27-ма окрема мотострілецька бригада (РФ)
27-ма окрема гвардійська мотострілецька Севастопольська Червонопрапорна бригада (рос. 27-я отдельная гвардейская мотострелковая бригада) — формування Сухопутних військ Збройних сил Російської Федерації.
27-ма окрема мотострілецька бригада | |
---|---|
рос. 27-я отдельная гвардейская мотострелковая бригада | |
Країна | Росія |
Вид | Сухопутні війська |
Тип | Мотострілецькі війська |
У складі | Західний ВО |
Гарнізон/Штаб | с. Мосрентген, Новомосковського адміністративного округу Москви |
Оборонець | Архангел Михаїл |
Гасло |
«Служити тут — шана і велика нагорода! Хай живе 27-я бригада!!!» (рос. «Служить здесь - почёт и большая награда! Да здравствует 27-я бригада!!!») |
Марш |
«Сонце встало над Сапун-горою!» (рос. «Солнце встало над Сапун-горою!») |
Нагороди | |
Почесні найменування | Севастопольська |
Командування | |
Поточний командувач |
Аксьонов Дмитро Якович |
Знаки розрізнення | |
Нарукавний знак | |
| |
Медіафайли на Вікісховищі |
Умовне найменування — Військова частина № 61899 (в/ч 61899). Скорочена найменування — 27 омсбр.
27-ма бригада знаходиться в складі 1-ї гвардійської танкової армії Західного військового округу. Пункт постійної дислокації у селищі Мосрентген, Новомосковського адміністративного округу Москви.
Історія
535-й стрілецький полк був сформований у місті Чугуєві Харківської області України у липні 1940 року[1]. З 8 серпня 1941 року по 14 вересня 1941 року полк у складі 127-ї стрілецької дивізії брав участь у боях під Єльнею.
18 вересня 1941 року за мужність і доблесть особового складу полк у складі 2-ї гвардійської стрілецької дивізії отримав почесне звання «гвардійський».
28 травня 1943 року 535-й гвардійський стрілецький полк був перейменований на 6-й гвардійський стрілецький полк. Наказом НКО СРСР № 0136, від 24 травня 1944 року, за штурм Сапун-гори й звільнення українського Севастополя полку присвоєно почесне найменування «Севастопольський». За мужність і героїзм, проявлені воїнами частини при визволенні литовського міста Шауляя 12 серпня 1944 року полк нагороджений орденом Червоного Прапора.
У січні 1954 роки 6-й гвардійський стрілецький Севастопольський Червонопрапорний полк 30 грудня 1953 року переформовано й перейменований зі збереженням присвоєних раніше відмінностей та найменувань на 75-й гвардійський механізований полк 23-й гвардійської механізованої дивізії (2-го формування) (в/ч 26621)[2].
У квітні 1957 року 75-й гвардійський механізований полк директивою командувача Московського військового округу від 26 березня 1957 року перетворено на 404-й гвардійський механізований полк 23-ї гвардійської мотострілецької дивізії.
21 жовтня 1968 роки за успіхи в бойовій і політичній підготовці й на честь 50-річчя ВЛКСМ полк нагороджений Почесним прапором ЦК ВЛКСМ.
У 1982 році полку присвоєно іменне найменування — імені 60-річчя СРСР[3] .
1 червня 1983 року базі виділеного зі складу 2-ї гвардійської мотострілецької дивізії 404-го гвардійського мотострілецького полку з метою створення зразково-показовою частини сформована 27-я окрема гвардійська мотострілецька бригада[2], яка успадкувала всі регалії, почесне найменування, історичний формуляр і бойову славу полку[4].
У грудні 1984 року бригада нагороджена вимпелом Міністра оборони «За мужність і військову доблесть».
З червня 1990 року бригада перебувала у складі КДБ СРСР як формування спеціального призначення. У серпні 1991 року бригаду повернули до складу Сухопутних військ ЗС СРСР.
У листопаді 1993 року бригада була передана в підпорядкування Повітряно-десантних військ. У цей час бригада двічі рушала у Чечню для військових дій у ході Першої російсько-чеченської війни: з 9 грудня 1994 року до 25 січня 1995 року й з 30 травня 1995 року по 30 травня 1996 року.
У грудні 1996 року бригада повернута назад у підпорядкування Сухопутних військ.
Склад бригади
Частини бригади дислокуються в селищі Мосрентген Новомосковського адміністративного округу Москви.
До складу бригади входять:
- Управління
- 1-й механізований батальйон
- 2-й механізований батальйон
- 3-й механізований батальйон
- Танковий батальйон
- Гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон
- Зенітний ракетно-артилерійський дивізіон
- Розвідувальна рота
- Стрілецька рота (снайперів)
- Батальйон управління (зв'язку)
- Батальйон матеріального забезпечення
- Ремонтно-відновлювальна рота
- Інженерно-саперна рота
- Комендантська рота
- Рота РХБЗ
- Медична рота
- Батарея управління та артилерійської розвідки (начальника артилерії)
- Взвод управління і радіолокаційної розвідки (начальника протиповітряної оборони)
- Взвод управління (начальника розвідувального відділення)
- Взвод інструкторів
- Взвод тренажерів
- полігон
- Оркестр
На озброєнні: 41 — Т-90А, 42 — БМП-3, 98 — БТР-82А, 27 — БТР-80А, 18 — 152 мм СГ 2С3 «Акація», 18 — 120-мм мінометів 2С12 «Сані», 4 — БРДМ-2, 6 — БМ 9А34 «Стріла-10», 6 — ЗСУ 2С6М «Тунгуска», 27 — ПЗРК 9К38 «Голка».
Командири бригади
- Крюков Валентин Костянтинович (червень 1983 — серпень 1984)
- Андрєєв Геннадій Анатолійович (серпень 1984 — серпень 1987)
- Медведєв Петро Вікторович (серпень 1987 — липень 1988)
- Поляков Борис Миколайович (липень 1988 — червень 1990)
- Єгоров Олександр Миколайович (червень 1990 — липень 1993)
- Денисов Олександр Миколайович (липень 1993 — лютий 1995)
- Генералів Сергій Леонідович (лютий 1995 — квітень 1997)
- Самолькін Олексій Миколайович (квітень 1997 — червень 1999)
- Бувальцев, Іван Олександрович (липень 1999 — липень 2001)
- Кужилін Олександр Володимирович (серпень 2001 — вересень 2003)
- Яшин Дмитро Олександрович (листопад 2003 — жовтень 2006)
- Чайко Олександр Юрійович (листопад 2006 — листопад 2007)
- Обухів Геннадій Юрійович (з грудня 2007)
- Аксьонов Дмитро Якович (з листопада 2014 року — по теперішній час)
Герої Росії
- Гвардії підполковник Бєлов, Володимир Олександрович (військовий лікар) наказом Президента РФ від 21 липня 1995 року за «порятунок життя поранених у боях солдатів і офіцерів, мужність і героїзм» підполковник медичної служби Володимир Бєлов,
- Гвардії лейтенант Соломатін, Олександр Вікторович (посмертно) наказом Президента Російської Федерації від 21 лютого 2000 роки за особисту мужність і героїзм, проявлені при ліквідації бандформувань. Його ім'я присвоєно вулиці в селищі заводу Мосрентген і навічно внесено в список особового складу 6-ї роти 27-ї окремої мотострілецької бригади.
Примітки
- Краткий боевой путь 6 гв. сп 2 гв. сд. pamyat-naroda.ru. Процитовано 14 жовтня 2017.
- Вооруженные Силы СССР та 2013, 178.
- 27-я отдельная гвардейская мотострелковая бригада - воинская часть 61899 (рос.). voinskaya-chast.ru. Процитовано 14 жовтня 2017.
- Войсковая часть 61899 - Ратный путь части. 27omsbr.moy.su. Процитовано 14 жовтня 2017.
- 27th Separate Guards Red Banner Sevastopolskaya Motor Rifle Brigade - Vitaly Kuzmin. Процитовано 3 жовтня 2017.
Література
- Генеральный Штаб. Военно-научное управление. Сборник боевых документов Великой Отечественной войны. Выпуск 31. — М.: Военное издательство Министерства обороны Союза ССР, 1957.
- Терехов А. Ф., Скирдо М. П., Миронов А. К. Гвардейская Таманская. — 3-е изд.. — Москва: Дальневост. кн. изд-во, 1981.
- Феськов В. И., Голиков В. И., Калашников К. А., Слугин С. А. Сухопутные войска // Вооруженные Силы СССР после Второй Мировой войны от Красной армии к Советской. — 1-е. — Томск: НТЛ, 2013. — 640 с. — ISBN 978-5-89503-530-6.