2А20

У—5ТС «Молот» (Індекс ГРАУ 2А20) радянська гладкоствольна танкова гармата середнього танка Т-62. Розроблена у Свердловському ДКБ-9.

2А20 (У-5ТС «Молот»)

115 мм танкова гармата 2А20 у музеї Мотовилхінських заводів. м. Перм
Тип гладкоствольна танкова гармата
Походження СРСР
Історія використання
На озброєнні 1959
Оператори  СРСР
 Росія
 Північна Корея
 Ірак
 Сирія
Історія виробництва
Розробник ДКБ-9
Розроблено 1959
Виробник Завод №9
Завод №172
ВО «Барикади»
Виготовлення з 1963 по 1973
Виготовлена
кількість
близько 20 000
Варіанти 2А21
Характеристики
Вага 2,35 т
Довжина ствола — 6,05 м

Калібр 115 мм
Казенник горизонтально-клиновий
Відбій веретено-модераторний
Підвищення —6…+16,5
Траверс 360
Темп вогню 4…5
Дульна швидкість БПС: 1615 м/с
БКС: 950 м/с
ОФС: 905 м/с
Дальність вогню
Ефективна БПС: 2100 м
БКС: 1200 м
ОФС: 6000 м
Максимальна ОФС: 9000 м
Система живлення напівавтоматичне
Приціл ТШ2Б—41, ТПН—1

2А20 у Вікісховищі

Історія створення

З постановкою на озброєння Радянської армії нової гладкоствольної протитанкової гармати Т-12, з'ясувалося, що бронепробиття її бронебойного снаряда вище в 1,5 рази, ніж у 100-мм нарізних гармат того часу. Дізнавшись про це, М. С. Хрущов запропонував встановити в танк Т-62 аналогічну гармату, яка могла б використовувати постріли 2А19. Однак, виникла проблема з використанням пострілів 2А19, довжина яких становила 1200 мм, тому заряджання було неможливо через обмеження діаметра погона танка. Крім того, в кінці 1950-х років, на заході з'явилися танкові гармати більшого калібру, тому з'явилася політична необхідність у створенні танка з гарматою більшого калібру. У той же час, Л. М. Карцев висунув пропозицію прибрати нарізи з існуючої гармати Д—54, за рахунок чого збільшити калібр гармати. Розробкою гармати зайнялося ДКБ-9, за результатами робіт була виготовлена ​​гармата У—5ТС, що отримала індекс ГРАУ 2А20. У 1959 році 2А20 була прийнята на озброєння в складі середнього танка Т-62[1][2][3].

Опис конструкції

Основними складовими 2А20 були: ствол, який складався з труби, яка скріплюється кожухом в каморний частині, казенник і ежектор, який перебував на відстані 2050 мм від дульного зрізу труби. Для збільшення ефективності продувки ствола, положення отворів під кульовий клапан і сопла було змінено в сторону більшої дії порохових газів. У гарматі використовувався горизонтально-клинової тип затвора і пружинна напівавтоматика. Ударно-спусковий механізм складався з електричного спуску, в дію який приводився шляхом натискання кнопки на рукоятці стабілізатора. Також був механізм-дублер у вигляді спускового важеля, який перебував на маховику підйомного механізму. Ручний спуск проводився за допомогою рукоятки, розташованої в лівому щитку огорожі. Ствольна група кріпилася в люльці обойменного типу, конструкція якої була зварені між собою литі половинки ночвоподібної форми. У деяких моделях 2А20 застосовувалася цільнолита люлька. Для установки сектора підйомного механізму праворуч на колисці були припливи. В обіймах казенника кріпилися циліндри гідравлічних противідкатних пристроїв[4].

Боєприпаси

Таблиця ТТХ пострілів, які використовують для стрільби з гармати 2А20[1][5][6][7][8][9][10]
Індекс пострілу Індекс снаряда Початкова швидкість, м/с Вага пострілу, кг Вага снаряда (з піддоном), кг Вага вибухових речовин, кг Бронепробиття, мм[вн 1]
Бронебійні підкаліберні снаряди
3УБМ3 3БМ3 1650 22 2,8 (4,0) 300
3УБМ4 3БМ4 1650 22 3,2 (5,5) 250
3УБМ5 3БМ6 1680 22 3,9 (5,4) 228
3УБМ9 3БМ21 1600 23,5 4,5 (6,1) 330
3УБМ13 3БМ28 1650 24 4,89 (6,7) 380
3УБМ17 3БМ36
Бронебійні кумулятивні снаряди
3УБК3 3БК4 950 26 12,97 1,48 440
3УБК3М 3БК4М 950 26,6 12,98 1,48 440
3УБК7 3БК15
3УБК7М 3БК15М 1060 26,3 12,2
Осколково-фугасні снаряди
3УОФ1 3ОФ11 905 28 14,86 2,64
3УОФ6 3ОФ18 750 30,8 17,86 2,8
3УОФ37 3ОФ27 800 30,75 17,82 3,13
Шрапнельні снаряди
3УШ2 3Ш6 17,4 0,08
Кероване озброєння
3УБК10-2 9М117 370 28 18,8 660[вн 2]
3УБК10М-2 9М117М 30,7 близько 600[вн 3]
3УБК23-2 9М117М1 28 850[вн 4]

Модифікації

2А21 — 115-мм гармата Д-68 для встановлення у середній танк Т-64

Куди встановлювалася

Примітки

  1. Пушки советских танков 1945-70. Архів оригіналу за 17 червень 2012. Процитовано 28 березень 2016.
  2. О заводе — Особое конструкторское бюро №9 (рос.). Артиллерийский завод №9. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 1 грудня 2011.
  3. Средний танк Т-62 // Бронеколлекция.  2004. № 2. С. 3.
  4. М. В. Павлов, И. В. Павлов. Отечественные бронированные машины 1945—1965 гг. // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — Москва : Техинформ, 2008. № 9. С. 46.
  5. М. В. Павлов, И. В. Павлов. Отечественные бронированные машины 1945—1965 гг. // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — Техинформ, 2008. № 9. С. 49, 56.
  6. Каталог современного российского вооружения, стр 86, 102
  7. 3УБК10.00.00.000ТО. Выстрел 3УБК10 с управляемым снарядом 9М117. Техническое описание и инструкция по эксплуатации, стр. 5
  8. Jane’s Ammunition Handbook 2003—2004
  9. MBT's and Meduim tanks // Jane's Armour and Artillery 2005-2006 / Edited by Foss C. R. — Janes, 2006. — С. 106.
  10. Лещинский Ю. М., Телегин Н. Н. и др. Справочник артиллерийских боеприпасов, подлежащих утилизации и уничтожению / Под общей редакцией Каллистова А. А. — "Nova". — ISBN 5-87265-001-9.

Виноски

  1. Пробиття для підкаліберних снарядів вказано при дії на гомогенну сталеву броні при куті нахилу 0° на дальності 1000 м
  2. Бронепробиття за динамічним захистом
  3. Бронепробиття за динамічним захистом
  4. Бронепробиття за динамічним захистом

Література

  • 115-мм танковая пушка У-5ТС (2А20). Техническое описание и инструкция по эксплуатации. — Москва : «Машиностроение», 1970. — С. 236.
  • М. В. Павлов, И. В. Павлов. Отечественные бронированные машины 1945—1965 гг. // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — Москва: Техинформ, 2008. — № 8. — С. 53.
  • 3УБК10.00.00.000ТО. Выстрел 3УБК10 с управляемым снарядом 9М117. Техническое описание и инструкция по эксплуатации. — Москва : Военное издательство Министерства обороны СССР, 1987. — С. 5.
  • А. Широкорад. ПУШКИ СОВЕТСКИХ ТАНКОВ (1945-1970 гг.) // Техника и вооружение.[недоступне посилання]
  • Барятинский М. Средний танк Т-62 // Бронеколлекция.  2004. № 2. С. 3.
  • М. В. Павлов, И. В. Павлов. Отечественные бронированные машины 1945—1965 гг. // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — Москва : Техинформ, 2008. № 9. С. 46, 49, 56.
  • Карпенко А. В. Часть 1 // Каталог современного российского вооружения и конверсионной техники на международных выставках вооружения и военной техники (1992-2000 гг.). — Санкт-Петербург : Бастион, 2001. — С. 86, 102.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.