Gymnocalycium gibbosum

Gymnocalycium gibbosum ((Boed.) Backeb. & F.M.Knuth 1844; укр. Гімнокаліціум гібозум, Гімнокаліціум горбкуватий, Гімнокаліціум горбатий[2]) — кактус з роду гімнокаліціум (підрід Gymnocalycium).

?
Gymnocalycium gibbosum
(укр. Гімнокаліціум горбатий)

Gymnocalycium gibbosum
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Триба: Trichocereeae
Рід: Гімнокаліціум (Gymnocalycium)
Підрід: Gymnocalycium[1]
Вид: Гімнокаліціум горбатий
Біноміальна назва
Gymnocalycium gibbosum
(Haw.) Pfeiff. ex Mittler 1844
Підвиди

Gymnocalycium gibbosum subsp. gibbosum
Gymnocalycium gibbosum subsp. borthii (Koop ex H.Till) G.J.Charles
Gymnocalycium gibbosum subsp. ferox

Синоніми
Cactus gibbosus Haw.
Cactus reductus Link
Cereus gibbosus (Haw.) Sweet
Cereus gibbosus Pfeiff.
Echinocactus brachypetalus (Speg.) Werderm.
Echinocactus gibbosus (Haw.) DC.
Echinocactus leeanus Hook.
Echinocactus leucodictyus Salm-Dyck
Echinocactus mackieanus Hook.
Echinocactus reductus K.Schum.
Echinocactus spegazzinii F.A.C.Weber ex Speg.
Echinopsis gibbosa Pfeiff. ex C.F.Först.
Gymnocalycium brachypetalum Speg.
Gymnocalycium chubutense (Speg.) Speg.
Gymnocalycium leeanum (Hook.) Britton & Rose
Gymnocalycium mackieanum (Hook.) Metzing, Mereg. & R.Kiesling
Gymnocalycium reductum (Link) Pfeiff. ex Mittler
Посилання
Вікісховище: Category: Gymnocalycium gibbosum
Віківиди: Gymnocalycium gibbosum
EOL: 5190640
IPNI: 1016851-1
ITIS: 908223
МСОП: 152524
NCBI: 946341
The Plant List: kew-2835626

Етимологія
Ілюстрація Gymnocalycium gibbosum у виданні 1904 року К. Шумана, М. Гюрке і Ф. Фаупеля «Blühende Kakteen» (укр. «Квітучі кактуси»)
Квітучий Gymnocalycium gibbosum
Gymnocalycium gibbosum ssp. borthii
Ілюстрація Gymnocalycium gibbosum у монографії Джон Гульда «Trochilidae» (укр. «Колібрієві») 1861 року, том 3
Квітка Gymnocalycium gibbosum

Видова назва gibbosum (укр. горбкуватий) дана через численні горбки, присутні на цій рослині[3].

Загальна біоморфологічна характеристика

Один із найкрупніших представників роду. Рослини, зазвичай поодинокі, стебла оксамитові, кулясті до коротко-циліндричних, темно-синьо-зелені, 12-15 см заввишки, 10-12 см в діаметрі. Ребер 12-19, крупні, явно виражені, розділені борозенками на шестигранні горбки. Ареоли сірі. Центральних колючок 1-3, часто відсутні. Радіальних колючок 7-15 від блідо-коричневих до майже чорних, прямі, жорсткі, до 3,5 см завдовжки. Квітки білі або іноді червонуваті, до 6 см завдовжки і в діаметрі. Плоди палицевидні, зелені.

Ареал

Цей вид є ендемічним в Аргентині, де він широко поширений в південній частині країни, зустрічається у провінціях Чубут, Ла-Пампа, Мендоса, Ріо-Негро, Сан-Луїс, Санта-Крус.

Екологія

Росте на висоті від 0 до 1 000 м над рівнем моря. Мешкає в гірських чагарниках і патагонському степу. Надає перевагу піщаним або гравійним алювіальним ґрунтам уздовж Ріо-Негро і Ріо-Колорадо, де він росте під кущами та іншими рослинами.

Охорона у природі

Gymnocalycium gibbosum входить до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи, стан — в найменшому ризику. Має досить широкий ареал, чисельність популяції стабільна. Серйозних загроз для цього виду наразі немає.

Зустрічається в декількох природоохоронних територіях, серед інших — в в Національному парку Ліуе Калель.

Підвиди

Виділяють два підвиди Gymnocalycium gibbosum.[4]

  • Gymnocalycium gibbosum subsp. gibbosum — зазвичай має 1-3 центральні колючки і широко поширений.
  • Gymnocalycium gibbosum subsp. ferox — має дуже міцні, товсті радіальні колючки, але не має центральної, виростає у провінції Чубут.

Інші джерела окрім типового підвиду Gymnocalycium gibbosum subsp. gibbosum як другий підвид виділяють Gymnocalycium gibbosum subsp. borthii (Koop ex H.Till) G.J.Charles[5]. Едвард Фредерік Андерсон — член Робочої групи Міжнародної організації з вивчення сукулентних рослин (IOS), колищній її президент у своїй фундаментальній монографії з родини кактусових «The Cactus Family» розглядає останній таксон як окремий вид — Gymnocalycium borthii[6].

Утримання в культурі

Завдяки суворому клімату в місцях зростання Gymnocalycium gibbosum, ці рослини досить витривалі. Всі вони ростуть порівняно повільно і цілком морозостійкі, так що взимку їх потрібно утримувати сухими і при низькій температурі, але, щоб стебло отримало типове для нього забарвлення, вони завжди повинні бути на повному сонці. В культурі легко і рясно цвітуть, якщо ростуть у відносно багатому, але добре дренованому субстраті. Розмножуються насінням.

Примітки
  1. Классификация рода Gymnocalycium по Х. Тиллю (Н. Till, 2003) (рос.)
  2. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  3. Словник іноземних слів на Українському сайті про кактуси та кактусистів Архівовано 28 серпня 2014 у Wayback Machine. (рос.)
  4. Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0 881924989. p. 353 (англ.)
  5. Gymnocalycium gibbosum на сайті «The plant list» (англ.)
  6. Edward F. Anderson. The Cactus Family. — Portland, Or., USA : Timber Press, 2001. — С. 350. — ISBN 978-0881924985. (англ.)

Джерела
  • Борисенко Т. И. Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986 г., — 286 с., ил. стр. 108—109 (рос.)
  • Турдиев С. и др. Кактусы. (Издание 2-е). Алма-Ата, «Кайнар», 1974 г.
  • Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0 881924989. p. 353 (англ.)
  • Pilbeam, John. Gymnocalycium: A Collector's Guide. A. A. BALKEMA / ROTTERDAM / BROOKFIELD / 1995, 1995. 332 pages. ISBN 905410192X; ISBN 9789054101925. P. 73-76 (англ.)
  • Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл", 2004 — 208 с., ил. — ISBN 5-306-00348-6. Стр. 81 (рос.)
  • Gerhardt Frank. Genus Gymnocalycium/ Cact. Succ. Y. (U.S.) 5, 215—218, 1976 (англ.)
  • Zuloaga, F. O., O. Morrone, M. J. Belgrano, C. Marticorena & E. Marchesi. (eds.) 2008. Catálogo de las plantas vasculares del Cono Sur. Monogr. Syst. Bot. Missouri Bot. Gard. 107 (1-3): I-XCVI, 1-3348. (ісп.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.