HMAS Albatross (1928)

«Альбатрос» (англ. HMAS Albatross, пізніше HMS Albatross) військовий корабель, гідроавіаносець Королівського австралійського військово-морського флоту. 1938 році переданий Королівському військово-морському флоту Великої Британії, у складі якого брав активну участь у Другій світовій війні в ролі ремонтного судна флоту.

«Альбатрос»
HMAS Albatross (1928)
Австралійський гідроавіаносець «Альбатрос»
Служба
Тип/клас гідроавіаносець
Держава прапора  Австралія
Належність  Королівський австралійський військово-морський флот
 Велика Британія
На честь єдиний корабель флоту на ім'я «Альбатрос»
Корабельня Cockatoo Docks and Engineering Company, Сідней
Закладено 16 квітня 1926
Спущено на воду 23 лютого 1928
Введено в експлуатацію 23 січня 1929
На службі 1929-1945
Переданий 1938
Статус 1956 року проданий на брухт
Бойовий досвід Друга світова війна
Ідентифікація
Девіз Usque Ad Nubes Prolem Emitto
Параметри
Тоннаж 4800 тонн (стандартна)
Довжина 135,2 м
Ширина 18 м
Висота 5,26 м
Технічні дані
Рухова установка 1 × парова машина
3 × парових котли
Гвинти 1
Потужність 3 000 к.с.
Швидкість 22 вузли (41 км/год)
Дальність плавання 4 280 миль (7 930 км) на швидкості 22 вузли
7 900 миль (14 600 км) на швидкості 10 вузлів
Екіпаж 450 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 4 (4 × 1) × 120-мм корабельні гармати QF 4.7-inch Mk VIII
4 (4 × 1) × 47-мм салютні гармати QF 6 pounder Vickers
Зенітне озброєння 2 (2 × 1) × 40-мм автоматичні зенітні гармати Vickers QF 2
24 × 7,7-мм кулемети «Віккерс»
Авіація 9 × поплавкових гідролітаків

Історія

«Альбатрос» був закладений 16 квітня 1926 року на верфі компанії Cockatoo Docks and Engineering Company у Сіднеї. 23 лютого 1928 року корабель був спущений на воду, а 23 січня 1929 року увійшов до складу Королівського флоту Австралії.

Відразу після вступу до строю корабель мав технічні негаразди, пов'язані з гідролітаками, що призначалися ддя його озброєння. Літак-амфібія Fairey IIID, яким розраховували оснастити гідроавіаносець був знятий з експлуатації безпосередньо напередодні введення «Альбатроса» в експлуатацію, той літак Seagull, що надійшов йому на заміну, не міг запускатися катапультою з корабля, а новий літак Walrus, що спеціально розроблявся під «Альбатрос», був прийнятий на озброєння вже після того як «Альбатрос» у 1933 році перестав виконувати завдання за призначенням.

Після п'яти років перебування в резерві «Альбатрос» був переданий британському Королівському флоту, щоб компенсувати придбання Австралією легкого крейсера «Гобарт». Хоча британці мало використовували гідроавіаносець до початку світової війни та в перші місяці, однак, після того, як два авіаносці були потоплені німцями на початку Другої світової війни, його почали експлуатувати більш інтенсивно. Спочатку «Альбатрос» базувався у Фрітауні, Сьєрра-Леоне, та виконував завдання з патрулювання та супроводження конвоїв у південній частині Атлантики, а у середині 1942 року корабель перевели в Індійський океан.

З кінця 1943 і до початку 1944 р. судно було перетворено на «десантний корабель (інженерно-технічний)» (англ. Landing Ship (Engineering) для підтримки висадки в Нормандії і він використовувався для ремонту десантних та інших допоміжних суден біля плацдармів «Сорд» та «Джуно». У жовтні «Альбатрос» був торпедований, але вцілів, і його відбуксирували до Англії на ремонт. На початку 1945 року після завершення ремонту «Альбатрос» продовжив службу як судно-депо тральщиків, але після закінчення війни його вивели з експлуатації.

В серпні 1946 року «Альбатрос» був проданий на цивільну службу, а у 1948 році після зміни кількох власників був перейменований в «Еллінський принц» і перетворений на пасажирський лайнер. Судно було зафрахтоване Міжнародною організацією у справах біженців для перевезення біженців з Європи до Австралії. Під час повстання мау-мау в 1953 році «Еллінський принц» нетривалий термін використовувався як транспортний корабель, але через рік був списаний на металобрухт.

Див. також

Примітки

Виноски
    Джерела

      Посилання

      Література

      • Australian Naval Aviation Museum (ANAM) (1998). Flying Stations: A Story of Australian Naval Aviation. St Leonards, NSW: Allen & Unwin. ISBN 1-86448-846-8. OCLC 39290180.
      • Molkentin, Michael (2012). Flying the Southern Cross: Aviators Charles Ulm and Charles Kingsford Smith. National Library Australia. ISBN 9780642277466.


      This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.