HMS Starling (U66)

«Старлінг» (англ. HMS Starling (U66) військовий корабель, шлюп типу «Модифікований Блек Свон» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

«Старлінг» (U66)
HMS Starling (U66)
Британський шлюп «Старлінг» на поході. 1943
Служба
Тип/клас шлюп типу «Блек Свон»
Держава прапора  Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
На честь восьмий корабель флоту на ім'я «Старлінг»[Прим. 1]
Корабельня Fairfield Shipbuilding and Engineering Company, Говань
Замовлено 18 липня 1941
Закладено 21 жовтня 1941
Спущено на воду 14 жовтня 1942
Введено в експлуатацію 1 квітня 1943
На службі 19431965
Перекваліфікований 1947 році на фрегат
Статус у липні 1965 року проданий на брухт
Нагороди 4 бойових відзнаки[Прим. 2][1]
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
* Конвой ON 224
* Конвой JW 58
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1350 тонн (стандартна)
Довжина 91,29 м
Ширина 11,73 м
Висота 3,4 м
Технічні дані
Рухова установка 1 × парова турбіна Scotch
Гвинти 1
Потужність 4 300 к.с. (3 210 кВт)
Швидкість 20 вузлів (37 км/год)
Дальність плавання 7 500 миль (13900 км) на швидкості 12 вузлів (22,2 км/год)
Екіпаж 192 офіцери та матроси
Озброєння
Артилерія 6 (3 × 2) × 102-мм гармат QF 4 inch Mk XVI
Торпедно-мінне озброєння 2 бомбомети
8 бомбоскидачів
110 глибинних бомб
Зенітне озброєння 4 × 40-мм автоматичні зенітні гармати QF 2 pounder Mark II
12 (6 × 2) × 20-мм автоматичних зенітних гармат «Ерлікон»

Шлюп «Старлінг» був закладений 21 жовтня 1941 року на верфі компанії Fairfield Shipbuilding and Engineering Company у Говані. 14 жовтня 1942 року він був спущений на воду, а 1 квітня 1943 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

Корабель взяв активну участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився у Північній Атлантиці, біля берегів Франції, Англії та Норвегії, супроводжував арктичні та атлантичні конвої і підтримував висадку військ в операції «Нептун». Найефективніший корабель Королівського флоту Великої Британії у боротьбі з підводними човнами противника, за два роки бойових дій узяв участь у знищенні 14 німецьких субмарин, які потопив або власноруч, або у взаємодії з британськими кораблями та літаками.

За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений чотирма бойовими відзнаками[1].

Історія

У квітні 1943 року після введення до строю «Старлінг» увійшов до складу 2-ї групи підтримки під командуванням капітана Фредеріка Джона Вокера Командування Західних підходів. Флотилія мала у своєму складі шість шлюпів, які виконування завдання з вільного полювання на U-Boot, де б їх не знайшли. Іншими кораблями групи були «Сігнет», «Кайт», «Вайлд Гус», «Вудпеккер» і «Врен».

У травні «Старлінг» вийшов у перший патруль, але він пройшов безрезультатно. 1 червня 1943 року корабель здобув перший успіх, коли було виявлено перший підводний човен на яку почала полювання група. Протягом 15-годинного періоду протичовнові кораблі виявили, відстежили та знищили U-202, це стало найдовшим полюванням у битві за Атлантику на той час.

Після повернення в Ліверпуль, «Старлінг» разом з іншими кораблями 2-ї групи підтримки флотилії були виділені на «операцію Машкетрі», спроба спільно з патрульними літаками Берегового командування Королівських ПС перервати транзитні маршрути німецьких підводних човнів через Біскайську затоку. 24 червня 1943 року група успішно знищила два підводні човні Крігсмаріне; «Старлінг» знищив південніше мису Фаревел U-119, але дістав пошкоджень, коли шлюп протаранив U-Boot. Корабель був змушений повернутися до Британії для ремонту.

У жовтні «Старлінг» повернувся до групи і відразу узяв участь у битві за конвої ON 207. Ніяких успіхів корабель не здобув, хоча в бойових діях по захисту конвою авіацією та кораблями ескорту було знищено три ворожі субмарини (U-274, U-420 і U-282), і не втрачено жодного судна чи корабля.

У листопаді 1943 року шлюп у складі групи залучався до захисту конвою HX 264, де були затоплені ще два човни, U-226 та U-842.

У грудні, при ескортуванні конвоїв SL 140/MKS 31, «Старлінг» атакував та пошкодив U-843, змусивши його відмовитися від подальших спроб атакувати.

У січні 1944 року, підтримуючи конвой SL 147/MKS 38, шлюп взяв участь у знищенні U-592. У лютому він взяв участь у відомому епізоді битви «шість за один похід», де 2-га група підтримки знищили шість човнів за два тижні. «Старлінг» був залучений у знищення чотирьох із них; 31 січня U-592, 9 лютого U-734 та U-238 та 19 лютого U-264.

У березні 1944 року корабель у супроводі ескортного авіаносця «Віндекс» розшукали та знищили U-653, який виконував завдання з метеорологічної розвідки погоди у Північній Атлантиці. Пізніше того ж місяця, підтримуючи мурманський конвой JW 58, «Старлінг» зустрів і знищив U-961 у північних водах Атлантики. Більше він успіху у нього не було, хоча при відбитті атак на JW 58 було знищено три U-Boot (U-961, U-355 і U-288).

У травні група відповіла на атаку U-473 американського есмінця «Доннел». Після триденного пошуку 2-га група вийшла на контакт і протягом 18 годин переслідувала німецьку субмарину, урешті-решт змусивши спливти її на поверхню, де U-473 була знищена артилерійським вогнем.

У червні «Старлінг» входив до складу морського компоненту, що забезпечував безпеку проведення операції «Нептун» у Нормандії та сприяв запобіганню будь-яких атак на флот вторгнення. За цей час було знищено 15 німецьких ПЧ при їхніх спробах атакувати флот вторгнення, хоча «Старлінг» не записав на свій рахунок жодного човна.

У липні «Старлінг» отримав найсильніший удар, коли капітан Ф. Д. Вокер помер від мозкового крововиливу, спричиненого перевтомою та виснаженням.

У серпні 1944 року «Старлінг» під командуванням нового командира провели разом з іншими шлюпами флотилії успішний рейд до Біскайської затоки, де були знищені чотири німецькі ПЧ. «Старлінг» залучався до знищення трьох з них: U-333, U-736 і U-385.

У вересні шлюп перевели до 22-ї ескортної групи, але підводна війна німецьких субмарин змінила характер, і «Старлінг» не мав подальших успіхів. Основною ідеєю кампанії стало полювання на одиноких рейдерів, що діяли у мілководних прибережних водах, де німецькі човни могли сховатися серед уламків на морському дні. Полювання на цих «самотніх вовків» було повільною і виснажливою справою, хоча втрати торгових суден були зведені до мінімуму.

У січні 1945 року «Старлінг» з кораблями 22-ї групи напав на багатообіцяючу ціль у Північному каналі: їм було зараховано після перевірки німецьких записів у післявоєнний період знищення U-482. Однак, у 1991 році було з'ясовано, що цей напад не призвів до знищення німецького підводного човна; вважалося, що напад був націлений на інший об'єкт.

Із закінченням війни у Європі «Старлінг» був переведений до Тихого океану, але на той час війна знову закінчилася. У вересні 1945 року шлюп був виведений зі складу бойових сил флоту, а в жовтні пішов до резерву.

Список потоплених ПЧ

«Старлінг» узяв участь у знищенні 14 німецьких підводних човнів:

Дата U-Boot Тип Координати Прим.
2 червня 1943U-202типу VIICПівнічна Атлантика
56°12′ пн. ш. 39°52′ зх. д.
потоплений глибинними бомбами та вогнем гармат «Старлінга».[2]
24 червня 1943U-119типу XBПівнічна Атлантика, північно-західніше мису Ортегаль
44°59′ пн. ш. 12°24′ зх. д.
потоплений артилерійським вогнем, протаранений «Старлінгом»[3]
6 листопада 1943U-226VIICПівнічна Атлантика, на схід від Кейп-Рейс
44°49′ пн. ш. 41°13′ зх. д.
потоплений глибинними бомбами «Старлінга», «Вудкука» і «Кайта».[4]
6 листопада 1943U-842типу IXC/40Північна Атлантика
43°42′ пн. ш. 42°08′ зх. д.
потоплений глибинними бомбами «Старлінга» у взаємодії з «Вайлд Гус».[4]
31 січня 1944U-592VIICПівнічна Атлантика, південно-західніше мису Клір-Айленд
50°20′ пн. ш. 17°29′ зх. д.
потоплений глибинними бомбами «Старлінга», «Вайлд Гус» і «Мегпай».[5]
9 лютого 1944U-734VIICАтлантика
49°43′ пн. ш. 16°23′ зх. д.
потоплений глибинними бомбами у результаті спільних дій «Старлінга» з «Вайлд Гус».[6]
9 лютого 1944U-238VIICАтлантика, південно-західніше мису Клір-Айленд
49°44′ пн. ш. 16°07′ зх. д.
потоплений глибинними бомбами і бомбометів «Хеджхог» «Кайта», «Мегпай» і «Старлінга».[6]
19 лютого 1944U-264VIICПівнічна Атлантика
48°31′ пн. ш. 22°05′ зх. д.
потоплений глибинними бомбами «Вудпеккер» і «Старлінга».[7]
15 березня 1944U-653VIICПівнічна Атлантика
53°46′ пн. ш. 24°35′ зх. д.
виявлений «Сордфішем» A/825 авіаносця «Віндекс», потоплений глибинними бомбами і «Старлінга» з «Вайлд Гус».[8]
29 березня 1944U-961VIICАтлантика, північніше Фарерських островів
64°31′ пн. ш. 03°19′ зх. д.
потоплений глибинними бомбами «Старлінга» і «Мегпай».[9]
6 травня 1944U-473VIICАтлантика, західніше мису Клір-Айленд
49°29′ пн. ш. 21°22′ зх. д.
потоплений глибинними бомбами «Старлінга», «Врен» і «Вайлд Гус».[10]
31 липня 1944U-333VIICЛа-Манш, західніше архіпелагу Сіллі
49°39′ пн. ш. 07°28′ зх. д.
потоплений глибинними бомбами «Старлінга» і фрегата «Лох Кіллін».[11]
6 серпня 1944U-736VIICАтлантика, західніше Сен-Назера
47°19′ пн. ш. 04°16′ зх. д.
потоплений глибинними та бомбами «Сквод» «Старлінга» і фрегата «Лох Кіллін».[12]
11 серпня 1944U-385VIICБіскайська затока, західніше Ла-Рошелі
46°16′ пн. ш. 02°45′ зх. д.
потоплений глибинними бомбами «Старлінга» і літака Sunderland з P/461.[13]

Див. також

Примітки

Виноски
  1. На честь родини невеликих співочих горобцеподібних птахів шпакові.
  2. 4 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах Другої світової війни: за бойові дії в Біскайській затоці (1943-1944), за битву за Атлантику (1943—1945), за арктичні конвої (1944), за висадку в Нормандії (1944).
Джерела
  1. HMS STARLING (U 66) — Modified Black Swan-class Sloop
  2. Kemp p122
  3. Kemp p126
  4. Kemp p156
  5. Kemp p166
  6. Kemp p167-8
  7. Kemp p171
  8. Kemp p177
  9. Kemp p179-80
  10. Kemp p187-8
  11. Kemp p207
  12. Kemp p208
  13. Kemp p209

Посилання

Література

  • Hague, Arnold (1993). Sloops: A History of the 71 Sloops Built in Britain and Australia for the British, Australian and Indian Navies 1926—1946. Kendal, England: World Ship Society. ISBN 0-905617-67-3.
  • Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.