HIST1H1T

HIST1H1T
Ідентифікатори
Символи	H1-6, H1FT, H1t, dJ221C16.2, H1.6, histone cluster 1, H1t, histone cluster 1 H1 family member t, HIST1H1T, H1.6 linker histone, cluster member
Зовнішні ІД	OMIM: 142712 MGI: 1888530 HomoloGene: 3889 GeneCards: H1-6
Онтологія гена
Молекулярна функція	• DNA binding; • double-stranded DNA binding; • GO:0001948 protein binding; • nucleosomal DNA binding;
Клітинна компонента	• Нуклеосома; • клітинне ядро; • хромосома; • condensed nuclear chromosome;
Біологічний процес	• multicellular organism development; • nucleosome assembly; • Диференціація клітин; • Сперматогенез; • regulation of transcription, DNA-templated; • binding of sperm to zona pellucida; • nucleosome positioning; • chromosome condensation; • flagellated sperm motility; • negative regulation of DNA recombination;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії
	Більше даних
Ортологи
	3010
	107970
	ENSG00000187475
	ENSMUSG00000036211
	P22492
	Q07133
	NM_005323
	NM_010377
	NP_005314
	NP_034507
	Вікідані
Див./Ред. для людей	Див./Ред. для мишей

HIST1H1T (англ. Histone cluster 1 H1 family member t) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 6-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 207 амінокислот, а молекулярна маса — 22 019[4].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MSETVPAASA	SAGVAAMEKL	PTKKRGRKPA	GLISASRKVP	NLSVSKLITE
ALSVSQERVG	MSLVALKKAL	AAAGYDVEKN	NSRIKLSLKS	LVNKGILVQT
RGTGASGSFK	LSKKVIPKST	RSKAKKSVSA	KTKKLVLSRD	SKSPKTAKTN
KRAKKPRATT	PKTVRSGRKA	KGAKGKQQQK	SPVKARASKS	KLTQHHEVNV
RKATSKK

A: Аланін

D: Аспарагінова кислота

E: Глутамінова кислота

F: Фенілаланін

G: Гліцин

H: Гістидин

I: Ізолейцин

K: Лізин

L: Лейцин

M: Метіонін

N: Аспарагін

P: Пролін

Q: Глутамін

R: Аргінін

S: Серин

T: Треонін

V: Валін

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до білків розвитку, фосфопротеїнів. Задіяний у таких біологічних процесах, як диференціація клітин, сперматогенез. Білок має сайт для зв'язування з ДНК. Локалізований у ядрі, хромосомах.

Література

Drabent B., Kardalinou E., Doenecke D. (1991). Structure and expression of the human gene encoding testicular H1 histone (H1t).. Gene 103: 263 — 268. PubMed DOI:10.1016/0378-1119(91)90284-I
Koppel D.A., Wolfe S.A., Fogelfeld L., Grimes S.R. (1994). Primate testicular histone H1t genes are highly conserved and the human H1t gene is located on chromosome 6.. J. Cell. Biochem. 54: 219 — 230. PubMed DOI:10.1002/jcb.240540210
Marzluff W.F., Gongidi P., Woods K.R., Jin J., Maltais L.J. (2002). The human and mouse replication-dependent histone genes.. Genomics 80: 487 — 498. PubMed DOI:10.1006/geno.2002.6850
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004. PubMed DOI:10.1101/gr.2596504

Примітки

Human PubMed Reference:.
Mouse PubMed Reference:.
HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:4720 (англ.). Процитовано 6 вересня 2017.
UniProt, P22492 (англ.). Процитовано 6 вересня 2017.

Див. також

Хромосома 6

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Human PubMed Reference:.

[2] Mouse PubMed Reference:.

[HGNC-3] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:4720 (англ.). Процитовано 6 вересня 2017.

[UniProt-4] UniProt, P22492 (англ.). Процитовано 6 вересня 2017.