце до германської акцентуаційної зміни, тобто до того, як наголос було зафіксовано на початку всіх слів[9].
Причини пересуву
Психологічна теорія
Я. Ґрімм пов'язував пересув приголосних зі схильністю германців до зміни місця проживання, тобто з їхньою етнопсихологією. Він убачав у переході дзвінких («слабких») звуків у глухі («сильні») прояв сміливості та гордості давніх германців. Звичайно, що таку гіпотезу прийнято вважати «наївною», «антинауковою», подекуди навіть «шовіністичною».
Джерела
- Lyle Campbell. Historical linguistics. An Introduction. — Cambridge, Massachusetts : The MIT Press, 1998. — С. 46-47. — ISBN 0-262-53159-3.
- Левицький В.В. Основи германістики. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — С. 209. — ISBN 966-8609-66-2.
Примітки
- Grimm's law [Ґріммів закон]. Encyclopedia Britannica (Англійською).
- Михаленко, Алексей. Всё по закону, или почему слова такие разные [Усе за законом, або чому слова такі різні] (Російською). Интересная лингвистика. Архів оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 17 березня 2018.
- Пиперски, Александр (30.05.2017). Закон Гримма в германских языках [Ґріммів закон у германських мовах]. ПостНаука (Російською).
- Grimm’s Law [Ґріммів закон] (Англійською). Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 19 березня 2018.
- Grimm’s law [Ґріммів закон]. Encyclopedia Britannica (Англійською).
- Арсеньева М. Г.; Балашова С. П.; Берков В. П.; Соловьёва Л. Н (2006). Введение в германскую филологию [Уведення в германську філологію] (Російською). Москва. с. 57–58.
- Grimm Scholarship: The First Sound Shift [Ґріммове вчення: перший пересув шелестівок]. Dr. Wheeler's Website (Англійською).
- History of English - Grimm’s Law, Verner’s Law [Історія англійської мови - Ґріммів закон, Вернерів закон] (Англійською).
- The Sound Changes which Distinguish Germanic from Indo-European [Звукові зміни, що відрізняють германські мови від індоєвропейських] (Англійською).