Український інститут

Український інститут — державна установа України, яка представляє українську культуру у світі та формує позитивний імідж України за кордоном. Інститут заснований Кабінетом Міністрів України у 2017 році та належить до сфери управління МЗС України. Повноцінно розпочав свою діяльність влітку 2018 року, після призначення на посаду генерального директора Володимира Шейка, у результаті відкритого конкурсу[4] та створення команди фахівців[5]. Місією Українського інституту є зміцнення міжнародної і внутрішньої суб'єктності України через можливості культурної дипломатії[6][7].

Український інститут
(УІ)
Загальна інформація
Країна  Україна
Дата створення 21 червня 2017 (розпорядження КМУ)[1]
6 грудня 2017 (наказ Міністра МЗС про створення УІ і про затвердження статуту)[2]
серпень 2018 (початок роботи)
Керівне відомство МЗС України
Штаб-квартира Київ, 01021, вул. Інститутська, 20/8
50°26′44″ пн. ш. 30°32′03″ сх. д.
Кількість співробітників 35[3]
Відповідальний міністр Дмитро Кулеба
Генеральний директор Володимир Шейко
Ключовий документ Статутні документи УІ
Код ЄДРПОУ 41801670
ui.org.ua
Колишній логотип Українського інституту

Завдання
  • Підвищення впізнаваності України за кордоном;
  • Розбудова міжнародного діалогу шляхом підтримки і реалізації заходів, програм і проєктів;
  • Забезпечення участі України у заходах і проєктах у галузі культури, освіти, науки, креативних індустрій (літератури, візуального, аудіального, аудіовізуального, сценічного мистецтва, архітектури, нових медіа);
  • Популяризація української мови та культури за кордоном;
  • Поширення українського досвіду розвитку громадянського суспільства, державотворення, відданості цінностям свободи, демократії, національної єдності[8].

Стратегічні цілі
  • Покращення розуміння та впізнаваності України серед закордонних аудиторій;
  • Забезпечення сталого запиту на фахову взаємодію з Україною;
  • Зміцнення спроможності гравців української культури, освіти, науки та громадянського суспільства до міжнародної співпраці
  • Посилення залученості України до актуальних світових культурних процесів;
  • Розширення поля використання української мови у світі[9].

Функції
  • Започаткування регулярних форматів презентації України за кордоном (мультидисциплінарні та тематичні фестивалі з української тематики, мовні, культурні річні ініціативи);
  • Проведення та підтримка заходів і програм за кордоном, спрямованих на інформування іноземних аудиторій про культурне та суспільно-тематичне життя, розвиток громадянського суспільства, туристичний та освітній потенціал, можливості та перспективи співпраці з Україною.

Цінності та принципи
  • Цінності: відповідальність, відкритість, життєстійкість, професіоналізм, велика мета.
  • Принципи: не дискримінуємо, не толеруємо корупцію, не підтримуємо жодну політичну силу, не займаємося пропагандою, не припиняємо вчитися[9].

Передісторія

У 2006 році Кабінет Міністрів, на виконання указу Президента України, утворив культурно-інформаційні центри (КІЦ) у складі 31 закордонної дипломатичної установи[10].

Поштовхом до інституціалізації культурної дипломатії України на державному рівні стала Революція Гідності 2013-2014 років та запит на якісно нові державотворчі зміни, спричинений масовими громадянськими протестами та колективною суспільною травмою від загибелі Небесної Сотні. Цей запит був посилений окупацією частини території країни, зовнішньою загрозою і збройною агресією Росії, мобілізацією інтелектуального ресурсу влади і громадянського суспільства[11].

У червні 2015 року Міністерство закордонних справ ініціювало Перший форум культурної дипломатії України[12]. Це була спроба створення певної платформи для початку просування українського культурного продукту у світі та інтеграції України у світовий культурний простір[13]. Тодішній очільник Міністерства культури В'ячеслав Кириленко оголосив про ініціативу створення Українського інституту (Інституту Тараса Шевченка) та початок роботи над Концепцією інституції[14]. Відповідно до Концепції, зaпропоновaної Мініcтерcтвом культури, Укрaїнcький інcтитут повинен був як неурядовa оргaнізaція мережевого типу[15]. Через відcутніcть чіткого проекту це рішення не було імплементовaно. Тим не менш, створення Укрaїнcького інcтитуту cтaло aктуaльною темою у медійному диcкурcі й отримувaло вcе більше підтримки cеред визначних оcіб у гaлузі культури й політики.

У 2016 році у складі Управління публічної дипломатії МЗС (тепер Департамент комунікації та публічної дипломатії) створило відділ культурної дипломатії, який випрацював механізми і методологію розробки та щорічного конкурсного відбору проектів, які реалізують українські посольства і консульства за кордоном. Ці напрацювання також заклали основу концепції Українського інституту як профільної державної установи культурної дипломатії[16]. Першою очільницею відділу культурної дипломатії стала арт-менеджерка, кураторка "Книжкового Арсеналу" Ольга Жук. Тоді ж була створена сторінка в соцмережі Facebook «Культурна дипломатія України від МЗС».

Однак у січні 2017 року Ольга Жук написала на своїй сторінці у Facebook про звільнення з МЗС, зазначивши серед причин неможливість «працювати за менш ніж 100 євро на місяць» та «втрату певних ілюзій»[17]. Завдяки команді Ольги Жук МЗС долучилося до кількох помітних громадських проектів, зокрема, фестивалю DOCUDAYS UA у Франції, Греції, Італії, Німеччині, Іспанії, Днів українського кіно Ukraine on Film: Way to Freedom у Брюсселі та Амстердамі.

Перcпективa відкриття Укрaїнcького інcтитуту обговорювaлacя нa Форумaх культурної дипломaтії 2016 і 2017 рр. В результaті, у червні 2017 р. Кaбінет Мініcтрів Укрaїни підтримaв пропозицію Міністерства Закордонних Справ щодо cтворення Укрaїнcького інcтитуту. Його метою було проголошено зaбезпечення розуміння cучacної Укрaїни і зроcтaння довіри до Укрaїни у міжнaродному інтелектуaльному і культурному cередовищі. 28 лютого 2018 року нaкaзом мініcтрa зaкордонних cпрaв П. Клімкінa було зaтверджено Cтaтут держaвної уcтaнови «Укрaїнcький інcтитут». Нa Інcтитут поклaдено тaкі зaвдaння, як презентaція тa проcувaння іміджу Укрaїни у cвіті, cприяння міжнaродним обмінaм тa інтегрaції Укрaїни у cвітовий культурний контекcт, популяризaція укрaїнcької мови тa культурного продукту зa кордоном, поширення зa кордоном інформaції про нaуковий, оcвітній тa туриcтичний потенціaл України тощо. Бюджет уcтaнови нa 2018 р. було зaтверджено у розмірі 20 млн гривень[18].

Заснування Українського інституту збігається в часі з появою низки нових державних інституцій в гуманітарній сфері: Українського культурного фонду, Українського інституту книги, Національного фонду досліджень України, Українського інституту національної пам’яті; стратегічним «перезавантаженням» наявних інституцій та конкурсним призначенням нових керівників Державного агентства України з питань кіно, Мистецького Арсеналу, Довженко-Центру, національних і муніципальних музеїв, театрів, інших закладів культури; заснуванням офісів з питань реформ у низці центральних органів виконавчої влади; суттєвим розширенням програмної діяльності іноземних культурних інституцій (Гете-Інститут, Британська Рада), Представництва Європейського Союзу в Україні та міжнародних агенцій технічної допомоги[19].

Хронологія становлення Українського інституту
  • 21 червня 2017: розпорядження Кабінету Міністрів України про заснування Інституту.
  • Грудень 2017: реєстрація юридичної особи.
  • Лютий 2018: затвердження Статуту.
  • Квітень 2018: створення Наглядової ради, проведення відкритого конкурсу на посаду генерального директора.
  • Серпень 2018: призначення Володимира Шейка генеральним директором, фактичний початок діяльності інституту.
  • Вересень 2018: ініціювання змін до низки постанов Кабінету Міністрів України.
  • Грудень 2018: команда налічує 11 людей; формування плану заходів на 2019 рік.
  • Червень 2019: ухвалення постанов КМУ, які розблоковують діяльність Інституту; початок повноцінної роботи, реалізації проектів та інституційної розбудови.
  • Вересень-жовтень 2019: команда налічує 32 людини.
  • Грудень 2019: реалізовано 84 заходи у 12 країнах; команда налічує 37 людей.
  • Червень 2020: затвердження стратегії Інституту на 2020-2024 рр[19].

Діяльність

Робота Українського інституту розподілена за секторами: кіно, музика, візуальне мистецтво, література, перформативні мистецтва, академічні проєкти та програми, іміджеві проєкти та програми, розвиток культурної дипломатії та дослідження[20].

Серед програм та проєктів, що організовуються Українським інститутом такі:

У липні 2020 у співпраці з Міністерством закордонних справ України було проведено серію дискусій, присвячених культурній дипломатії та стратегії Українського інституту.

Премія Women in Arts

Women in Arts - це незалежна премія, заснована у 2019 році ООН Жінки в рамках руху солідарності за ґендерну рівність HeForShe в Україні в партнерстві з Українським інститутом. Мета премії — звернути увагу на досягнення жінок, які працюють у мистецтві, публічно подякувати їм за внесок в цю сферу і надихнути на нові досягнення[23]. Премія нагороджує мисткинь у шести номінаціях:

  • Жінки в візуальному мистецтві — художниці, скульпторки;
  • Жінки в музиці — музикантки, композиторки та виконавиці;
  • Жінки в театрі і кіно — режисерки, акторки, сценаристки;
  • Жінки в літературі — письменниці, поетки;
  • Жінки в культурному менеджменті — кураторки, продюсерки, арт-менеджерки;
  • Жінки в культурній журналістиці, критиці та дослідженнях (номінацію додано у 2020 році).
Переможниці премії Women in Arts 2019:[24]
Переможниці премії Women in Arts 2020:[25]

Переможниці премії Women In Arts 2021:[26]

  • Візуальне мистецтво — Аліна Клейтман;
  • Музика— Оксана Линів;
  • Театр — Тамара Трунова;
  • Кіно — Ірина Цілик;
  • Література — Софія Андрухович;
  • Культурний менеджмент — Юлія Федів;
  • Культурна журналістика, критика і дослідження — Віра Балдинюк;
  • Особлива відзнака — Валерія Бурлакова;

Діяльність Українського інституту в 2019 році

Український інститут реалізовував 84 проєкти в 12 країнах: Австрії, Великій Британії, Іспанії, Італії, Литві, Німеччині, Польщі, США, Україні, Франції, Чехії та Нідерландах. Наймасштабнішою репрезентація України в іншій країні була в Австрії з нагоди Двостороннього року культури Україна-Австрія 2019[27]. В рамках цього року Інститут реалізував 39 заходів і проєктів у 5 містах: Відні, Зальцбургу, Граці, Лінці і Штаєрі. Упродовж 2019 року Українському інституту вдалось залучити близько 100 тис. учасників та відвідувачів і охопити понад 10 млн контактів через медіа та соціальні мережі.

Рік культури Австрія-Україна 2019

У рамках двостороннього Року культури Австрія-Україна 2019[28] було проведено понад 200 проєктів у понад 20 містах і містечках Австрії та України[29]. Залучено понад 100 партнерів зі сфер музики, мистецтва, театру, кіно, урбаністики в майстер-класах, лекціях та дискусіях, а також концертах.

Партнери проєкту: Музей сучасного мистецтва «mumok», музейно-палацовий комплекс Бельведер, Академія образотворчого мистецтва і галерея «Semperdepot», Національна телерадіокомпанія ORF та Симфонічний оркестр Національного радіо Австрії, Університет Моцартеум у Зальцбурзі та Філармонія у Граці, фестиваль Ars Electronica, Австрійський музей кіно, Інститут наук про людину IWM, Музейний квартал Відня, кінофестиваль Viennale та фестиваль Foto Wien і багато інших.

Завдяки підтримці Міністерств закордонних справ України та Австрії, Посольств України в Австрії та Австрії в Україні, Австрійського культурного форуму, Австрійського бюро кооперації у Львові та особливо українській громаді в Австрії, цей рік став справжнім успіхом для культурної дипломатії України.

Склад Українського інституту

До керівного складу Інституту входить 6 осіб:

  • Володимир Шейко — генеральний директор. Фахівець з менеджменту культури, маркетингу і комунікацій.
  • Тетяна Філевська — креативна директорка. Фахівчиня у сфері сучасного мистецтва, культурна активістка, дослідниця українського мистецтва XX ст., а також засновниця та кураторка арт-проектів.
  • Наталія Ненюченко — виконавча директорка. Фахівець у сфері державної служби.
  • Ірина Прокоф'єва — програмна директорка. Фахівчиня з управління проєктами, організаційного розвитку та міжнародної співпраці.
  • Тетяна Олійний — комунікаційна директорка.
  • Алім Алієв — заступник генерального директора. Журналіст, правозахисник, дослідник та менеджер освітньо-культурних проєктів[30].

Український інститу складається з 7 відділів: програмного, комунікаційного, інформаційного-аналітичного, фінансового, юридичного, адміністративного та закупівельного. Загалом в Українському інституті працюють 43 фахівці.

Наглядова рада

Наглядова рада[31] є дорадчим і контролюючим органом, що здійснює нагляд за діяльністю Українського інституту, визначає пріоритети його діяльності, управляє майном та стежить за дотриманням статутних завдань.

До Наглядової ради входять представники чотирьох міністерств та відомі діячі культури і громадянського суспільства України:

12 травня 2021 року міністр закордонних справ Дмитро Кулеба підписав наказ про планове оновлення Наглядової ради Українського інституту.[34]

До його складу[35] увійшли:

  • Василь Мирошниченко — співвласник компанії CFC Consulting, учасник Асоціації «Професійний уряд», директор та голова українського представництва українсько-британського Сіті Клубу, співзасновник «Європейського молодіжного парламенту — Україна»
  • Марина Пезенті — голова Українського інституту в Лондоні протягом 2015-2020 років
  • Лариса Петасюк — заступниця міністра культури та інформаційної політики України
  • Юлія Сінькевич — продюсерка «Джей Ес Філмс», співзасновниця ГО «Українська Кіноакадемія»
  • Юлія Федів — перша директорка Українського культурного фонду
  • Катерина Чуєва — генеральна директорка Національного музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків

Правова база

Головним документом, що регулює діяльність установи, є Статут Українського інституту[36]. Іншими важливими документами є Стратегія Українського інституту[37] та Концепція розвитку Українського інституту[38].

Концепція розвитку Українського інституту

Автором Концепції розвитку є генеральний директор Володимир Шейко. Концепція визначає місію та візію установи, принципи роботи, розуміння, "яку Україну представлятиме" інститут, цільову аудиторію й стейкхолдерів, а також головні інструменти. Окрім цього, Володимир Шейко артикулює короткострові та середньострокові завдання.

Місія Українського інституту — сприяти реалізації зовнішньополітичних завдань України шляхом її комплексного представлення у світі як сучасної, динамічної, креативної європейської держави.

Візія Українського інституту — відкривати світові сучасну Україну за допомогою можливостей і потенціалу культури, креативних індустрій, освіти, науки і мови.

Принципами роботи інституту є:

  • Відкритість і прозорість програмної і господарської діяльності;
  • Двостороння міжнародна взаємодія на противагу односторонній комунікації;
  • Підзвітність головному бенефіціару — платнику податків;
  • Конкурсний та експертний підхід до відбору контенту;
  • Проактивна комунікація з громадськістю; розмаїття, рівні можливості та інклюзивність;
  • Консолідація довкола розрізнених інструментів культурної дипломатії;
  • Синергія з ключовими інституціями України у сфері культури і креативних індустрій.

Спосіб представлення України за кордоном:

  • Міжнародна діяльність має бути зрозумілою і близькою закордонній громадськості, котра бере участь у процесі прийняття рішень і формуванні суспільної думки;
  • Відмова від спрощено-стереотипованих, заідеологізованих, деформованих образів української культури;
  • Трансляція України себе через універсальні культурні коди і смисли.

Цільова аудиторія та стейкхолдери в Україні:

  • Сектор культури і креативних індустрій (менеджери, керівники інституцій, митці, куратори, продюсери);
  • Органи центральної та місцевої влади;
  • Медіа;
  • Іноземні представництва і культурні центри;
  • Представники бізнесу, підприємці і меценати

Цільова аудиторія та стейкхолдери за кордоном:

  • Інституції і фахівці у секторі культури і креативних індустрій;
  • Ключові міжнародні культурні форуми;
  • Політичні еліти;
  • Широка громадськість;
  • Споживачі культурного продукту;
  • Іноземні представництва України;
  • Представники бізнесу, підприємці, меценати;
  • Інвестори в Україну;
  • Медіа;
  • Українська діаспора.

Головні інструменти діяльності:

  • Презентація сучасного українського культурного продукту закордонним аудиторіям (гастролі, концерти, літературні читання, фестивалі, виставки, кінопокази, перформанси тощо);
  • Мистецькі і фахові обміни, представлення України на міжнародних форумах і професійних майданчиках (конференції, бієнале, резиденції, дослідницькі проекти тощо);
  • Міжнародні проекти, які актуалізують та осучаснюють українську історію, національну пам’ять і спадщину засобами культури і мистецтва;
  • Дослідницька, комунікаційна, просвітницька робота з атрибуції та долучення до обширу національної культури її закордонних діячів українського походження або з українською ідентичністю; Спростування недостовірної та маніпулятивної інформації про українську культуру та спадщину; насичення інформаційного простору контентом, з яким працює Інститут.

Головне короткострокове завдання на один рік (2019) — інституціалізація. Це завдання включає:

  • Формування команди, облаштування офісу;
  • Розробка внутрішнього регламенту, політик і процесів;
  • Визначення якісних і кількісних критеріїв діяльності на трирічний період;
  • Розробка бренд-буку та вебсайту;
  • Формування комунікаційної функції Інституту в Україні та за кордоном;
  • Дослідження сприйняття України серед закордонних аудиторій, опрацювання наявних даних;
  • Налагодження і формалізація співпраці з Представництвом ЄС в Україні та членами EUNIC;
  • Широкий діалог з культурним сектором про стратегічні пріоритети;
  • Призначення керівників двох закордонних філій;
  • Формування експертних груп, які матимуть дорадчу функцію;
  • Розробка і запуск перших програм (наприклад, міжнародна мобільність; підтримка гастрольної діяльності)
  • Складання плану активностей і формування бюджету на 2019 рік.

Головні середньострокові завдання на три роки (2019-2022) — розбудова програмної діяльності та розвиток міжнародної мережі. Ці завдання також охоплюють:

  • Постійне оцінювання результатів роботи, щорічне публічне звітування;
  • Призначення керівників і команд чотирьох закордонних філій;
  • Впровадження заявлених інструментів діяльності Інституту;
  • Запуск конкурсного/експертного відбору контенту;
  • Моніторинг висвітлення України в міжнародному інформаційному просторі, розробка контентної стратегії Інституту;
  • Ініціювання змін до законодавства для вдосконалення господарської моделі УІ та, у перспективі, створення нової юридичної форми господарювання для закладів культури;
  • Забезпечення синергії з Українським культурним фондом, Українським інститутом книги, Держкіно, з якими УІ формує єдину екосистему;
  • Участь у культурних ініціативах і програмах Представництва ЄС в Україні;
  • Запровадження міжнародних дослідницьких програм, що працюють з українською спадщиною;
  • Диверсифікація джерел фінансування, збільшення частки недержавного фінансування;
  • Розбудова мережі міжнародних інституційних зв’язків;
  • Планування і забезпечення присутності України на ключових міжнародних форумах, бієнале, ярмарках; у виставкових і проектних планах закордонних інституцій;
  • Консолідація розрізнених інструментів культурної дипломатії довкола УІ.

Стратегія Українського інституту на 2020-2024 роки

Упорядниками Стратегія є генеральний директор Володимир Шейко та креативна директора Тетяна Філевська. Її було затверджено у червні 2020 року. Документ складається з вступного слова, 17 розділів та додатку із переліком джерел. До Стратегії входять такі розділи: «Про Український інститут», «Культурна дипломатія: теорія й історія, моделі та приклади», «Розвиток моделей культурної дипломатії», «Імідж і бренд України», «Культурна дипломатія і зовнішня політика України», «Місія, візія», «Стратегічні цілі», «Цінності і принципи», «Тематичні напрямки», «Комунікаційна діяльність. Ключові стейкхолдери та цільові аудиторії», «Партнерства», «Географія діяльності», «Представництва за кордоном», «Програмна діяльність», «Управління ризиками», «Моніторинг і оцінювання діяльності, індикатори стратегічних цілей».

Тематичні рамки

Виклики минулого. Україна відповідає на виклики минулого, переосмислює свою історію і спадщину в глобальному контексті, що включають, але не обмежуються такими напрямами:

  • опрацювання знакових подій української історії та культури;
  • досвід проживання й осмислення суспільних травм минулого;
  • перепрочитання, осучаснення, реапропріація культурної спадщини, зокрема, через оптику декомунізації і деколонізації;
  • включення України у світовий історичний та культурний дискурс.

Досвід сьогодення. Погляд на сучасну Україну як дієву демократію, динамічне громадянське суспіль ство, зокрема такі аспекти:

  • розповіді про сьогодення України мовою сучасної культури;
  • формування ідентичності української політичної нації;
  • відданість гуманістичним і демократичним цінностям;
  • відстоювання культурної незалежності й територіальної цілісності України.

Візії майбутнього. Розвиток потенціалу суспільства у спроможність та інновації. Серед іншого, важливими є наступні питання:

  • пошук відповідей на глобальні виклики, що постають перед людством;
  • здатність суспільства до самоорганізації і високої ефективності навіть за обмежених ресурсів;
  • розвиток культури підприємництва та інновацій;
  • пошук нових форм міжкультурного діалогу.

Географія діяльності

Географія діяльності Українського інституту визначається з огляду на зовнішньополітичні пріоритети України та наявні і потенційні можливості для розвитку двосторонніх культурних відносин.

В усіх географічних регіонах країни поділяються на пріоритетні і важливі.

Пріоритетні: діяльність здійснюється в більшому об’ємі; проекти спрямовані на досягнення усіх або більшості стратегічних цілей Інституту.

Важливі: діяльність спрямована на досягнення щонайменше однієї стратегічної цілі Інституту.

2020: пріоритетні країни (Польща, Німеччина, Франція, Велика Британія, США), важливі країни (Нідерланди, Австрія, Угорщина, Італія);

2021: пріоритетні країни (Японія), важливі (Туреччина)

2022: пріоритетні країни (Китай), важливі (Ізраїль, ОАЕ)

2023: пріоритетні країни (Канада), важливі (Ізраїль)

2024: важливі країни (Сербія, Литва)

Напрями програмної діяльності
  1. Мистецькі програми. Репрезентація української культури через кіно, музику, літературу, перформативні мистецтва, візуальне мистецтво.
  2. Кроссекторальні програми. Розробляються на перетині кількох напрямів та секторів культури; можуть бути орієнтовані на ширшу аудиторію; забезпечують представлення України на професійних міжнародних подіях високого рівня
  3. Академічні програми. Спрямовані на посилення українського голосу і представництва в міжнародному науковому та експертному середовищі; підтримку досліджень з української тематики, посилення українських студій за кордоном.
  4. Громадянське суспільство. Напрям, що репрезентує досвід України у розбудові демократії і громадянсько го суспільства, артикулює питання, актуальні для міжнародного порядку денного; підсилює репрезентацію Криму та кримськотатарської спільноти в царині культурної дипломатії.
  5. Українська мова. Популяризація і посилення видимості та використання української мови у світі.
  6. Розвиток культурної дипломатії. Напрям, що посилює потенціал і спроможність сфери культурної дипломатії України та її учасників (людей та інституцій).
  7. Дослідження та аналітика. Напрям, що передбачає збір та аналіз даних та створення теоретичного і практичного знання, які є необхідними для ефективного втілення проектів культурної дипло-матії Українським інститутом і широким колом зацікавлених сторін.

Див. також

Примітки
  1. Розпорядження КМУ «Про утворення державної установи „Український інститут“»
  2. Наказ про затвердження статуту державної установи «Український інститут»
  3. Команда Українського інституту
  4. Міністерство закордонних справ України - Оголошено переможця конкурсу на посаду Генерального директора Українського інституту. mfa.gov.ua. Процитовано 26 березня 2020.
  5. Команда. ui.org.ua. Процитовано 26 березня 2020.
  6. ​«Україні потрібно зацікавити собою світ» – керівник Українського інституту Володимир Шейко. Радіо Свобода. Процитовано 26 березня 2020.
  7. Гендиректор Українського інституту Володимир Шейко про те, яка Україна цікавить Європу. Vogue UA. Vogue.ua. Процитовано 26 березня 2020.
  8. Статут державної установи "Український інститут". Процитовано 10.03.2021.
  9. Упорядники В. Шейко та Т. Філевська. Стратегія Українського інститут на 2020-2024 роки. Процитовано 10.03.2021.
  10. "Про затвердження переліку закордонних дипломатичних установ України, у складі яких утворюються культурно-інформаційні центри". zakon.rada.gov.ua. Кабінет Міністрів України. Процитовано 10.03.2021.
  11. Упорядники В. Шейко та Т. Філевська. Стратегія Українського інституту на 2020-2024 роки. Процитовано 10.03.2021.
  12. В МЗС відбувся Перший форум культурної дипломатії України. 02.07.2015. Процитовано 12.03.2021.
  13. Історія створення «Українського інституту»: наміри, реалії, перспективи. tyzhden.ua (англ.). Процитовано 10 березня 2021.
  14. Рішення про створення Українського інституту ухвалять до кінця року, - Кириленко. LB.ua. Процитовано 12 березня 2021.
  15. Луцишин Г., Гончaрук A. (2017). Оcобливоcті розвитку культурної дипломaтії Укрaїни в cучacних умовaх / Г. Луцишин, A. Гончaрук // Humanitarian Visiоn. ‒ Т. 3. ‒ №1.. Львів: Видaвництво Львівcької Політехніки. с. 25–30.
  16. Українська культурна дипломатія: амбітний початок. LB.ua. Процитовано 10 березня 2021.
  17. Оля Жук звільнилася з відділу культурної дипломатії МЗС. Українська правда _Життя. Процитовано 12 березня 2021.
  18. При МЗC буде cтворено Укрaїнcький інcтитут.. Мініcтерcтво зaкордонних cпрaв Укрaїни. 29.06.2017. Процитовано 09.03.2021.
  19. Упорядники В. Шейко та Т. Філевська. Стратегія Українського інституту на 2020-2024 роки. Процитовано 10.03.2020.
  20. Сектори діяльності. ui.org.ua. Процитовано 3 квітня 2020.
  21. Місяць культурної дипломатії України - Meta. meta.wikimedia.org (англ.). Процитовано 21 лютого 2021.
  22. Кабінет Міністрів України - Дмитро Кулеба назвав два пріоритети культурної дипломатії для просування м’якої сили України у світі. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 21 лютого 2021.
  23. ООН Жінки та Український інститут вручать премії Women in Arts 2020. ui.org.ua. Процитовано 10 березня 2021.
  24. В Україні вручили незалежну премію Women in Arts. 14.03.2019. Процитовано 12.03.2021.
  25. Стали відомі лауреатки премії Women in Arts 2020. ТекстOver (укр.). 12 березня 2020. Процитовано 10 березня 2021.
  26. Український інститут та ООН Жінки в Україні оголосили переможниць премії Women in Arts 2021. ui.org.ua. Процитовано 12 березня 2021.
  27. Річний звіт 2019. ui.org.ua. Процитовано 10 березня 2021.
  28. 2019 стане роком української культури в Австрії – Порошенко. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 6 квітня 2020.
  29. Рік культури Австрія-Україна 2019. austriaukraine2019.com (укр.). Процитовано 3 квітня 2020.
  30. Команда. ui.org.ua. Процитовано 8 березня 2021.
  31. Наглядова рада Українського інституту
  32. Zaxid.net. Екс-депутатку Верховної Ради Ірину Подоляк призначили заступницею міністра культури. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 3 квітня 2020.
  33. Ірина Подоляк звільнилась із посади заступниці міністра культури. detector.media (укр.). 6 березня 2020. Процитовано 3 квітня 2020.
  34. Log into Facebook. Facebook (англ.). Процитовано 25 червня 2021.
  35. Вітаємо нових членів Наглядової ради Українського інституту | Український Інститут (укр.). Процитовано 25 червня 2021.
  36. Про затвердження нової редакції Статуту державної установи "Український інститут" (Українською). Процитовано 08.03.2021.
  37. Стратегія Українського інституту на 2020-2024 роки. Український інститут. Процитовано 08.03.2021.
  38. Шейко, Володимир. Концепція розвитку Українського інституту (Українською). Процитовано 08.03.2021.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.