HMS Vanquisher (D54)

«Ванквішер» (D54) (англ. HMS Vanquisher (D54) військовий корабель, ескадрений міноносець «Адміралті» типу «V» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Першої та Другої світових війн.

«Ванквішер» (D37)
HMS Vanquisher (D54)
Британський есмінець «Ванквішер» поблизу Портсмута
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець «Адміралті» типу «V»
Держава прапора  Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
На честь єдиний корабель флоту на ім'я «Ванквішер»[Прим. 1]
Корабельня John Brown & Company, Клайдбанк
Замовлено 30 червня 1916
Закладено 27 вересня 1916
Спущено на воду 18 серпня 1917
Введено в експлуатацію 2 жовтня 1917
На службі 19171945
Статус 4 березня 1947 року проданий на металобрухт
Нагороди 4 бойових відзнаки[Прим. 2][1]
Бойовий досвід Перша світова війна
* Друга битва в Гельголандській бухті
Громадянська війна в Росії
* Операції ВМФ Великої Британії на Балтиці
Друга світова війна
Битва за Атлантику
Конвой ONS 20/ON 206
Конвой OB 216
Конвой OB 251
Конвой SL 89
Конвой HX 53
Конвой HX 90
Конвой HG 76
Ідентифікація
Девіз «Я борюся, я підкорюю кулаком»
(лат. Pugna vinco pugno)
Параметри
Тоннаж 1 140 т (стандартна)
1 550 т (повна)
Довжина 95,1 м
Ширина 9 м
Осадка 2,7 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Brown-Curtis
3 × парових котли Admiralty
Гвинти 2
Потужність 27 000 к.с.
Швидкість 34 вузли (63 км/год)
Дальність плавання 3 500 миль (6 482 км) на швидкості 15 вузлів
900 миль (1 667 км) на швидкості 32 вузла
Екіпаж 110 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 4 × 120-мм гармати BL 4.7 inch /45
Торпедно-мінне озброєння 4 (2 × 2) × 533-мм торпедних апаратів
Зенітне озброєння 2 × 40-мм автоматичних зенітних гармати Vickers QF 2

«Ванквішер» був закладений 27 вересня 1916 року на верфі компанії John Brown & Company у Клайдбанку. 18 серпня 1917 року він був спущений на воду, а 2 жовтня 1917 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

Корабель брав участь у бойових діях на морі в Першій та Другій світових війнах, а також залучався разом з іншими британськими кораблями до бойових дій в акваторії Балтійського моря, захищаючи незалежність Балтійських країн від більшовиків під час громадянської війни в колишній Російській імперії. У роки Другої світової переважно бився в Атлантиці. За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений чотирма бойовими відзнаками[1]. 10 квітня 1945 року есмінець «Ванквішер» у взаємодії з корветом «Тінтагел Касл» потопив німецький підводний човен U-878.

Історія служби

Перша світова війна

Після введення до строю есмінець увійшов до складу Великого флоту. 17 листопада 1917 року «Ванквішер» брав участь у другій битві за Гельголанд. У бойовому зіткненні, коли британці намагалися перехопити німецькі сили розмінування, які розчищали британські мінні поля у Північному морі[Прим. 3] діяв разом з двома лінійними крейсерами типу «Корейджес» 1-ї крейсерської ескадри[Прим. 4] та 1-ї легкої крейсерської ескадри. Чотири німецькі крейсери під командуванням адмірала фон Ройтера[Прим. 5], вміло використовуючи димові завіси, прикривали тральщики і повели за собою британські кораблі. Гонитва за німецькими крейсерами тривала до тих пір, поки британські кораблі не опинилися під вогнем німецьких лінкорів «Кайзер» і «Кайзерин». У наслідок бою кілька німецьких і британських кораблів отримали незначні пошкодження.

Міжвоєнний час

31 серпня 1921 року «Ванквішер» приєднався до легких крейсерів «Каледон», «Кастор», «Корделіа» та «Кюрасоа» й есмінців «Вектіс», «Венеція», «Віцерой», «Вайолент», «Віконт», «Вінчелсі» та «Волфхаунд» у морському поході по Балтійському морю. Британські кораблі пройшли Північне море, канал Кайзера Вільгельма, й увійшли до Балтики, потім відвідали Данциг у Вільному місті Данциг; Мемель у Клайпедському краї; Лієпаю та Ригу в Латвії, столицю Естонії Таллінн, Гельсінкі, Фінляндія; Стокгольм, Швеція; Копенгаген, Данія; Гетеборг, Швеція; і Крістіанія, Норвегія, перед тим, як 15 жовтня 1921 року повернутися через Північне море і закінчити похід у порту Едгар, Шотландія.

Протягом 1920-30-х рр. «Ванквішер» входив до Атлантичного та Середземноморського флотів, а в 1938 році його включили до 1-ї протичовнової флотилії в Портленді, Англія.

1939

На початок Другої світової війни есмінець «Ванквішер» перебував у складі сил 11-ї флотилії есмінців, яка почала виконувати завдання з ескорту конвоїв та проведення протичовнових дій з настанням періоду бойових дій. 9 вересня корабель разом з есмінцями «Вінчелсі» і «Волкер» вийшли у перший похід на супроводження конвою OB 2. 11 числа з лідером есмінців «Маккей» ескортували конвой OB 3.

1941

29 червня есмінець виходив на ескорт конвою WS 9B[Прим. 6].

Див. також

Примітки

Виноски
  1. від середньоанглійського слова «ванквіш» (англ. vanquish) — перемагати, завойовувати
  2. 4 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах Другої світової війни: за битву за Атлантику (1939-1945), за Дюнкерську евакуацію (1940), за бої в Ла-Манші (1943-1944), за Нормандську операцію (1944).
  3. «Сіерез», «Каліпсо», «Карадок» та есмінці 13-ї флотилії: «Валентайн», «Вім'єра», «Ванквішер» і «Віемент»
  4. «Корейджес» і «Глоріес»
  5. «Кенігсберг», «Піллау», «Франкфурт» і «Нюрнберг»
  6. До складу ескорту конвою WS 9B входили: крейсер «Каїр», есмінці «Каслтон», «Маорі», «Сан-Францис», «Венгвішер», «Вінчелсі», «Волверін», «Рідінг», «Піорун»
Джерела

Посилання

Література

  • Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two: An International Encyclopedia, Volume 1988, Part 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.
  • Preston, Antony (1971). 'V & W' Class Destroyers 1917-1945. London: Macdonald. OCLC 464542895.
  • Raven, Alan; Roberts, John (1979). 'V' and 'W' Class Destroyers. Man o' War 2. London: Arms & Armour. ISBN 0-85368-233-X.
  • С. А. Балакин. ВМС Великобритании 1914—1918 гг. — Москва: Моделист-конструктор, 1995. — 32 с. — (Морская коллекция № 4 / 1995). — 8000 экз.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.