SERPING1

SERPING1 (англ. Serpin family G member 1) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 11-ї хромосоми. [4] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 500 амінокислот, а молекулярна маса — 55 154[5].

Послідовність амінокислот
1020304050
MASRLTLLTLLLLLLAGDRASSNPNATSSSSQDPESLQDRGEGKVATTVI
SKMLFVEPILEVSSLPTTNSTTNSATKITANTTDEPTTQPTTEPTTQPTI
QPTQPTTQLPTDSPTQPTTGSFCPGPVTLCSDLESHSTEAVLGDALVDFS
LKLYHAFSAMKKVETNMAFSPFSIASLLTQVLLGAGENTKTNLESILSYP
KDFTCVHQALKGFTTKGVTSVSQIFHSPDLAIRDTFVNASRTLYSSSPRV
LSNNSDANLELINTWVAKNTNNKISRLLDSLPSDTRLVLLNAIYLSAKWK
TTFDPKKTRMEPFHFKNSVIKVPMMNSKKYPVAHFIDQTLKAKVGQLQLS
HNLSLVILVPQNLKHRLEDMEQALSPSVFKAIMEKLEMSKFQPTLLTLPR
IKVTTSQDMLSIMEKLEFFDFSYDLNLCGLTEDPDLQVSAMQHQTVLELT
ETGVEAAAASAISVARTLLVFEVQQPFLFVLWDQQHKFPVFMGRVYDPRA
SERPING1
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи SERPING1, C1IN, C1INH, C1NH, HAE1, HAE2, serpin family G member 1
Зовнішні ІД OMIM: 606860 MGI: 894696 HomoloGene: 44 GeneCards: SERPING1
Пов'язані генетичні захворювання
ожиріння[1]
Шаблон експресії
Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
710
12258
Ensembl
ENSG00000149131
ENSMUSG00000023224
UniProt
P05155
P97290
RefSeq (мРНК)
NM_001032295
NM_000062
NM_009776
RefSeq (білок)
NP_000053
NP_001027466
NP_033906
Локус (UCSC) Хр. 11: 57.6 – 57.62 Mb Хр. 2: 84.77 – 84.78 Mb
PubMed search [2] [3]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

Кодований геном білок за функціями належить до інгібіторів протеаз, інгібіторів серинових протеаз. Задіяний у таких біологічних процесах як зсідання крові, гемостаз, імунітет, вроджений імунітет, шлях активації комплементу, фібриноліз. Секретований назовні.

Література

  • Que B.G., Petra P.H. (1986). Isolation and analysis of a cDNA coding for human C1 inhibitor.. Biochem. Biophys. Res. Commun. 137: 620 — 625. PubMed DOI:10.1016/0006-291X(86)91123-X
  • Carter P.E., Dunbar B., Fothergill J.E. (1988). Genomic and cDNA cloning of the human C1 inhibitor. Intron-exon junctions and comparison with other serpins.. Eur. J. Biochem. 173: 163 — 169. PubMed DOI:10.1111/j.1432-1033.1988.tb13980.x
  • Carter P.E., Duponchel C., Tosi M., Fothergill J.E. (1991). Complete nucleotide sequence of the gene for human C1 inhibitor with an unusually high density of Alu elements.. Eur. J. Biochem. 197: 301 — 308. PubMed DOI:10.1111/j.1432-1033.1991.tb15911.x
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004. PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
  • Harrison R.A. (1983). Human C1 inhibitor: improved isolation and preliminary structural characterization.. Biochemistry 22: 5001 — 5007. PubMed DOI:10.1021/bi00290a019
  • Stoppa-Lyonnet D., Carter P.E., Meo T., Tosi M. (1990). Clusters of intragenic Alu repeats predispose the human C1 inhibitor locus to deleterious rearrangements.. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 87: 1551 — 1555. PubMed DOI:10.1073/pnas.87.4.1551

Примітки

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.