Глухий губно-зубний фрикативний

Глухий губно-зубний фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — f, а відповідний символ X-SAMPAf.

f
Номер МФА 128
Кодування
HTML (decimal) f
Юнікод (hex) U+0066
X-SAMPA f
Кіршенбаум f
Брайль Шаблон:Braille cell/core

Назва

  • Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикатив
  • Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикативний
  • Глухий лабіо-дентальний фрикатив (англ. voiceless labiodental fricative)
  • Глухий лабіо-дентальний фрикативний

Властивості

Властивості «глухого губно-зубного фрикативного»:

  • Спосіб творенняфрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Місце творення — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Українська мова

В українській мові цей звук передається на письмі літерою ф. Уживається переважно в словах іншомовного походження. Іншим слов'янським мовам також первісно невластивий, у деяких розвинувся пізніше зі звуків і звукосполучень «хв», «хп», «в». У праіндоєвропейській мові був відсутній, у давньогрецькій виник з праіндоєвроп. *bʰ (який у слов'янських мовах дав /b/), у латинській — також з *bʰ, у деяких випадках — з *dʰ. У германських мовах походить від праіндоєвроп. *p (що залишився незмінним у слов'янських).

Приклади

МоваСловоМФАЗначенняПримітки
Абхазька мовафы[fə]'блискавка'Див. Абхазька фонетика
Адигейськатфы[tfə] 'п'ять'Відповідає [xʷ] у кабардинській і прачеркеській
Албанськаfaqe[facɛ]'щока'
АнглійськаВсі діалектиfill[fɪl]'наповнення'Див. Англійська фонетика
Кокні[1]think[fɪŋk]'думаю'Особливість говірки соціальної групи,[2] окремий випадок вільного варіювання, коли мовці вимовляють його замість нормативного θ.[3] Див. Діалектна вимова θ в англійській мові
Багато які британські міські діалекти[4]
У мовленні багатьох молодих новозеландців[5][6]
Характерна південноафриканська англійська[7]Зазвичай наприкінці слів.
АрабськаСтандартна[8]ظرف[ðˤɑrf]'оболонка'Див. Арабська фонетика
Баскськаfin[fin]'тонкий'
Валійськаffon[fɔn]'палиця'Див. Валійська фонетика
В'єтнамська[9]pháo[faːw˧ˀ˥]'феєрверк-вертушка'Див. В'єтнамська фонетика
ВірменскаСхідновірменська[10]ֆուտբոլ[fut̪bol] 'футбол'
Галісійськаfaísca[faˈiska]'іскра'
Гіндіसाफ़[sɑːf]'чистий'Див. Фонетика гіндустані
Гоемай[fat]'дути'
Грецькаφύση fysī[ˈfisi]'єство'Див. Новогрецька фонетика
Гуджараті/faļ[fəɭ]'плід'Див. Фонетика гуджараті
Еве[11]eflen[éflé̃]'виплювує'
Західнофризькаfol[foɫ]'повний'
Івритסופר[so̞fe̞ʁ]'письменник'Див. Фонетика івриту
Іспанська[12]fantasma[fã̈n̪ˈt̪äzmä]'привид'Див. Іспанська фонетика
Італійськаfantasma[fän̪ˈt̪äzmä]'привид'Див. Італійська фонетика
Кабардинськафыз[fəz]'жінка'Відповідає [ʂʷ] в адигейській і прачеркеській
Кабільськаafus[afus]'рука'
Каталонська[13]fase[ˈfazə]'фаза'Див. Каталонська фонетика
КитайськаКантонська/fat6[fɐt˨]'Будда'Див. Кантонська фонетика
Мандаринська fēi[feɪ̯˥]'літати'Див. Мандаринська фонетика
Коптськаϥⲧⲟⲟⲩ[ftow]'чотири'
Македонська мовафонетика[fɔnetika]'фонетика'Див. Македонська фонетика
Малайськаferi[feri]'пором'
Мальтійськаfenek[fenek]'кріль'
Нідерландська[14]fiets[fits]'велосипед'Див. Нідерландська фонетика
Німецькаfade[ˈfaːdə]'прісний'Див. Німецька фонетика
Норвезькаfilter[filtɛɾ]'фільтр'Див. Норвезька фонетика
Носу/fu[fu˧]'печеня'
Пенджабіਫ਼ੌਜੀ[fɔːd͡ʒi]'солдат'
Польська[15]futro[ˈfut̪rɔ] 'хутро'Див. Польська фонетика
Португальська[16]fogo[ˈfoɡʊ]'вогонь'Див. Португальська фонетика
Російська[17]орфография[ɐrfɐˈɡrafʲɪjə]'орфографія'Протиставляється пом'якшеному варіанту («фь»). Див. Російська фонетика
Румунська[18]foc[fo̞k]'вогонь'Див. Румунська фонетика
СапотекськаТількіапанська[19]cafe[kafɘ]'кава'Вживається здебільшого в запозиченнях з іспанської
Словацькаfúkať[ˈfuːkac]'хукати'
Сомаліfeex[fɛħ]'бородавка'Див. Сомалійська фонетика
Турецькаsaf[säf]'чистий'Див. Турецька фонетика
Угорськаfigyel[fiɟɛl]'звертає увагу'Див. Угорська фонетика
УкраїнськаФастів[ˈfɑ.sʲciu̯]'Фастів'Див. Українська фонетика
Урдуصاف[sɑːf]'чистий'Див. Фонетика гіндустані
Французька[20]fabuleuse[fäbyˈløːz̪]'казковий'Див. Французька фонетика
Чеськаfoukat[ˈfoʊ̯kat]'хукати'Див. Чеська фонетика
Чеченськафакс / faks[faks]'факс'
Шведськаfisk[ˈfɪsk]'риба'Див. Шведська фонетика

Примітки

Джерела

  • Altendorf, Ulrike; Watt, Dominik (2004). The dialects in the South of England: phonology. У Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive. A handbook of varieties of English. 1: Phonology. Mouton de Gruyter. с. 181–196. ISBN 3-11-017532-0.
  • Bowerman, Sean (2004). White South African English: phonology. У Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive. A handbook of varieties of English. 1: Phonology. Mouton de Gruyter. с. 931–942. ISBN 3-11-017532-0.
  • Britain, David (2005). Innovation diffusion: "Estuary English" and local dialect differentiation: The survival of Fenland Englishes. Linguistics 43 (5): 995–1022.
  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992). Catalan. Journal of the International Phonetic Association 22 (1–2): 53–56. doi:10.1017/S0025100300004618.
  • Clark, Lynn; Trousdale, Graeme (2010). A cognitive approach to quantitative sociolinguistic variation: Evidence from th-fronting in Central Scotland. У Geeraerts, Dirk; Kristiansen, Gitte; Peirsman, Yves. Advances in Cognitive Linguistics. Berlin: Walter de Gruyter. ISBN 978-3-11-022645-4.
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223.
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company.
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993). Illustrations of the IPA:French. Journal of the International Phonetic Association 23 (2): 73–76. doi:10.1017/S0025100300004874.
  • Gordon, Elizabeth; Maclagan, Margaret (2008). Regional and social differences in New Zealand: Phonology. У Burridge, Kate; Kortmann, Bernd. Varieties of English. 3: The Pacific and Australasia. Berlin: Walter de Gruyter. с. 64–76. ISBN 3110208415.
  • Gussenhoven, Carlos (1992). Dutch. Journal of the International Phonetic Association 22 (2): 45–47. doi:10.1017/S002510030000459X.
  • Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191.
  • Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. Second). Blackwell.
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373.
  • Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344.
  • Padgett, Jaye (2003). Contrast and Post-Velar Fronting in Russian. Natural Language & Linguistic Theory 21 (1): 39–87. doi:10.1023/A:1021879906505.
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628.
  • Thompson, Laurence (1959). Saigon phonemics. Language 35 (3): 454–476. JSTOR 411232. doi:10.2307/411232.
  • Thelwall, Robin (1990). Illustrations of the IPA: Arabic. Journal of the International Phonetic Association 20 (2): 37–41. doi:10.1017/S0025100300004266.
  • Wells, John C. (1982). Accents of English. 2: The British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24224-X.
  • Wood, Elizabeth (2003). TH-fronting: The substitution of f/v for θ/ð in New Zealand English. New Zealand English Journal 17: 50–56.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.