21-ша піхотна дивізія (Третій Рейх)
21-ша піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 21. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту за часів Другої світової війни.
| 21-ша піхотна дивізія (Третій Рейх) 21. Infanterie-Division | |
|---|---|
 Емблема 21-ї піхотної дивізії Вермахту | |
| На службі | 1 жовтня 1934 — 8 травня 1945 |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Третій Рейх |
| Належність |
.svg.png.webp){kind=small} Вермахт |
| Вид |
 Сухопутні війська |
| Роль | піхота |
| Чисельність | піхотна дивізія |
| У складі |
21-й армійський корпус Група армій «Північ» 3-й моторизований корпус 18-й армійський корпус 13-й армійський корпус 12-та армія 33-й армійський корпус 25-й армійський корпус 27-й армійський корпус 1-й армійський корпус 28-й армійський корпус 26-й армійський корпус 54-й армійський корпус 38-й армійський корпус 9-й армійський корпус 4-та армія 39-й танковий корпус 41-й танковий корпус 20-й армійський корпус |
| Гарнізон/Штаб | Ельбінг |
| Війни/битви | |
| Командування | |
| Визначні командувачі |
генерал-лейтенант Отто Шпонгаймер генерал-майор Генріх Гец |
| Знаки розрізнення | |
| Знак розрізнення |
 (варіант) |
Історія
21-ша піхотна дивізія створена 1 жовтня 1934 в Ельбінгу в I-му військовому окрузі (нім. Wehrkreis I).
Райони бойових дій
- Німеччина (жовтень 1934 — вересень 1939);
- Польща (вересень — жовтень 1939);
- Німеччина (жовтень 1939 — травень 1940);
- Бельгія та Франція (травень 1940 — травень 1941);
- СРСР (північний напрямок) (червень 1941 — жовтень 1944);
- Курляндський котел (жовтень 1944 — травень 1945).
Командування
Командири
- генерал-лейтенант Альберт Водріг (нім. Albert Wodrig) (1 жовтня 1934 — 10 листопада 1938);
- генерал-лейтенант Куно-Ганс фон Бот (нім. Kuno-Hans von Both) (10 листопада 1938 — 20 жовтня 1939);
- генерал-лейтенант Отто Шпонгаймер (нім. Otto Sponheimer) (1 листопада 1939 — квітень 1942);
- генерал-лейтенант Вільгельм Бонштедт (нім. Wilhelm Bohnstedt) (квітень 1942);
- генерал-лейтенант Отто Шпонгаймер (квітень 1942 — 10 січня 1943);
- генерал-лейтенант Гергард Мацкі (нім. Gerhard Matzky) (10 січня — 1 жовтня 1943);
- оберст Губертус Ламей (нім. Hubertus Lamey) (1 жовтня — грудень 1943);
- генерал-лейтенант Гергард Мацкі (грудень 1943 — 1 березня 1944);
- генерал-майор Франц Зенсфусс (нім. Franz Sensfuß) (1 — 28 березня 1944);
- генерал-лейтенант Герман Ферч (нім. Hermann Foertsch) (28 березня — 22 серпня 1944);
- генерал-майор Генріх Гец (нім. Heinrich Götz) (22 серпня — 25 вересня 1944);
- оберст Генгерсдорфф (нім. Hengersdorff) (25 вересня — жовтень 1944);
- оберст Шаренберг (нім. Scharenberg) (жовтень — 12 грудня 1944);
- оберст Бейсе (нім. Beyse) (12 грудня 1944 — 14 січня 1945);
- генерал-майор Генріх Гец (14 січня — 1 квітня 1945);
- генерал-майор Карл Кец (нім. Karl Koetz) (1 квітня — 8 травня 1945).
Нагороджені дивізії
- Нагороджені дивізії[1]
- Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ для військових формувань Вермахту за збитий літак противника
- 7 листопада 1941 — 24-й піхотний полк за дії 17 вересня 1941 (21);
- 16 травня 1942 — 1-ша рота 21-го розвідувального батальйону за дії 30 жовтня 1941 (56);
- 16 травня 1942 — 1-й батальйон 3-го піхотного полку за дії 18 лютого 1942 (107);
- 16 серпня 1943 — 8-ма рота 45-го панцергренадерського полку за дії 14 січня 1943 (357).
| Кавалери Нагрудного знаку ближнього бою в золоті | 19 |
| Кавалери Золотого Німецького Хреста | 188 |
| Кавалери Срібного Німецького Хреста | 2 |
| Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям | 5 (№ 442 оберст Герберт Швендер — 06.04.1944 № 765 генерал-майор Генріх Готц — 05.03.1945 № 775 лейтенант Франц Рогальські — 11.03.1945 № 777 обер-фельдфебель Ернст Кутцкау — 11.03.1945 № ? обер-лейтенант Ганс-Йоахим Каппіс — 28.04.1945) |
| Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста[2] | 49 в тому числі 1 непідтверджене |
| Кавалери Почесної Відзнаки Сухопутних військ «Почесна пряжка на орденську стрічку для Сухопутних військ» | 50 |
- Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ (12)
- Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ за збитий літак противника (2)
Див. також
Посилання
- 21. Infanterie-Division. на axishistory.com. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 27 липня 2012. (англ.)
- 21. Infanterie-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 27 липня 2012. (нім.)
- 21. Infanterie-Division. на balsi.de. Архів оригіналу за 22 лютий 2013. Процитовано 27 липень 2012. (нім.)
- 21.Infanterie-Division. на feldgrau.com. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 27 липня 2012. (англ.)
- 21. Infanterie-Division. на okh.it. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 27 липня 2012. (італ.)
- 21.Infanterie-Division
Література
- Samuel W. Mitcham. German Order of Battle: 1st—290th Infantry Divisions in World War II — Paderborn: Stackpole Books, 2007. — Vol. 1. — 400 p. — (Stackpole military history series). — ISBN 0-811-73416-1.
- Georg Tessin. Band 3: Die Landstreitkräfte. Nr. 6-14 // Verbände und Truppen der Deutschen Wehrmacht und Waffen SS im Zweiten Weltkrieg 1939–1945 — 2. — Osnabrück: Biblio Verlag, 1974. — Vol. 3. — 330 p. — ISBN 3-764-80942-6.
- Burkhard Müller-Hillebrand: Das Heer 1933–1945. Entwicklung des organisatorischen Aufbaues. Vol.III: Der Zweifrontenkrieg. Das Heer vom Beginn des Feldzuges gegen die Sowjetunion bis zum Kriegsende. Mittler: Frankfurt am Main 1969, p. 286.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.