Глухий губно-зубний фрикативний
Глухий губно-зубний фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — f, а відповідний символ X-SAMPA — f.
| f | |
|---|---|
| Номер МФА | 128 |
| Кодування | |
| HTML (decimal) |
f |
| Юнікод (hex) | U+0066 |
| X-SAMPA |
f |
| Кіршенбаум |
f |
| Брайль | Шаблон:Braille cell/core |
Назва
- Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикатив
- Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикативний
- Глухий лабіо-дентальний фрикатив (англ. voiceless labiodental fricative)
- Глухий лабіо-дентальний фрикативний
Властивості
Властивості «глухого губно-зубного фрикативного»:
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
- Місце творення — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Українська мова
В українській мові цей звук передається на письмі літерою ф. Уживається переважно в словах іншомовного походження. Іншим слов'янським мовам також первісно невластивий, у деяких розвинувся пізніше зі звуків і звукосполучень «хв», «хп», «в». У праіндоєвропейській мові був відсутній, у давньогрецькій виник з праіндоєвроп. *bʰ (який у слов'янських мовах дав /b/), у латинській — також з *bʰ, у деяких випадках — з *dʰ. У германських мовах походить від праіндоєвроп. *p (що залишився незмінним у слов'янських).
Приклади
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| Абхазька мова | фы | [fə] | 'блискавка' | Див. Абхазька фонетика | |
| Адигейська | тфы | [tfə] | 'п'ять' | Відповідає [xʷ] у кабардинській і прачеркеській | |
| Албанська | faqe | [facɛ] | 'щока' | ||
| Англійська | Всі діалекти | fill | [fɪl] | 'наповнення' | Див. Англійська фонетика |
| Кокні[1] | think | [fɪŋk] | 'думаю' | Особливість говірки соціальної групи,[2] окремий випадок вільного варіювання, коли мовці вимовляють його замість нормативного θ.[3] Див. Діалектна вимова θ в англійській мові | |
| Багато які британські міські діалекти[4] | |||||
| У мовленні багатьох молодих новозеландців[5][6] | |||||
| Характерна південноафриканська англійська[7] | Зазвичай наприкінці слів. | ||||
| Арабська | Стандартна[8] | ظرف | [ðˤɑrf] | 'оболонка' | Див. Арабська фонетика |
| Баскська | fin | [fin] | 'тонкий' | ||
| Валійська | ffon | [fɔn] | 'палиця' | Див. Валійська фонетика | |
| В'єтнамська[9] | pháo | [faːw˧ˀ˥] | 'феєрверк-вертушка' | Див. В'єтнамська фонетика | |
| Вірменска | Східновірменська[10] | ֆուտբոլ | [fut̪bol] | 'футбол' | |
| Галісійська | faísca | [faˈiska] | 'іскра' | ||
| Гінді | साफ़ | [sɑːf] | 'чистий' | Див. Фонетика гіндустані | |
| Гоемай | [fat] | 'дути' | |||
| Грецька | φύση fysī | [ˈfisi] | 'єство' | Див. Новогрецька фонетика | |
| Гуджараті | ફળ/faļ | [fəɭ] | 'плід' | Див. Фонетика гуджараті | |
| Еве[11] | eflen | [éflé̃] | 'виплювує' | ||
| Західнофризька | fol | [foɫ] | 'повний' | ||
| Іврит | סופר | [so̞fe̞ʁ] | 'письменник' | Див. Фонетика івриту | |
| Іспанська[12] | fantasma | [fã̈n̪ˈt̪äzmä] | 'привид' | Див. Іспанська фонетика | |
| Італійська | fantasma | [fän̪ˈt̪äzmä] | 'привид' | Див. Італійська фонетика | |
| Кабардинська | фыз | [fəz] | 'жінка' | Відповідає [ʂʷ] в адигейській і прачеркеській | |
| Кабільська | afus | [afus] | 'рука' | ||
| Каталонська[13] | fase | [ˈfazə] | 'фаза' | Див. Каталонська фонетика | |
| Китайська | Кантонська | 佛/fat6 | [fɐt˨] | 'Будда' | Див. Кантонська фонетика |
| Мандаринська | 飛 fēi | [feɪ̯˥] | 'літати' | Див. Мандаринська фонетика | |
| Коптська | ϥⲧⲟⲟⲩ | [ftow] | 'чотири' | ||
| Македонська мова | фонетика | [fɔnetika] | 'фонетика' | Див. Македонська фонетика | |
| Малайська | feri | [feri] | 'пором' | ||
| Мальтійська | fenek | [fenek] | 'кріль' | ||
| Нідерландська[14] | fiets | [fits] | 'велосипед' | Див. Нідерландська фонетика | |
| Німецька | fade | [ˈfaːdə] | 'прісний' | Див. Німецька фонетика | |
| Норвезька | filter | [filtɛɾ] | 'фільтр' | Див. Норвезька фонетика | |
| Носу | ꃚ/fu | [fu˧] | 'печеня' | ||
| Пенджабі | ਫ਼ੌਜੀ | [fɔːd͡ʒi] | 'солдат' | ||
| Польська[15] | futro | [ˈfut̪rɔ] | 'хутро' | Див. Польська фонетика | |
| Португальська[16] | fogo | [ˈfoɡʊ] | 'вогонь' | Див. Португальська фонетика | |
| Російська[17] | орфография | [ɐrfɐˈɡrafʲɪjə] | 'орфографія' | Протиставляється пом'якшеному варіанту («фь»). Див. Російська фонетика | |
| Румунська[18] | foc | [fo̞k] | 'вогонь' | Див. Румунська фонетика | |
| Сапотекська | Тількіапанська[19] | cafe | [kafɘ] | 'кава' | Вживається здебільшого в запозиченнях з іспанської |
| Словацька | fúkať | [ˈfuːkac] | 'хукати' | ||
| Сомалі | feex | [fɛħ] | 'бородавка' | Див. Сомалійська фонетика | |
| Турецька | saf | [säf] | 'чистий' | Див. Турецька фонетика | |
| Угорська | figyel | [fiɟɛl] | 'звертає увагу' | Див. Угорська фонетика | |
| Українська | Фастів | [ˈfɑ.sʲciu̯] | 'Фастів' | Див. Українська фонетика | |
| Урду | صاف | [sɑːf] | 'чистий' | Див. Фонетика гіндустані | |
| Французька[20] | fabuleuse | [fäbyˈløːz̪] | 'казковий' | Див. Французька фонетика | |
| Чеська | foukat | [ˈfoʊ̯kat] | 'хукати' | Див. Чеська фонетика | |
| Чеченська | факс / faks | [faks] | 'факс' | ||
| Шведська | fisk | [ˈfɪsk] | 'риба' | Див. Шведська фонетика | |
Примітки
- Wells, (1982), p. 328.
- Altendorf, (1999), p. 7.
- Clark та Trousdale, (2010), p. 309.
- Britain, (2005), p. 1005.
- Wood, (2003), p. 50.
- Gordon та Maclagan, (2008), p. 74.
- Bowerman, (2004), p. 939.
- Thelwall (1990:37)
- Thompson (1959:458–461)
- Dum-Tragut (2009:18)
- Ladefoged (2005:156)
- Martínez-Celdrán et al. (2003:255)
- Carbonell & Llisterri (1992:53)
- Gussenhoven (1992:45)
- Jassem (2003:103)
- Cruz-Ferreira (1995:91)
- Padgett (2003:42)
- DEX Online :
- Merrill (2008:109)
- Fougeron & Smith (1993:73)
Джерела
- Altendorf, Ulrike; Watt, Dominik (2004). The dialects in the South of England: phonology. У Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive. A handbook of varieties of English. 1: Phonology. Mouton de Gruyter. с. 181–196. ISBN 3-11-017532-0.
- Bowerman, Sean (2004). White South African English: phonology. У Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive. A handbook of varieties of English. 1: Phonology. Mouton de Gruyter. с. 931–942. ISBN 3-11-017532-0.
- Britain, David (2005). Innovation diffusion: "Estuary English" and local dialect differentiation: The survival of Fenland Englishes. Linguistics 43 (5): 995–1022.
- Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992). Catalan. Journal of the International Phonetic Association 22 (1–2): 53–56. doi:10.1017/S0025100300004618.
- Clark, Lynn; Trousdale, Graeme (2010). A cognitive approach to quantitative sociolinguistic variation: Evidence from th-fronting in Central Scotland. У Geeraerts, Dirk; Kristiansen, Gitte; Peirsman, Yves. Advances in Cognitive Linguistics. Berlin: Walter de Gruyter. ISBN 978-3-11-022645-4.
- Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223.
- Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company.
- Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993). Illustrations of the IPA:French. Journal of the International Phonetic Association 23 (2): 73–76. doi:10.1017/S0025100300004874.
- Gordon, Elizabeth; Maclagan, Margaret (2008). Regional and social differences in New Zealand: Phonology. У Burridge, Kate; Kortmann, Bernd. Varieties of English. 3: The Pacific and Australasia. Berlin: Walter de Gruyter. с. 64–76. ISBN 3110208415.
- Gussenhoven, Carlos (1992). Dutch. Journal of the International Phonetic Association 22 (2): 45–47. doi:10.1017/S002510030000459X.
- Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191.
- Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. Second). Blackwell.
- Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373.
- Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344.
- Padgett, Jaye (2003). Contrast and Post-Velar Fronting in Russian. Natural Language & Linguistic Theory 21 (1): 39–87. doi:10.1023/A:1021879906505.
- Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628.
- Thompson, Laurence (1959). Saigon phonemics. Language 35 (3): 454–476. JSTOR 411232. doi:10.2307/411232.
- Thelwall, Robin (1990). Illustrations of the IPA: Arabic. Journal of the International Phonetic Association 20 (2): 37–41. doi:10.1017/S0025100300004266.
- Wells, John C. (1982). Accents of English. 2: The British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24224-X.
- Wood, Elizabeth (2003). TH-fronting: The substitution of f/v for θ/ð in New Zealand English. New Zealand English Journal 17: 50–56.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.