Європейська міграційна криза

На середину вересня ЗМІ та блогери почали поширювати інформацію про зв'язок між напливом біженців у Європу та російською агресією проти України. Так, Президент Сирії та союзник Росії Башар Асад запустив на державному сирійському телебаченні масову пропаганду в «російському стилі», що закликає людей їхати. Одночасно Росія спонсорує крайні праві європейські організації та радикальні антиісламські рухи. Очевидна мета таких дій: для Росії — створити в Європі хаос та завадити підтримці України, для Сирії — позбутися частини населення, яке не виказує палкої прихильності Асаду[5][6].

Хоча Австрія має досить високий рівень життя, біженці майже нічого не чули про цю країну. Більшість родичів емігрантів живуть в Німеччині, німецька еміграційна політика одна з найліберальніших у ЄС, низький рівень освіти — всі ці фактори впливають на рішення продовжувати подорож із Австрії саме до Німеччини[10][18].

Протягом 19-20 вересня на територію Австрії з Словенії, Угорщини та Хорватії дісталося не менше 20 тисяч біженців[19]. 25 вересня Австрія відправила понад п'ять тисяч мігрантів назад до країн ЄС, які вони перетнули по дорозі до австрійського кордону (Болгарія і Румунія)[20].

19 вересня 2015 уряд Болгарії розпорядився закрити кордон із Туреччиною для мігрантів[21].

Ватикан висловив готовність прийняти дві сім'ї біженців[22].

Шлях мігрантів до ЄС часто лежить через Грецію. Вони дістаються човнами із Туреччини до Греції, а далі до Македонії. У Греції тільки за один день в кінці серпня близько 2.5 тисяч біженців висадилися у найбільшому грецькому порту — Пірейському[11].

23 жовтня до Греції, за 5 попередніх днів прибуло 48 000 мігрантів. Вони прибувають морем із Туреччини.[23]

Шлях мігрантів до ЄС часто лежить через Італію. Вони дістаються човнами із Лівії до Італії, а далі через Австрію до Німеччини[10].

Біженці на македонському кордоні

Близько 2.5 тисяч біженців тільки 29 серпня 2015 року вирушили потягами із Македонії на північ[11].

Табір мігрантів у Гамбурзі

Більшість біженців чули напівміфічні історії щодо Німеччини. Під час подорожі вони обмінюються інформацією, яка в них є. Так, деякі впевнені, що при прибутті до Німеччини вони гарантовано отримають безкоштовно житло і отримають грошову допомогу. Ці чутки розповсюджують родичі, що вже там оселилися. Дійсно, іноді біженці отримують житло та мінімальні кошти для проживання. Тому вони не хочуть залишатися в інших країнах, таких, як Греція, Італія, Македонія, Туреччина, Угорщина та Австрія, особливо в Угорщині та Австрії. Вони вважають, що зарплатня в Австрії не достатня для проживання, а медицина не на високому рівні. Такому уявленню про країни ЄС сприяє низька освіченність біженців, більшість із них нічого раніше навіть не чули про Австрію[18].

Німеччина очікує за 2015 рік близько 800 000 біженців — учетверо більше, ніж у 2014[10]. Лише за один день 1 вересня до Баварії прибули понад 3500 біженців[24].

Через велику кількість біженців місцеві жителі стали агресивніше ставитися до них. У 2015 році на будинки з біженцями було скоєно 500 нападів, що втричі більше, ніж в 2014 році. Дві третини нападників не мали кримінального минулого.[25] Уряд Баварії у жовтні почав вимагати від федерального уряду зменшення кількості біженців, що прибувають до цієї федеральної землі.[25]

У вересні в Румунії посилюють охорону кордонів та проводять військові навчання[26].

Сербія є транзитною країною для мігрантів. Вони прибувають із Македонії і далі прямують до Угорщини, але через певні труднощі угорського маршруту — угорська влада затримувала потяги до Австрії і збирається огороджувати кордон із Сербією колючим дротом, маршрут все частіше продовжується через інші сусідні країни — через Боснію та Герцеговину, Хорватію та Словенію через Австрію до Німеччини[10].

21 вересня з огляду на збільшення кількості біженців на територію Словенії з боку Хорватії, влада країни прийняла рішення перекрити все транспортне сполучення на хорватському кордоні[27].

17 жовтня до 2700 мігрантів перейшли на територію Словенії з Хорватії після закриття владою Угорщини кордону[28].

17 жовтня міністр внутрішніх справ Словенії Бостян Сефіч оголосив, що Словенія офіційно обмежила число мігрантів, яким буде дозволений в'їзд в країну до 2,5 тисяч осіб на добу.[29] У свою чергу на території Хорватії кількість біженців почала зростати через цю заборону. Австрія також ввела обмеження в 1500 осіб на день.[29]

22 жовтня уряд Словенії звернувся до ЄС з проханням надати поліцейські підрозділи для регулювання потоку мігрантів з Близького Сходу. 21 жовтня до Словенії прибуло 12616 мігрантів[30]. Це стало результатом того, що Угорщина 17 жовтня перекрила кордон із Хорватією.[31]

Туреччина є переважно транзитною країною для мігрантів. Вони прибувають із сусідніх Сирії (Лівану), Іраку та Афганістану і далі човнами нелегально прямують до Європи[10]. Під час морської подорожі часто бувають катастрофи, оскільки човни, що обираються лише на один рейс, знаходяться в поганому технічному стані і переповнені. За переправу з біженців вимагають досить значні суми, так один біженець заплатив 8 000 євро за те, щоб його відправили до Німеччини.

Колючий дріт на Угорсько-сербському кордоні

Мігранти на вулицях Угорщини

До Угорщини лише за серпень 2015 року прибуло близько 50 000 біженців.[32] Більшість із них втікають із зон конфлікту у Сирії, Іраку та Афганістану.[32] 3 вересня потяг із біженцями не випустили з Угорщини, за 40 км від Будапешту потяг зупинили. Поліція наказала біженцям автобусом дістатися до табору біженців. Оскільки більшість відмовилася добровільно залишити потяг, поліція застосувала силу. Станом на 4 вересня 2015 року на привокзальній площі у Будапешті залишалися тисячі біженців. Деякі розбили намети прямо на площі. Періодично вони скандують: «Німеччина! Німеччина!».[33] Угорська влада не забезпечує біженців їжею та водою, допомога надходить від неурядових організацій.[33]

Оскільки біженців не випускають потягами до Австрії, то деякі вирушили пішки до Відня, сформувавши цілі колони[12][34].

У ніч на 5 вересня Австрія та Німеччина погодилися надати притулок біженцям. На автобусах кордон вже перетнуло близько 2000 осіб. Австрійська поліція очікує, що ця кількість тільки за день зросте вдвічі[35]. 24 вересня Угорщина почала зводити огорожу на кордоні зі Словенією[36].

Уночі з 17 на 18 жовтня Угорщина закрила кордон із Хорватією задля зупинення потоку мігрантів, перехід кордону здійснюватиметься в пунктах пропуску[37].

Загалом Україна не фігурує як кінцева точка прибуття біженців та, наразі, не є країною-транзитером на шляху до ЄС, але ситуація може змінитися по мірі закриття кордонів теперішніми країнами-транзитерами і відповідними змінами у потоках нелегальної міграції.[38][39]

Як заявляв Міністр закордонних справ Павло Клімкін, в майбутньому, в разі вступу до ЄС, Україна повинна бути готовою приймати біженців з кризових районів Близького Сходу, проявляючи солідарність з іншими країнами. «Я вважаю, що наше суспільство буде до цього готове. Але це непросте питання, яке буде вимагати серйозних дискусій, не зараз, звичайно, але в майбутньому», — резюмував Клімкін.[40]

26 вересня 2015 року на Закарпатті затримали 6 сирійських нелегалів, які збиралися перетнути державний кордон з України до Угорщини. Причому трьох з них прикордонний наряд зупинив всього за 300 м від кордону.[41]

18 вересня Державна рада Фінляндії прийняла рішення створити спеціальний організаційний центр з розміщення біженців[42].

В першій половині липня у французькому Кале скупчилися близько 3000 чоловік. Вони намагаються незаконним шляхом потрапити до Великої Британії через «Євротунель». Починаючи з червня ця напружена ситуація призвела до загибелі 10 нелегальних мігрантів[7].

25 вересня 2015-го майже 10 000 мігрантів прибули на територію Хорватії. Загалом з 16 вересня число прибулих мігрантів склало 65 000[43].

Чехія та Словаччина на початку вересня погодилися відкрити для біженців кордон із Угорщини до Німеччини, якщо Німеччина погодиться їх впустити і не буде відсилати назад. Але, за умови, коли Німеччина домовиться із Угорщиною. Про це заявив міністр внутрішніх справ Чехії Мілан Хованець[44].

28 жовтня в Чехії відбувся ряд мітингів проти мігрантів. Найбільший мітинг відбувся в Брно, де зібралося 1500 чоловік та 70 мотоциклістів. У Празі поліція розділила противників і прихильників міграції, щоб не допустити протистояння.[45]

У квітні 2017-го Чехія висловилася за відмову від прийняття біженців[46], ще раніше Словаччина звернулася до Європейського суду щодо скасування рішення розміщення сирійців на своїй території.

У жовтні у Швеції почастішали випадки підпалу притулків для біженців. Від 28 жовтня поліція почала патрулювати притулки на гелікоптерах. У Швеції планують, що біженців буде щонайменше 190 тис. З них, як очікується, близько 40 тис. будуть діти, які прибудуть до країни без батьків.[47]

В середині листопада 2015-го Швеція тимчасово відновила контроль на кордонах через потік біженців[48].

4 січня 2016 Швеція через масовий наплив біженців ввела прикордонний контроль на кордоні з Данією. В Швеції найбільше в Європі біженців в розрахунку на одного жителя країни.[49]