559-та фольксгренадерська дивізія (Третій Рейх)

559-та фольксгренадерська дивізія (Третій Рейх) (нім. 559. Volksgrenadier-Division) піхотна дивізія народного ополчення (фольксгренадери), що входила до складу Вермахту на завершальному етапі Другої світової війни. Дивізія сформована у жовтні 1944 року й билася на Західному фронті до кінця війни. Рештки з'єднання капітулювали наприкінці квітня у регіоні Алльгой.

559-та фольксгренадерська дивізія (Третій Рейх)
559. Volksgrenadier-Division
Емблема 559-ї фольксгренадерської дивізії Вермахту
На службі 9 жовтня 1944 26 квітня 1945
Країна  Третій Рейх
Належність  Вермахт
Вид  Сухопутні війська
Тип ополчення
Роль фольксгренадери
Чисельність піхотна дивізія
У складі Див. Командування
Війни/битви

Друга світова війна
Західний фронт

Командування
Визначні
командувачі
генерал-лейтенант Курт фон Мюлен

Історія

559-та фольксгренадерська дивізія сформована 9 жовтня 1944 року в ході 32-ї хвилі мобілізації Вермахту, як правонаступниця 559-ї гренадерської дивізії, що була розгромлена союзниками під Нансі. З 8 листопада дивізія вела оборонні дії проти союзників, котрі наступали на фронті між Мецом і Дьєзом.

9 листопада 1944 року в наслідок глибокого прориву крізь позиції 559-ї фольксгренадерської дивізії, яка зазнала великих втрат, американським військам вдалося вирватися на оперативний простір і продовжити наступ на схід. Залишки 48-ї піхотної дивізії, що була майже розгромлена, були включені 559-й дивізії. Незабаром 17-та панцергренадерська дивізія СС змінила 559-ту на її позиціях, фольксгренадери відійшли до Саарлуї, де перейшли до оборони укріплень Західного валу. У боях, що розпочалися з 24 листопада, з'єднання знову піддалося потужним атакам ударних угруповань союзників, була знекровлена в оборонних боях і відступила від фортифікаційних споруд, маючи в строю лише 360 військових. З них тільки 80 були солдатами бойових підрозділів і частин.

З 5 грудня бої в Саарі, німецькі підрозділи відбивали спроби союзних військ закріпитися на плацдармах поблизу міст Діллінген, Енсдорф, Роден. 20 грудня залишки дивізії були відведені з фронтової зони та передислоковані до району зосередження Боттенбах, 10 км на захід від Пірмазенса.

28 грудня 1944 року дивізія замінила 25-ту панцергренадерську дивізію в Біч.

1 січня 1945 року німецькі війська на Західному фронті розпочали останню наступальну операцію «Нордвінд». 559-й дивізії визначалося завдання опанувати село Репертсвіллер і висоти на південний захід від нього. Бойові дії розгорнулися за населені пункти Сьєрсталь, Ламбак і Ламбер, однак 559-й дивізії не вдалося виконати бойове завдання. Наступальні спроможності з'єднання були вичерпані й вона перейшла до оборони. На початку лютого її бойовий склад поповнили до 4813 осіб.

19 лютого 1945 року 559-ту дивізію змінила в обороні 2-га гірська дивізія, а її перекинули до Саарбрюккена для проведення наступу. Дивізія була укомплектована, але занадто слабка, тому атака не вдалася.

Після приблизно двох тижнів безперервних боїв, залишки 559-ї фольксгренадерської дивізії були відведені з їхніх позицій на відновлення боєздатності й рушили пішки до гірського району Гунсрюк. Під час свого маршу дивізія знову і знову змушена була вести ар'єргардні бої, намагаючись відірватися від союзних військ, що її переслідували. У період з 17 по 19 березня дивізія зайняла оборону на нових опорних пунктах поблизу Альзенца, на південь від Бад-Кройцнах.

З 22 по 26 березня дивізія була реорганізована, до стройових частин увійшли усі тилові підрозділи та персонал забезпечення. З'єднання розгорнулося для оборони визначених позицій по рубежу річки Рейн на ділянці Лампертгайм Мангайм. Вела бої за утримання своїх позицій проти американської 63-ї дивізії, що намагалася створити плацдарми в смузі оборони 559-ї дивізії. Протягом наступних кількох днів дивізія тримала оборону на обох сторонах Неккаргемюнда і блокувала шляхи просування на схід через річку Неккар в районі на захід від Ебербах. Через прорив 1-ї французької армії через Рейн, знекровлене з'єднання змушено знову було відступити.

Протягом квітня боролася у Швабському Альбі, вела бої окремими бойовими групами поблизу Плохінгена. 20 і 21 квітня дивізія була практично повністю знищена, невеличкі групи відходили на захід до регіону Алльгой. 26 квітня останні рештки дивізії капітулювали неподалік від долини річки Інн.

Райони бойових дій

Командування

Командири

Підпорядкованість

Час Корпус Армія Група армій
(округ)
Штаб
1944
9 жовтня 13-й корпус СС 1-ша армія Група армій «G» Лотарингія
1 грудня 82-й армійський корпус 1-ша армія Група армій «G» Лотарингія
28 грудня 82-й армійський корпус 1-ша армія Група армій «G» Саарпфальц
1945
1 січня 82-й армійський корпус 1-ша армія Група армій «G» Саарпфальц
середина січня 13-й корпус СС 1-ша армія Група армій «G» Саарбрюккен
1 березня 85-й армійський корпус 1-ша армія Група армій «G» Мозель/Рейн
квітень 80-й армійський корпус 19-та армія Головнокомандування Вермахту «Захід» Оденвальд

Склад

1944
1125-й гренадерський полк
1126-й гренадерський полк
1127-й гренадерський полк
1559-й артилерійський полк
559-та дивізійна фузілерна рота[1]
1559-та зенітна батарея[2]
1559-й батальйон організації Тодта[3]

Нагороджені дивізії

Нагороджені дивізії[4][5]
Кавалери Золотого Німецького Хреста 3
Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям 1
(№ 690 генерал-майор Курт фон Мюлен — 09.01.1945)
Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста 4
у т. ч. неофіційний

Див. також

Посилання

Література

Примітки

Виноски
    Джерела
    1. Füsilier-Kompanie 559
    2. FlaK-Kompanie 1559
    3. Divisions-Einheiten 1559
    4. Holders of high awards(англ.)
    5. Разом з 559-ю гренадерською дивізією
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.