HMS Viceroy (D91)

31 серпня 1921 року «Віцерой» приєднався до легких крейсерів «Каледон», «Кастор», «Корделіа» та «Кюрасоа» й есмінців «Вектіс», «Венеція», «Ванквішер», «Вайолент», «Віконт», «Вінчелсі» та «Волфхаунд» у морському поході по Балтійському морю. Британські кораблі пройшли Північне море, канал Кайзера Вільгельма, й увійшли до Балтики, потім відвідали Данциг у Вільному місті Данциг; Мемель у Клайпедському краї; Лієпаю та Ригу в Латвії, столицю Естонії Таллінн, Гельсінкі, Фінляндія; Стокгольм, Швеція; Копенгаген, Данія; Гетеборг, Швеція; і Крістіанія, Норвегія, перед тим, як 15 жовтня 1921 року повернутися через Північне море і закінчити похід у порту Едгар, Шотландія.

25 березня 1941 року «Віцерой» вийшов з іншими британськими кораблями на забезпечення конвою WS 7[Прим. 3].

16 квітня 1945 року «Віцерой» супроводжував конвой FS 1874 біля Сандерленда, коли німецький підводний човен U-1274 атакував, торпедував і потопив танкер «Ательдуке». Британський есмінець провів контратаку, залишивши U-1274 нерухомим на дні Північного моря на північ від Ньюкасла-апон-Тайна. Але, до кінця не було ясно, чи був U-1274 потоплений, тому 24 квітня «Віцерой» повернувся на місце події, знайшов U-1274 там же, на морському дні, і скинув ще глибинні бомби на ворожий підводний човен. Серед уламків, що спливли на поверхню моря, екіпаж «Віцероя» дістав з води коньяк, який знаходився на борту U-1274, і побудував для нього презентаційний футляр. Перший морський лорд, адмірал флоту Ендрю Браун Каннінгем, направив його прем'єр-міністру Вінстону Черчиллю, який у записці від 12 травня 1945 р. висловив подяку адміралу Каннінгему та екіпажу «Віцероя» за «цікавий сувенір» та поздоровлення за перемогу.