Drahoman Prize

Мета – підтримка і відзначення сподвижницької роботи перекладачів з української мови на мови світу, які відкривають світу українську літературу, а отже, справжню Україну, відтворену в текстах її письменників. [1][2]
За що вручається:

• високу перекладацьку майстерність;[1][2]
• внесок у промоцію української літератури за кордоном.[1][2]

• На Премію номінуються перекладачі незалежно від країни проживання, у доробку яких щонайменше один перекладений і опублікований художній чи документальний твір. До художніх і документальних творів ми відносимо прозові, поетичні, драматичні та нон-фікшн-видання (есеїстику, репортажі, інтерв’ю, біографії та мемуари). [1][2]
• Книжка, з якою номінується перекладач, має бути опублікована в закордонному видавництві протягом трьох останніх років, а також не суперечити цінностям і принципам організацій-засновниць.[1][2]
• Номінувати перекладача на здобуття Премії можуть закордонні культурні інституції, дипломатичні установи, наукові центри, видавництва, творчі об’єднання та члени Капітули. [1][2][3]

Лауреат Премії обирається в три етапи[1][2]:

• на першому етапі формується довгий список претендентів;
• на другому етапі члени Капітули голосують за короткий список Премії;
• на третьому етапі члени Капітули методом анонімного голосування обирають лауреата Премії.

Склад Капітули Премії
Капітула (журі)[3] Премії складається з 9 членів. До її складу входять авторитетні письменники, перекладачі, мово- та літературознавці, культурні менеджери. Незалежно від року до складу Капітули входять генеральний директор Українського інституту, президент Українського ПЕН та директор Українського інституту книги. Щороку затверджується організаціями-засновницями. Запрошені члени Капітули можуть перебувати в її складі не більше 3 років поспіль. Члени Капітули мають право залучати експертів (перекладачів, мово- та літературознавців, дипломатів) для консультацій щодо поданих зголошень. [1][2]

Ім’я лауреата Премії оголошується щороку під час урочистої церемонії в Києві,[1][2] яка відбувається у квітні.[4][5] До участі у церемонії запрошуються три фіналісти Премії. Лауреат Премії отримує статуетку, виготовлену відомим українським скульптором, грошову винагороду в розмірі 2 000 Євро (з урахуванням податків), а також додаткові можливості для роботи та промоції своєї творчості від Українського інституту та Українського інституту книги (участь у перекладацьких резиденціях, закордонних ярмарках та фестивалях).[1][2][6]

Юрій Прохасько, перекладач та член Капітули Премії:

«Маємо в парадигмі української культури неймовірно сприятливу збіжність, з якої береться виняткова семантична додана вартість, що нею було б просто гріх не скористатися. Етимологічна спорідненість поняття «драгоман» яко «перекладач, тлумач і товмач, посередник, (культурний) дипломат, умілець і прислужник розуміння і порозуміння» – і прізвища однієї з чільних постатей в каноні української історії ідей – Михайла Драгоманова.

Те, що ця нагорода не присвячена суто Драгоманову і не освячена безпосередньо його іменем, не перебуває під його покровом і покровительством, – цілком очевидно. Втім, очевидно також: та обставина, що Михайло Драгоманов є власне уособленням переконання і практики перекладати Україну світові, а світ – Україні, залучати, долучати Україну до світу, а світ – до України, конґеніально коннотує з основною ідеєю та патосом цієї нагороди, дуже вдячно посилює багатство, мерехтіння цих значень.

Добре, якщо обізнаний сучасник зможе відчитати всі ці сенси одразу. Але й цілком достатньо, коли до нього промовлятиме з цієї назви бодай один: йдеться про перекладачів. Тим паче, що поняття dragoman має обіг і одразу відчитується в багатьох світових мовах. Написання назви цієї міжнародної нагороди в латинській транслітерації через придихове h лише додатково підкреслює її українське походження».[1][2]

2020

Головна премія — Клаудія Дате (за переклади німецькою мовою поетичної збірки Сергія Жадана "Антена" (видавництво Suhrkamp) та роману Олексія Чупи "Казки мого бомбосховища" (видавництво Haymon Verlag).

Спеціальна відзнака Капітули — Імадеддін Раеф ( за переклад арабською "Бейрутських оповідань" Агатангела Кримського).[7]

• Офіційний вебсайт PEN Ukraine. Drahomán Prize
• Офіційний вебсайт Українського інституту. Drahoman Prize