PEX16
PEX16 (англ. Peroxisomal biogenesis factor 16) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 11-ї хромосоми.[4] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 336 амінокислот, а молекулярна маса — 38 629[5].
Послідовність амінокислот
10 | 20 | 30 | 40 | 50 | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
MEKLRLLGLR | YQEYVTRHPA | ATAQLETAVR | GFSYLLAGRF | ADSHELSELV | ||||
YSASNLLVLL | NDGILRKELR | KKLPVSLSQQ | KLLTWLSVLE | CVEVFMEMGA | ||||
AKVWGEVGRW | LVIALVQLAK | AVLRMLLLLW | FKAGLQTSPP | IVPLDRETQA | ||||
QPPDGDHSPG | NHEQSYVGKR | SNRVVRTLQN | TPSLHSRHWG | APQQREGRQQ | ||||
QHHEELSATP | TPLGLQETIA | EFLYIARPLL | HLLSLGLWGQ | RSWKPWLLAG | ||||
VVDVTSLSLL | SDRKGLTRRE | RRELRRRTIL | LLYYLLRSPF | YDRFSEARIL | ||||
FLLQLLADHV | PGVGLVTRPL | MDYLPTWQKI | YFYSWG |
Задіяний у такому біологічному процесі, як альтернативний сплайсинг. Локалізований у мембрані, ендоплазматичному ретикулумі, пероксисомах.
Література
- South S.T., Gould S.J. (1999). Peroxisome synthesis in the absence of preexisting peroxisomes.. J. Cell Biol. 144: 255 — 266. PubMed DOI:10.1083/jcb.144.2.255
- The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004. PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
- Fransen M., Wylin T., Brees C., Mannaerts G.P., Van Veldhoven P.P. (2001). Human pex19p binds peroxisomal integral membrane proteins at regions distinct from their sorting sequences.. Mol. Cell. Biol. 21: 4413 — 4424. PubMed DOI:10.1128/MCB.21.13.4413-4424.2001
- Honsho M., Hiroshige T., Fujiki Y. (2002). The membrane biogenesis peroxin Pex16p. Topogenesis and functional roles in peroxisomal membrane assembly.. J. Biol. Chem. 277: 44513 — 44524. PubMed DOI:10.1074/jbc.M206139200
- Jones J.M., Morrell J.C., Gould S.J. (2004). PEX19 is a predominantly cytosolic chaperone and import receptor for class 1 peroxisomal membrane proteins.. J. Cell Biol. 164: 57 — 67. PubMed DOI:10.1083/jcb.200304111
- Kim P.K., Mullen R.T., Schumann U., Lippincott-Schwartz J. (2006). The origin and maintenance of mammalian peroxisomes involves a de novo PEX16-dependent pathway from the ER.. J. Cell Biol. 173: 521 — 532. PubMed DOI:10.1083/jcb.200601036
Примітки
- Захворювання, генетично пов'язані з PEX16 переглянути/редагувати посилання на ВікіДаних.
- Human PubMed Reference:.
- Mouse PubMed Reference:.
- HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:8857 (англ.). Процитовано 8 вересня 2017.
- UniProt, Q9Y5Y5 (англ.). Процитовано 8 вересня 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.