GABBR1
GABBR1 (англ. Gamma-aminobutyric acid type B receptor subunit 1) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 6-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 961 амінокислот, а молекулярна маса — 108 320[4].
Послідовність амінокислот
10 | 20 | 30 | 40 | 50 | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
MLLLLLLAPL | FLRPPGAGGA | QTPNATSEGC | QIIHPPWEGG | IRYRGLTRDQ | ||||
VKAINFLPVD | YEIEYVCRGE | REVVGPKVRK | CLANGSWTDM | DTPSRCVRIC | ||||
SKSYLTLENG | KVFLTGGDLP | ALDGARVDFR | CDPDFHLVGS | SRSICSQGQW | ||||
STPKPHCQVN | RTPHSERRAV | YIGALFPMSG | GWPGGQACQP | AVEMALEDVN | ||||
SRRDILPDYE | LKLIHHDSKC | DPGQATKYLY | ELLYNDPIKI | ILMPGCSSVS | ||||
TLVAEAARMW | NLIVLSYGSS | SPALSNRQRF | PTFFRTHPSA | TLHNPTRVKL | ||||
FEKWGWKKIA | TIQQTTEVFT | STLDDLEERV | KEAGIEITFR | QSFFSDPAVP | ||||
VKNLKRQDAR | IIVGLFYETE | ARKVFCEVYK | ERLFGKKYVW | FLIGWYADNW | ||||
FKIYDPSINC | TVDEMTEAVE | GHITTEIVML | NPANTRSISN | MTSQEFVEKL | ||||
TKRLKRHPEE | TGGFQEAPLA | YDAIWALALA | LNKTSGGGGR | SGVRLEDFNY | ||||
NNQTITDQIY | RAMNSSSFEG | VSGHVVFDAS | GSRMAWTLIE | QLQGGSYKKI | ||||
GYYDSTKDDL | SWSKTDKWIG | GSPPADQTLV | IKTFRFLSQK | LFISVSVLSS | ||||
LGIVLAVVCL | SFNIYNSHVR | YIQNSQPNLN | NLTAVGCSLA | LAAVFPLGLD | ||||
GYHIGRNQFP | FVCQARLWLL | GLGFSLGYGS | MFTKIWWVHT | VFTKKEEKKE | ||||
WRKTLEPWKL | YATVGLLVGM | DVLTLAIWQI | VDPLHRTIET | FAKEEPKEDI | ||||
DVSILPQLEH | CSSRKMNTWL | GIFYGYKGLL | LLLGIFLAYE | TKSVSTEKIN | ||||
DHRAVGMAIY | NVAVLCLITA | PVTMILSSQQ | DAAFAFASLA | IVFSSYITLV | ||||
VLFVPKMRRL | ITRGEWQSEA | QDTMKTGSST | NNNEEEKSRL | LEKENRELEK | ||||
IIAEKEERVS | ELRHQLQSRQ | QLRSRRHPPT | PPEPSGGLPR | GPPEPPDRLS | ||||
CDGSRVHLLY | K |
Кодований геном білок за функціями належить до рецепторів, g-білокспряжених рецепторів, білків внутрішньоклітинного сигналінгу, фосфопротеїнів. Задіяний у такому біологічному процесі, як альтернативний сплайсинг. Локалізований у клітинній мембрані, мембрані, клітинних контактах, клітинних відростках, синапсах. Також секретований назовні.
Література
- Makoff A. (1999). Molecular cloning of human GABABR1 and its tissue distribution.. Brain Res. Mol. Brain Res. 64: 137 — 140. PubMed DOI:10.1016/S0169-328X(98)00316-7
- The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004. PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
- Hillman R.T., Green R.E., Brenner S.E. (2004). An unappreciated role for RNA surveillance.. Genome Biol. 5: R8.1 — R8.16. PubMed DOI:10.1186/gb-2004-5-2-r8
- Nomura R., Suzuki Y., Kakizuka A., Jingami H. (2008). Direct detection of the interaction between recombinant soluble extracellular regions in the heterodimeric metabotropic gamma-aminobutyric acid receptor.. J. Biol. Chem. 283: 4665 — 4673. PubMed DOI:10.1074/jbc.M705202200
- Geng Y., Bush M., Mosyak L., Wang F., Fan Q.R. (2013). Structural mechanism of ligand activation in human GABA(B) receptor.. Nature 504: 254 — 259. PubMed DOI:10.1038/nature12725
Примітки
- Human PubMed Reference:.
- Mouse PubMed Reference:.
- HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:4070 (англ.). Процитовано 6 вересня 2017.
- UniProt, Q9UBS5 (англ.). Процитовано 6 вересня 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.