CD86

CD86 (англ. CD86 molecule) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 3-ї хромосоми. [4] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 329 амінокислот, а молекулярна маса — 37 682[5].

Послідовність амінокислот
1020304050
MDPQCTMGLSNILFVMAFLLSGAAPLKIQAYFNETADLPCQFANSQNQSL
SELVVFWQDQENLVLNEVYLGKEKFDSVHSKYMGRTSFDSDSWTLRLHNL
QIKDKGLYQCIIHHKKPTGMIRIHQMNSELSVLANFSQPEIVPISNITEN
VYINLTCSSIHGYPEPKKMSVLLRTKNSTIEYDGVMQKSQDNVTELYDVS
ISLSVSFPDVTSNMTIFCILETDKTRLLSSPFSIELEDPQPPPDHIPWIT
AVLPTVIICVMVFCLILWKWKKKKRPRNSYKCGTNTMEREESEQTKKREK
IHIPERSDEAQRVFKSSKTSSCDKSDTCF
CD86
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи CD86, B7-2, B7.2, B70, CD28LG2, LAB72, CD86 molecule
Зовнішні ІД OMIM: 601020 MGI: 101773 HomoloGene: 10443 GeneCards: CD86
Пов'язані генетичні захворювання
Розсіяний склероз[1]
Шаблон експресії




Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
942
12524
Ensembl
ENSG00000114013
ENSMUSG00000022901
UniProt
P42081
P42082
RefSeq (мРНК)
NM_176892
NM_001206924
NM_001206925
NM_006889
NM_175862
NM_019388
RefSeq (білок)
NP_001193853
NP_001193854
NP_008820
NP_787058
NP_795711
NP_062261
Локус (UCSC) Хр. 3: 122.06 – 122.12 Mb Хр. 16: 36.6 – 36.67 Mb
PubMed search [2] [3]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

Кодований геном білок за функціями належить до рецепторів клітини-хазяїна для входу вірусу, рецепторів. Задіяний у таких біологічних процесах як адаптивний імунітет, імунітет, взаємодія хазяїн-вірус, поліморфізм, альтернативний сплайсинг. Локалізований у клітинній мембрані, мембрані.

Література

  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004. PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
  • Short J.J., Vasu C., Holterman M.J., Curiel D.T., Pereboev A. (2006). Members of adenovirus species B utilize CD80 and CD86 as cellular attachment receptors.. Virus Res. 122: 144 — 153. PubMed DOI:10.1016/j.virusres.2006.07.009
  • Schwartz J.C., Zhang X., Fedorov A.A., Nathenson S.G., Almo S.C. (2001). Structural basis for co-stimulation by the human CTLA-4/B7-2 complex.. Nature 410: 604 — 608. PubMed DOI:10.1038/35069112
  • Zhang X., Schwartz J.C., Almo S.C., Nathenson S.G. (2003). Crystal structure of the receptor-binding domain of human B7-2: insights into organization and signaling.. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 100: 2586 — 2591. PubMed DOI:10.1073/pnas.252771499

Примітки

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.