ESD (ген)

ESD
Наявні структури
PDB	Пошук для людей: PDBe RCSB
Список кодів PDB
	3FCX
Ідентифікатори
Символи	ESD, FGH, esterase D
Зовнішні ІД	OMIM: 133280 MGI: 3781082 HomoloGene: 55623 GeneCards: ESD
Онтологія гена
Молекулярна функція	• S-formylglutathione hydrolase activity; • methylumbelliferyl-acetate deacetylase activity; • GO:0004091 carboxylic ester hydrolase activity; • GO:0001948 protein binding; • hydrolase activity; • hydrolase activity, acting on ester bonds; • identical protein binding;
Клітинна компонента	• цитоплазма; • Екзосома; • endoplasmic reticulum lumen; • GO:0016023 cytoplasmic vesicle; • гіалоплазма;
Біологічний процес	• formaldehyde catabolic process; • glutathione derivative biosynthetic process; • життєдіяльність;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії
	; ;
	Більше даних
Ортологи
	2098
	100040682
	ENSG00000139684
	н/д
	P10768
	н/д
	NM_001984
	XM_036158963
	NP_001975
	н/д
	Вікідані
Див./Ред. для людей	Див./Ред. для мишей

ESD (англ. Esterase D) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 13-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 282 амінокислот, а молекулярна маса — 31 463[4].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MALKQISSNK	CFGGLQKVFE	HDSVELNCKM	KFAVYLPPKA	ETGKCPALYW
LSGLTCTEQN	FISKSGYHQS	ASEHGLVVIA	PDTSPRGCNI	KGEDESWDFG
TGAGFYVDAT	EDPWKTNYRM	YSYVTEELPQ	LINANFPVDP	QRMSIFGHSM
GGHGALICAL	KNPGKYKSVS	AFAPICNPVL	CPWGKKAFSG	YLGTDQSKWK
AYDATHLVKS	YPGSQLDILI	DQGKDDQFLL	DGQLLPDNFI	AACTEKKIPV
VFRLQEGYDH	SYYFIATFIT	DHIRHHAKYL	NA

A: Аланін

C: Цистеїн

D: Аспарагінова кислота

E: Глутамінова кислота

F: Фенілаланін

G: Гліцин

H: Гістидин

I: Ізолейцин

K: Лізин

L: Лейцин

M: Метіонін

N: Аспарагін

P: Пролін

Q: Глутамін

R: Аргінін

S: Серин

T: Треонін

V: Валін

W: Триптофан

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до гідролаз, серинових естераз. Задіяний у такому біологічному процесі, як ацетилювання. Локалізований у цитоплазмі, цитоплазматичних везикулах.

Література

Lee E.Y.-H.P., Lee W.-H. (1986). Molecular cloning of the human esterase D gene, a genetic marker of retinoblastoma.. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 83: 6337 — 6341. PubMed DOI:10.1073/pnas.83.17.6337
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004. PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
Hopkinson D.A., Mestriner M.A., Cortner J., Harris H. (1973). Esterase D: a new human polymorphism.. Ann. Hum. Genet. 37: 119 — 137. PubMed DOI:10.1111/j.1469-1809.1973.tb01820.x
Eiberg H., Mohr J. (1986). Identity of the polymorphisms for esterase D and S-formylglutathione hydrolase in red blood cells.. Hum. Genet. 74: 174 — 175. PubMed DOI:10.1007/BF00282085
Tsuchida S., Fukui E., Ikemoto S. (1994). Molecular analysis of esterase D polymorphism.. Hum. Genet. 93: 255 — 258. PubMed DOI:10.1007/BF00212018

Примітки

Human PubMed Reference:.
Mouse PubMed Reference:.
HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:3465 (англ.). Процитовано 11 вересня 2017.
UniProt, P10768 (англ.). Процитовано 11 вересня 2017.

Див. також

Хромосома 13

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Human PubMed Reference:.

[2] Mouse PubMed Reference:.

[HGNC-3] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:3465 (англ.). Процитовано 11 вересня 2017.

[UniProt-4] UniProt, P10768 (англ.). Процитовано 11 вересня 2017.