27-ма окрема мотострілецька бригада (РФ)

27-ма окрема гвардійська мотострілецька Севастопольська Червонопрапорна бригада (рос. 27-я отдельная гвардейская мотострелковая бригада) формування Сухопутних військ Збройних сил Російської Федерації.

27-ма окрема мотострілецька бригада
рос. 27-я отдельная гвардейская мотострелковая бригада
Країна  Росія
Вид  Сухопутні війська
Тип  Мотострілецькі війська
У складі  Західний ВО
Гарнізон/Штаб с. Мосрентген, Новомосковського адміністративного округу Москви
Оборонець Архангел Михаїл
Гасло «Служити тут — шана і велика нагорода! Хай живе 27-я бригада!!!»
(рос. «Служить здесь - почёт и большая награда! Да здравствует 27-я бригада!!!»)
Марш «Сонце встало над Сапун-горою!»
(рос. «Солнце встало над Сапун-горою!»)
Нагороди
Почесні найменування Севастопольська
Командування
Поточний
командувач
Аксьонов Дмитро Якович
Знаки розрізнення
Нарукавний знак

Медіафайли на Вікісховищі

Умовне найменування Військова частина 61899 (в/ч 61899). Скорочена найменування 27 омсбр.

27-ма бригада знаходиться в складі 1-ї гвардійської танкової армії Західного військового округу. Пункт постійної дислокації у селищі Мосрентген, Новомосковського адміністративного округу Москви.

Історія

535-й стрілецький полк був сформований у місті Чугуєві Харківської області України у липні 1940 року[1]. З 8 серпня 1941 року по 14 вересня 1941 року полк у складі 127-ї стрілецької дивізії брав участь у боях під Єльнею.

18 вересня 1941 року за мужність і доблесть особового складу полк у складі 2-ї гвардійської стрілецької дивізії отримав почесне звання «гвардійський».

28 травня 1943 року 535-й гвардійський стрілецький полк був перейменований на 6-й гвардійський стрілецький полк. Наказом НКО СРСР № 0136, від 24 травня 1944 року, за штурм Сапун-гори й звільнення українського Севастополя полку присвоєно почесне найменування «Севастопольський». За мужність і героїзм, проявлені воїнами частини при визволенні литовського міста Шауляя 12 серпня 1944 року полк нагороджений орденом Червоного Прапора.

У січні 1954 роки 6-й гвардійський стрілецький Севастопольський Червонопрапорний полк 30 грудня 1953 року переформовано й перейменований зі збереженням присвоєних раніше відмінностей та найменувань на 75-й гвардійський механізований полк 23-й гвардійської механізованої дивізії (2-го формування) (в/ч 26621)[2].

У квітні 1957 року 75-й гвардійський механізований полк директивою командувача Московського військового округу від 26 березня 1957 року перетворено на 404-й гвардійський механізований полк 23-ї гвардійської мотострілецької дивізії.

21 жовтня 1968 роки за успіхи в бойовій і політичній підготовці й на честь 50-річчя ВЛКСМ полк нагороджений Почесним прапором ЦК ВЛКСМ.

У 1982 році полку присвоєно іменне найменування — імені 60-річчя СРСР[3] .

1 червня 1983 року базі виділеного зі складу 2-ї гвардійської мотострілецької дивізії 404-го гвардійського мотострілецького полку з метою створення зразково-показовою частини сформована 27-я окрема гвардійська мотострілецька бригада[2], яка успадкувала всі регалії, почесне найменування, історичний формуляр і бойову славу полку[4].

У грудні 1984 року бригада нагороджена вимпелом Міністра оборони «За мужність і військову доблесть».

З червня 1990 року бригада перебувала у складі КДБ СРСР як формування спеціального призначення. У серпні 1991 року бригаду повернули до складу Сухопутних військ ЗС СРСР.

У листопаді 1993 року бригада була передана в підпорядкування Повітряно-десантних військ. У цей час бригада двічі рушала у Чечню для військових дій у ході Першої російсько-чеченської війни: з 9 грудня 1994 року до 25 січня 1995 року й з 30 травня 1995 року по 30 травня 1996 року.

У грудні 1996 року бригада повернута назад у підпорядкування Сухопутних військ.

Склад бригади

Бронетранспортери БТР-82А зі складу бригади
Показовий виступ розвідроти 27-ї бригади[5]

Частини бригади дислокуються в селищі Мосрентген Новомосковського адміністративного округу Москви.

До складу бригади входять:

  • Управління
  • 1-й механізований батальйон
  • 2-й механізований батальйон
  • 3-й механізований батальйон
  • Танковий батальйон
  • Гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон
  • Зенітний ракетно-артилерійський дивізіон
  • Розвідувальна рота
  • Стрілецька рота (снайперів)
  • Батальйон управління (зв'язку)
  • Батальйон матеріального забезпечення
  • Ремонтно-відновлювальна рота
  • Інженерно-саперна рота
  • Комендантська рота
  • Рота РХБЗ
  • Медична рота
  • Батарея управління та артилерійської розвідки (начальника артилерії)
  • Взвод управління і радіолокаційної розвідки (начальника протиповітряної оборони)
  • Взвод управління (начальника розвідувального відділення)
  • Взвод інструкторів
  • Взвод тренажерів
  • полігон
  • Оркестр

На озброєнні: 41 Т-90А, 42 БМП-3, 98 БТР-82А, 27 БТР-80А, 18 — 152 мм СГ 2С3 «Акація», 18 — 120-мм мінометів 2С12 «Сані», 4 БРДМ-2, 6 — БМ 9А34 «Стріла-10», 6 — ЗСУ 2С6М «Тунгуска», 27 — ПЗРК 9К38 «Голка».

Командири бригади

  • Крюков Валентин Костянтинович (червень 1983 — серпень 1984)
  • Андрєєв Геннадій Анатолійович (серпень 1984 — серпень 1987)
  • Медведєв Петро Вікторович (серпень 1987 — липень 1988)
  • Поляков Борис Миколайович (липень 1988 — червень 1990)
  • Єгоров Олександр Миколайович (червень 1990 — липень 1993)
  • Денисов Олександр Миколайович (липень 1993 — лютий 1995)
  • Генералів Сергій Леонідович (лютий 1995 — квітень 1997)
  • Самолькін Олексій Миколайович (квітень 1997 — червень 1999)
  • Бувальцев, Іван Олександрович (липень 1999 — липень 2001)
  • Кужилін Олександр Володимирович (серпень 2001 — вересень 2003)
  • Яшин Дмитро Олександрович (листопад 2003 — жовтень 2006)
  • Чайко Олександр Юрійович (листопад 2006 — листопад 2007)
  • Обухів Геннадій Юрійович (з грудня 2007)
  • Аксьонов Дмитро Якович (з листопада 2014 року — по теперішній час)

Герої Росії

  • Гвардії підполковник Бєлов, Володимир Олександрович (військовий лікар) наказом Президента РФ від 21 липня 1995 року за «порятунок життя поранених у боях солдатів і офіцерів, мужність і героїзм» підполковник медичної служби Володимир Бєлов,
  • Гвардії лейтенант Соломатін, Олександр Вікторович (посмертно) наказом Президента Російської Федерації від 21 лютого 2000 роки за особисту мужність і героїзм, проявлені при ліквідації бандформувань. Його ім'я присвоєно вулиці в селищі заводу Мосрентген і навічно внесено в список особового складу 6-ї роти 27-ї окремої мотострілецької бригади.

Примітки

Література

  • Генеральный Штаб. Военно-научное управление. Сборник боевых документов Великой Отечественной войны. Выпуск 31. — М.: Военное издательство Министерства обороны Союза ССР, 1957.
  • Терехов А. Ф., Скирдо М. П., Миронов А. К. Гвардейская Таманская. — 3-е изд.. — Москва: Дальневост. кн. изд-во, 1981.
  • Феськов В. И., Голиков В. И., Калашников К. А., Слугин С. А. Сухопутные войска // Вооруженные Силы СССР после Второй Мировой войны от Красной армии к Советской. — 1-е. — Томск: НТЛ, 2013. — 640 с. ISBN 978-5-89503-530-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.