All Nippon Airways

Boeing 737–200 в старій лівреї ANA

Boeing 747SR-81

Першим попередником ANA була авіакомпанія Японські Вертолітні Перевезення (яп. 日本 ヘリコプター 輸送 Ніппон херікопута: Юсо:), створена 27 грудня 1952 року.[5] Код ІАТА ANA —NH пов'язаний з першим її назвою (Nippon Helicopter).

NH почала рейси на гелікоптерах в лютому 1953 року. 15 грудня 1953 року був здійснений перший вантажний рейс між Осакою та Токіо на de Havilland Dove (рег. номер JA5008).[5] Це також був перший регулярний рейс, пілотований японським льотчиком в післявоєнній Японії. Перші пасажирські регулярні рейси було відкрито з 1 лютого 1954 року, а з березня для них стали використовуватися de Havilland Heron. 1955 року для NH здійснив перший рейс DC-3,[5] що зіграв важливу роль у встановленні регулярних рейсів між Кюсю та Саппоро.

Інший попередник ANA — Далекосхідні авіалінії (яп. 极 东 航空 Кекутия: ко: ку:). Попри те що ця компанія була заснована 26 грудня 1952 року, за день до NH, вона почала операції лише 20 січня 1954 року з нічних вантажних рейсів між Осакою та Токіо на літаках de Havilland Dove. Використання DC-3 почалося на початку 1957 року народження, маршрутна мережа була спрямована в першу чергу на південь Японії від Токіо до Кагосіми.

Злиття цих авіакомпаній відбулося 1 грудня 1957 року. Капіталізація об'єднаної компанії становила 600 млн єн. Спочатку планувалося назвати нову компанію Дзен Ніппон ко: ку: (全 日本 航空) або «All Japan Airlines», однак проти цього заперечували представники авіакомпанії Japan Airlines і англійську назву було змінено на «All Nippon Airways», а в японській назві слово ко: ку: (航空, «авіакомпанія») було змінено на ку: ю (空 输, дослівно «повітряний транспорт»).

Boeing 767 в аеропорту Haneda

Boeing 747-400 йде на посадку

Авіакомпанія ANA в 1960-і роки показувала стійке зростання після введення в експлуатацію 1960 року Vickers Viscount і 1961 року Fokker F27.[5] 1961 року ANA розмістила акції на Токійській фондовій біржі та Осакському біржі цінних паперів; в тому ж році авіакомпанія отримала дозвіл на здійснення рейсів на Окінаву, фактично ці польоти були міжнародними, оскільки на Окінаві на той час знаходилася американська військова база.

1963 року відбулося злиття з авіакомпанією Fujita Airlines, внаслідок чого капітал компанії збільшився до 4 млрд єн.[5] З 1964 року ANA стала використовувати реактивні літаки Boeing 727 на рейсі Токіо-Саппоро. 1965 року перший турбогвинтовий авіалайнер японського виробництва YS-11 замінив Convair 440 на місцевих маршрутах.[5] 1969 року ANA ввела в експлуатацію Boeing 737.[5]

З ростом пасажирообігу ANA почала укладати договори про організацію перевезень у всі регіони Японії з туристичними компаніями по всій країні. Цієї стратегії ANA дотримується і досі. Багато з цих компаній за умовами договорів отримали акції ANA. Співпраця з ANA могла мати різні форми: наприклад, Nagoya Railroad, яка управляє операціями ANA в регіоні Тюбу, має крісло в Раді директорів ANA.

Незабаром ANA стала найбільшою авіакомпанією, яка виконує внутрішні перевезення. Однак Міністерство транспорту забезпечило JAL монополію на міжнародні регулярні рейси, яка підтримувалася до 1986 року. ANA виконувала лише міжнародні чартерні рейси, перший з яких відбувся з Токіо в Гонконг 3 лютого 1971 року.

ANA придбала перші широкофюзеляжні літаки, шість Lockheed L-1011, в листопаді 1972 року, що стало результатом тривалих перемовин з Lockheed: операція обговорювалася Президентом США Річардом Ніксоном, Прем'єр-міністром Японії Какуей Танакой та Прем'єр-міністром Великої Британії Едвардом Хітом (який лобіював інтереси виробника двигунів Rolls-Royce). Танака також доклав зусиль для того, аби ANA змогла працювати на азіатських маршрутах, що було частиною угоди.[6] Цей літак уперше почав обслуговування рейсу Токіо-Окінава 1974 року. Авіакомпанія також замовляла McDonnell Douglas DC-10, однак в останню хвилину відкликала замовлення на користь Lockheed. Згодом було доведено, що Lockheed побічно підкупив Прем'єр-міністра Какуей Танаку з метою прийняти це рішення: такий скандал призвів до арешту Танака, деяких менеджерів ANA і торгового агента Lockheed Marubeni.[7]

1978 року Boeing 747 з'явився на маршрутах Токіо-Саппоро та Токіо-Фукуока, а 1983 року Boeing 767 стали використовуватися на маршрутах на Сікоку.

ANA Boeing 777–300

ANA Boeing 787

З 1986 року ANA почала перетворюватися з основного внутрішнього перевізника Японії в авіакомпанію, що виконує міжнародні рейси. 3 березня 1986 року ANA почала здійснювати регулярні міжнародні рейси з Токіо на Гуам.[8] Рейси до Лос-Анджелес та Вашингтон відкрилися до кінця року, і ANA підписала угоду про співпрацю з American Airlines на рейсах з США в аеропорт Наріта.

Міжнародна маршрутна мережа ANA росла поступово: Пекін, Далянь, Гонконг та Сідней 1987 року; Сеул в 1988; Лондон та Сайпан в 1989; Париж в 1990 і Нью-Йорк в 1991. Літаки Airbus A320 і A321, як і Boeing 747-481, поповнили флот авіакомпанії в 1990-х. ANA вступила в Star Alliance в жовтні 1999 року.[9]

2004 року прибуток ANA вперше перевищив прибуток JAL. У цьому ж році, знаючи про плани збільшення кількості слотів у зв'язку з будівництвом нових аеропортів та розширенням аеропорту Ханеда, ANA оголосила про план оновлення флоту шляхом заміни деяких великих літаків на більшу кількість менших за розміром.[10]

У тому ж 2004 році ANA створила лоу-кост підрозділ Air Next для здійснення рейсів з аеропорту Фукуока, а також стала головним акціонером Nakanihon Airline Service (NAL) зі штаб-квартирою в Нагої.[11] 2005 року ANA перейменувала NAL в Air Central, а її штаб-квартира була перенесена в Міжнародний аеропорт Тюбу-Центрейр.[12]

12 липня 2005 року ANA оголосила про угоду з NYK з продажу частки 27,6% в Nippon Cargo Airlines, спільному підприємстві цих компаній з 1987 року.[13] The sale allowed ANA to focus on developing its own cargo division.

2006 року ANA, Japan Post, Nippon Express і Mitsui O.S.K. Lines створили ANA & JP Express (AJV) для здійснення вантажоперевезень. ANA є основним акціонером AJV. Нова авіакомпанія стала виконувати вантажні рейси Air Japan.

У липні 2011 року ANA та AirAsia уклали угоду про створення лоу-кост авіакомпанії AirAsia Japan з базуванням у Токіо (Міжнародний аеропорт Наріта). ANA утримує 51 відсоток контрольних голосів, а AirAsia — 33 відсотки.[14]