IDN

Спочатку Інтернет, який зародився в США, був орієнтований на англомовних користувачів. Тому створена в 1984 році система доменних імен допускала використання всього 37 символів в кодуванні ASCII (American Standard Code for Information Interchange): букв англійського алфавіту a-z, арабських цифр 0-9 і дефіс.

У 1990-х роках Інтернет поширився по всьому світу і став доступний в державах, для мешканців яких англійська мова не є рідною.

У першу чергу необхідність надати користувачам можливість написання доменів рідною мовою виникла в країнах азійського й тихоокеанського регіонів, де проживає близько двох третин всього населення планети. Саме ієрогліфічна система письма принципово відрізняється від європейських мов, і серйозні труднощі з використанням англійського алфавіту населенням цих країн вперше поставили питання про необхідність доопрацювання системи доменних імен.

Підготовча робота з впровадження доменних імен, що складаються з символів національних алфавітів (Internationalized Domain Names — IDN) почалася в Міжнародній інтернет-корпорації ICANN (Internet Corporation for Assigned Names and Numbers) в 1999 році. Тоді в рамках підрозділу IETF, який входить до структури ICANN, з'явилася спеціальна робоча група, яка в 2003 році представила технічну специфікацію IDN.

Згідно з розробленими стандартами, багатомовне доменне ім'я, яке користувач вводить в адресному рядку, автоматично перетворюється браузером в символи, що відповідають кодуванню ASCII і допустимі до використання в традиційній системі DNS. Перетворене доменне ім'я забезпечується спеціальним префіксом «xn--», що свідчить про те, що воно складено з символів національних алфавітів.

Технічна специфікація IDN, розроблена IETF, була затверджена корпорацією ICANN в березні 2003 року, а в червні того ж року почалося розгортання системи багатомовних доменних імен.

Раніше за всіх до впровадження IDN приступили у Китаї («.cn»), Японії («.jp») і на Тайвані («.tw»). У 2004 році реєстрація доменів на національних мовах почалася в зонах «.pl» (Польща) та «.de» (Німеччина). У 2005 році до списку доменних зон, що підтримують IDN, приєднався домен «.org». Також реєстрація доменних імен з використанням національних символів станом на 2010 допускається в зонах «.com», «.net», «.biz», «.info», і в цілій низці ccTLD-доменів, наприклад, «.kr» (Південна Корея), «.at» (Австрія) і «.lt» (Литва).

У грудні 2005 року корпорація ICANN підбила перші підсумки впровадження IDN. Зокрема, було вирішено опрацювати питання про можливість створення нелатинських доменів верхнього рівня для того, щоб користувачам не потрібно перемикати розкладку клавіатури в процесі набору доменного імені.

З жовтня 2007 року почалося тестування IDN верхнього рівня. Аналог домену Example.test став доступний користувачам на 11 національних мовах: арабській, перській, традиційній і спрощеній китайській, гінді, грецькій, ідиш, японській, тамільській та російській. Російськомовним користувачам був делегований домен [http://пример.испытание^{[недоступне посилання з лютого 2019]} http://пример.испытание], який веде на спеціальну веб-сторінку з детальною інформацією про тестування.

Підсумки експерименту були визнані успішними і на Паризькій конференції ICANN, яка відбулася в червні 2008 року, було прийнято рішення про введення ряду доменних зон на національних мовах за процедурою Fast Track.

Fast Track — це процес, що дає змогу в прискореному режимі ввести обмежену кількість багатомовних доменів верхнього рівня (IDN). Після впровадження IDN користувачі зможуть зареєструвати доменне ім'я, повністю написане символами рідної мови. Взяти участь у цій програмі можуть всі країни і території, державна мова яких заснована на письмі, що відрізняється від латинського.

30 жовтня 2009, на 36-й міжнародній конференції корпорації ICANN, що проходить в Сеулі (Південна Корея), була затверджена фінальна процедура Fast Track. Україна, Росія, Китай, Болгарія, Японія, Південна Корея і інші країни отримали можливість подати заявки на реєстрацію та делегування нових національних доменів.

На конференції ICANN, що відбулася в листопаді 2008 року, російська делегація в особі Координаційного центру домену «.ru» за дорученням Міністерства зв'язку і масових комунікацій Росії передала до ICANN офіційну попередню заявку на делегування країні домену верхнього рівня «.рф». 22 січня 2010 ICANN затвердив перші чотири домени на національних мовах — Росії, Єгипту, Саудівської Аравії и Об'єднаних Арабських Еміратів.[1]

Український мережевий інформаційний центр, маючи повноваження від уряду України, 16 листопада 2009 подав в ICANN заявку на реєстрацію національного кириличного домену «.укр».[2]

Передбачається, що більшість заявок будуть на китайські й арабські доменні імена. Інтернет-адреси на інших мовах повинні були з'явитися до середини 2010 року.

Доменні імена з символами кирилиці вперше почали реєструвати в доменах «.net» і «.com» ще в 2001 році, щоправда, в тестовому режимі. Із січня 2004 року по грудень 2006 року Координаційний центр вів роботи з відкриття реєстрації російськомовних доменів в зоні «.ru», однак у березні 2007 року більшість членів Комітету реєстраторів Координаційного центру висловилося проти появи російськомовних доменів в зоні «.ru», бо на той час стало очевидним швидке створення кириличного домену верхнього рівня «.рф». Правління Координаційного центру 4 червня 2007 прийняло рішення про те, що кириличних доменних імен в зоні «.ru» не буде. В наш час^[коли?] RU-CENTER — провідна російська інтернет-компанія, що надає послуги з реєстрації доменних імен, — реєструє домени російською мовою в зонах «.su», «.com» і «.net».

Як відзначають в ICANN, введення нової системи інтернет-адрес стане найзначнішою зміною в глобальній мережі з моменту її появи.

• Національний домен верхнього рівня
• Кириллические доменные имена в украинских доменах

• RFC 3454 (Stringprep)
• RFC 3490 (IDNA)
• RFC 3491 (Nameprep)