Blackburn Skua
Блекберн B-24 «Скуа» («Поморник», англ. Blackburn B-24 «Skua») — британський палубний пікіруючий бомбардувальник/винищувач, що перебував на озброєнні військово-повітряних сил ВМФ Британії часів Другої світової війни. Літак був розроблений у середині 1930-х і брав участь на початковому етапі світової війни.
| Blackburn Skua | |
|---|---|
.jpg.webp) | |
| Blackburn Skua | |
| Призначення: | палубний пікіруючий бомбардувальник/винищувач |
| Перший політ: | 9 лютого 1937 |
| Прийнятий на озброєння: | листопад 1938 |
| Знятий з озброєння: | 1945 |
| Період використання: | 1939–1945 |
| На озброєнні у: |
 Військово-повітряні сили флоту Великої Британії |
| Розробник: | Blackburn Aircraft |
| Виробник: |
 Blackburn Aircraft |
| Всього збудовано: | 192 |
| Модифікації: | Blackburn Roc |
| Конструктор: | Дж. І.Петті |
| Екіпаж: | 2 особи |
| Крейсерська швидкість: | 301 км/год |
| МШ біля землі: | 328 км/год |
| МШ на висоті: | 362 км/год |
| Бойовий радіус: | 700 км |
| Бойова стеля: | 6 160 м |
| Швидкопідйомність: | 8,0 м/с |
| Довжина: | 10,85 м |
| Висота: | 3,81 м |
| Розмах крила: | 14,07 м |
| Площа крила: | 29,64 м² |
| Споряджений: | 3 740 кг |
| Двигуни: | 1 × 9-циліндровий радіальний двигун Bristol Perseus XII |
| Тяга (потужність): | 890 к.с. (664 кВт) |
| Кулеметне озброєння: |
4 × .303-дюймових (7,7-мм) авіаційні кулемети в носовій частині 1 × .303-дюймовий (7,7-мм) кулемет Lewis або Vickers K |
Історія створення
Blackburn B-24 створювався за специфікацією O.27/34 міністерства авіації на палубний пікіруючий бомбардувальник. Окрім Blackburn Aircraft в конкурсі брали участь ще чотири компанії: Avro, Boulton Paul, Hawker і Vickers. В квітні 1935 року Королівський флот видав замовлення на створення двох прототипів B-24, перший з яких, оснащений двигуном Bristol Mercury IX потужністю 840 к.с., піднявся в повітря 9 лютого 1937 року. Вже влітку почались інтенсивні випробування прототипа, під час яких він отримав схвальні відгуки про легкість керування. Проте ще навіть до першого польоту Blackburn Aircraft отримали замовлення на 190 літаків, які отримали військове позначення «Скуа» (англ. «Skua»), при цьому було узгоджено використання підрядників для пришвидшення виробництва.
Через те, що двигунами Bristol Mercury також оснащувались важкі винищувачі Bristol Blenheim і потужностей їх виробництва і так не вистачало, на серійних «Скуа» було вирішено використовувати двигуни Bristol Perseus XII потужністю 890 к.с. Перший серійний літак був готовий 28 серпня 1938 року, і окрім двигуна також відрізнявся загнутими догори кінцями крил і встановленням гідравлічного заднього колеса шасі для зменшення навантаження на фюзеляж під час посадки. До березня 1940 року всі замовлені 190 «Скуа» були виготовлені, хоча через початок війни виробництво запізнилось майже на рік.[1]
Модифікації
- Skua Mk.I — два прототипи з двигунами Bristol Mercury. Другий прототип (K5179) відрізнявся довшим носом для покращення повздовжньої стабільності на відміну від першого прототипу (K5178).
- Skua Mk.II — серійні літаки з двигунами Bristol Perseus. Ніс аналогічний до другого прототипу, але з гладшим капотом двигуна.
Історія використання
Першими, в кінці 1938 року, «Скуа» отримали 800-а і 803-я ескадрильї, які розміщувались на борту авіаносця «Арк Роял» де вони замінили винищувачі Hawker Nimrod і бомбардувальники Hawker Osprey. До початку війни вони ще надійшли до 801-ї ескадрильї (авіаносець «Ф'юріос») і 806-ї.
Вже 14 вересня 1940 року три «Скуа» з борту «Арк Роял» здійснили спробу атакувати німецький підводний човен U-30, але місія завершилась невдало, човен зміг зануритись і уникнути пошкоджень, натомість два літаки були пошкоджені вибухами власних бомб і приводнились. Згодом пілоти цих літаків були захоплені U-30, і два з них стали військовополоненими. Набагато успішнішим був виліт 10 квітня 1940 року, коли 16 «Скуа» 800-ї і 803-ї ескадрилей потопили німецький крейсер «Кенігсберг» в порту Бергена під час операції «Везерюбунг». Атака відбувалась на межі дальності польоту «Скуа», але було втрачено тільки один літак. Проте 21 квітня 1940 року ексадрильї зазнали значних втрат під час боїв за Нарвік.
«Скуа» 801-ї ескадрилії також підтримувли евакуацію з Дюнкерка, але вже в 1941 році всі «Скуа» були замінені в бойових частинах на Fairey Fulmar і Hawker Sea Hurricane. Після цього «Скуа» використовувавався для буксиру мішеней і навчання.[1]
Тактико-технічні характеристики
Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II[1]
Технічні характеристики
- Екіпаж: 2 особи
- Довжина: 10,85 м
- Висота: 3,81 м
- Розмах крила: 14,07 м
- Площа крила: 28,98 м ²
- Маса порожнього: 2490 кг
- Максимальна злітна маса: 3732 кг
- Двигун: Bristol Perseus XII
- Потужність: 890 к. с. (664 кВт.)
Льотні характеристики
- Максимальна швидкість: 362 км/год (на висоті 1980 м.)
- Крейсерська швидкість: 266 км/год (на висоті 4570 м.)
- Дальність польоту: 1223 км
- Практична стеля: 6160 м
Див. також
Джерела
- Monday, Devid. Consice Guide to British Aircraft of World War II. — London : Airspace Publishing Ltd, 1984. — 240 с. — ISBN 0600349675. (англ.)
Література
- Brown, Eric, CBE, DCS, AFC, RN., William Green and Gordon Swanborough. «Blackburn Skua and Roc.» Wings of the Navy, Flying Allied Carrier Aircraft of World War Two. London: Jane's Publishing Company, 1980, pp. 29-40. ISBN 0-7106-0002-X.
- Jackson, A.J. Blackburn Aircraft since 1909. London: Putnam & Company Ltd., 1968. ISBN 0-370-00053-6.
- Lumsden, Alec and Terry Heffernan. «Probe Probare: Blackburn Skua and Roc Part Two». Aeroplane Monthly,March 1990, Vol. 18, No. 3. pp. 146—150.
- Partridge, Major R.T., DSO, RM. Operation Skua. Ilchester, Somerset, UK: Society of the Friends of the Fleet Air Arm Museum, RNAS Yeovilton, 1983. ISBN 0-902633-86-4.
- Smith, Peter C. Skua! the Royal Navy's Dive-Bomber. Barnsley, South Yorkshire, UK: Pen and Sword, 2006. ISBN 1-84415-455-6.
- Willis, Matthew. Blackburn Skua and Roc. Sandomierz, Poland/Redbourn, UK: Mushroom Model Publications, 2007. ISBN 83-89450-44-5.
- Willis, Matthew. «Database: The Blackburn Skua & Roc». Aeroplane, December 2007, Vol. 35, No. 12, pp. 52-69.