Бригада (телесеріал)

У 1989 році Олександр Бєлов («Білий») демобілізується з армії і повертається додому, щоб знову побачити матір, найкращих друзів (Пчолу, Коса і Філа), свою улюблену дівчину Олену Єлисєєву, і планує вступити до гірського інституту. Але за час його служби в армії життя в країні сильно змінилося, і тепер його найкращі друзі Віктор Пчолкін («Пчола») і Космос Холмогоров («Кос») промишляють рекетом на московських ринках, а його улюблена дівчина Лєна стала повією. Бєлов не хоче вірити чуткам, і йде на її робочу «точку», проте замість розмови з Оленою розбиває голову її сутенеру на прізвисько Муха. Його шукає весь московський кримінал, але Бєлов приходить до них сам і пропонує з'ясувати стосунки з Мухою один на один.

Після перемоги над Мухою Олександр Бєлов продовжує жити в стороні від криміналу, і досі планує вступити до гірського інституту. Він не підозрює, що потрапив до списку особистих ворогів двоюрідного брата Мухи, старшого лейтенанта міліції Володимира Каверіна. Філ на черговому медогляді дізнається, що в нього з'явилися симптоми хвороби Паркінсона, і що з боксом йому доведеться зав'язати. Лікар пропонує йому взяти участь в боях без правил, і Філ погоджується. Друзі приходять підтримати Філа, там само опиняється і Муха, який вирішує вбити Білого, коли на арені починається масова бійка, але замість цього гине сам. За наводкою Каверіна у вбивстві Мухи звинувачують Бєлова, і Космосу насилу вдається попередити друга і заховати на заміській дачі Царьових, знайомих батька.

В той час як Пчола, Філ і Космос намагаються завести слідство у глухий кут, щоб допомогти своєму другові, його матір намагається пробитися за допомогою до батька Космоса, Юрія Ростиславовича Холмогорова, члена Академії наук СРСР, який єдиний може допомогти вирішити проблеми сина, використовуючи свої зв'язки в уряді. Білий, переховуючись на дачі, закохується в скрипальку Ольгу Сурикову, яка живе по сусідству, і навіть їде на побачення з нею в місто, незважаючи на розшук. На вокзалі у неї ламається підбор туфлі, а коли Саша йде його лагодити, Оля дізнається, що він перебуває в розшуку, і їде додому. Друзі вирішують розважити друга і влаштовують на дачі гучну вечірку з чотирма спортсменками-плавчихами.

Галаслива вечірка привертає увагу дільничного, який впізнає Бєлова за орієнтуванням і викликає групу захоплення, яка оточує дачу Царьових. Але друзям удається втекти, при цьому Бєлова важко ранять. Батькові Космоса все-таки вдається з допомогою своїх зв'язків «закрити» справу проти Олександра Бєлова, і йому доводиться на два роки виїхати з Москви, щоб справу остаточно зам'яли. Через два роки Бєлов уже активно рекетує разом зі своїми друзями, а Філ примудряється ще й працювати каскадером. Бєлов каже, що їхні доходи надто малі, що пора рости далі, і тоді вони виходять на велику торгову компанію «Курс-Інвест». Так бригада вперше потрапляє під нагляд спецслужб, і друзі знову встають на шляху у Каверіна.

Москва, 1991 рік. Саші Бєлову з друзями вдається підім'яти під себе компанію «Курс-Інвест», а її колишній господар Артур Веніамінович Лапшин, приєднуючись до Каверіна, стає ще одним заклятим ворогом бригади. Білий нарешті грає гучне весілля з Ольгою, а Пчола, Філ і Космос роблять молодятам шикарний подарунок: ключі від нової квартири у висотці на Котельницькій набережній. Після бенкету молоді ледь не гинуть від вибуху розтяжки, встановленої біля дверей нової квартири. Бригада вираховує і жорстоко карає виконавця замаху, але друзі так і не дізнаються, що організатори замаху — Лапшин і Каверін. Пчола по телефону посилає постачальників Артура, які вимагають оплату за поставлений алюміній, і вони виїжджають до Москви.

Саша Білий на стрілці з таджицькими постачальниками алюмінію, яких Пчола послав по телефону, зустрічає свого армійського друга Фархада Джураєва (Фара), який став кримінальним авторитетом на своїй батьківщині, і розбірки швидко перетворюються на бенкет на честь зустрічі. Фархад пропонує армійському другу спільну справу в перевезенні наркотиків. Білий погоджується і з ходу придумує безпрограшну схему перевезення. Спецслужби дізнаються про угоду і роблять йому пропозицію, від якої важко відмовитися, — або 12 років таборів, або свобода в обмін на співпрацю (співробітник КДБ Введенський вимагає, щоб наркотики з Таджикистану пройшли повз Росію далі в Європу). Бєлов погоджується, і тут же Каверіна виганяють з органів, а Артура змушують виїхати за кордон. В цей же час в країні починається державний переворот (серпневий путч).

Осінь 1993 року. Бєлов повертається з ділової поїздки в США, Оля скоро повинна народити, а в країні триває криза (біля Білого Дому стоять танки). До Москви приїжджає Фархад, щоб домовитися про продаж наркотиків. Біля колишнього офісу Артура Лапшина на бригаду і Фархада налітає ЗМОП і відвозить до Бутирської в'язниці, де вже сидить Каверін, який тепер працює на авторитета на прізвисько Бек. Поки бригада знаходиться в Бутирці, у Бєлова народжується син Іван. Введенський допомагає Бєлову вийти, і друзі їдуть до пологового будинку. Після пологового будинку вони знову їдуть в офіс, де Білий остаточно свариться з Фархадом, який продовжує наполягати на тому, що Москва залишиться для наркотиків транзитом (він не забуває про домовленість з Введенським). Каверін дізнається про пропозицію Фархада, і Бек посилає своїх людей купити у Фархада наркотики, а після операції вони вбивають Фархада і його людей.

Білий відправляється в Таджикистан на уклін до батька Фархада і переконує його, що не винен у смерті друга, показує фото свого новонародженого сина і клянеться знайти винних у смерті Фархада. Каверін веде подвійну гру, приносить Беку гроші і наркотики вбитого Фархада, а сам здає Бека бригаді Бєлова, і невдовзі банда Бека припиняє існувати. Потім Каверін передає спецслужбам компромат на бригаду Бєлова, і Введенський вирішує використовувати його як противагу активно міцніючій бригаді Бєлова, який за допомогою Віктора Петровича, великої людини з уряду, збирається легалізувати свій бізнес. Злодій у законі Лука пропонує бригаді зайнятися постачанням зброї до Чечні. Спецслужби радять прийняти цю пропозицію, але Бєлов відмовляється. За замовленням злодіїв на Бєлова скоюється замах, і йому доводиться переховуватись.

Після замаху охоронець Макс відвіз родину Бєлова до Підмосков'я, а він сам переховується на таємній московській квартирі. Його матір помирає від інфаркту, коли дізнається про замах. У Вані починається сильний кашель і піднімається температура, і Макс змушений везти його до місцевої лікарні. Дорогою ДАІ заарештовує всю охорону, а люди Луки оточують лікарню, в якій з охоронців родини залишається тільки Макс. Віктор Петрович відмовляється допомогти, а Лука, нагадуючи про оточену лікарню з його родиною, пропонує Бєлову зустріч, на якій його повинен буде вбити снайпер. Але Каверін веде свою гру, і замість Білого снайпер стріляє в Луку, а Введенський змушує Бєлова постачати зброю до Чечні, тепер уже під керівництвом Каверіна.

Лютий-березень 1995 року. В Чечні триває війна, кожен день зі зброї, яку бригада відправляє до Чечні, вбивають російських солдатів. Космос пропонує Саші покінчити зі зброєю, а сам захоплюється кокаїном. Бєлов періодично йде в запої і програє гроші в казино. В один із таких днів він знайомиться з кінопродюсером Андрієм Кордоном, який винен Філу гроші, та його подругою, актрисою Анютою. До того ж казино приїжджає Каверін, і між ними відбувається конфлікт, в результаті якого Бєлов розбиває об його голову пляшку шампанського, бере Анюту і їде до неї на всю ніч. Космос, після чергового загулу, роз'їжджає під кайфом по місту і потрапляє у ДТП, а коли його відвідує Білий, він зізнається, що саме він у жовтні 1989 року в Раменському застрелив Муху. Білий пробачає Космосу, вирішує покінчити з чеченським транзитом, і з допомогою Віктора Петровича зриває постачання зброї, під час якої ледве не гине Каверін, і припиняє всі стосунки з Введенським.

Зима 1997 року. Пчола пропонує нову схему з німцями і кавказькою нафтою, але Білий відповідає відмовою, і після переговорів Пчола їде до аеропорту не з друзями, а з кавказцями. У машині, де їдуть Білий, Космос і Філ, стається вибух. Друзі дивом рятуються, а Філа у важкому стані відвозять до лікарні. Космос впевнений, що вибух організував Пчола, незадоволений відмовою Саші, і коли вони дізнаються, що він не вилетів до Німеччини, всім людям дається наказ розшукати Пчолкіна. Пчола сам розуміє, що у друзів є всі причини вважати його винним, і намагається довести свою непричетність до вибуху з допомогою Олі. Вони зустрічаються в аптеці, куди Оля заходить одна. Пчола просить її взяти у Анюти відеокамеру, яка лежала в машині Філа. Їхню розмову перериває начальник охорони Бєлова Шмідт, який забирає Пчолу і везе на розбір до Білого.

Вітю Пчолкіна привозять до Білого, і він чудово розуміє, що не може довести свою невинність. Його рятує тільки те, що Філу потрібна рідкісна група крові (третя негативна), яка збігається з його групою крові. Щоб врятувати Вітю, Оля відправляється до коханки чоловіка Анюти, і забирає камеру з відеокасетою, де чітко видно, що вибухівку в машину Філа підклав кінопродюсер Андрій Кордон (через борг у 100 тисяч доларів). Білий і Космос просять вибачення у Пчоли за те, що вони вважали його зрадником, і вже через кілька годин вони напиваються медичного спирту, а потім дізнаються від Ольги, що Валера в комі. Після чергової кінопрем'єри вбивають Андрія Кордона. Після обіду в кафе, де вони зустрічалися з убивцею Кордона Шмідтом, Космоса і Пчолу схоплюють поліційні спецпризначенці, відвозять до лісу і змушують рити собі могили.

Після гучного вбивства кінопродюсера та історії із затриманням Космоса, Пчоли і Шмідта, Бєлов питає поради у Віктора Петровича, який рекомендує терміново розібратися з бухгалтерією фонду «Реставрація» і на деякий час відійти від справ. Прочитавши в газеті про вбивство Кордона, Оля йде від Саші і забирає з собою сина. Після спроби повернути Олю, він зустрічає лейтенанта Нікітіна, який у 1989 році впізнав його по орієнтуванню, і під час п'янки дізнається, що його заклятий ворог Каверін живий і балотується до російського парламенту. Бєлов вирішує залишити кримінальну діяльність і після передачі всього бізнесу друзям, теж висуває свою кандидатуру на вибори до Держдуми. В цей же час Філ виходить із коми і йде на поправку.

Зима 1999 року. Люди Каверіна всіма можливими способами намагаються очорнити Бєлова: друкують листівки «Братва рветься до влади», потім самі ж спалюють типографію, яка друкує ці листівки, ставлять у передвиборчому штабі Бєлова жучки. Для передвиборних дебатів із закордону приїжджає Артур Лапшин і розповідає про особистий досвід знайомства з бригадою Бєлова. Тим часом Бєлов намагається повернути Олю, везе її на ту саму дачу, де переховувався з 1989 року, згадує, як зустрів її, розповідає їй про свої почуття, і вони миряться. Під час теледебатів людям Бєлова вдається підмінити відеоплівку, і замість компромату на екрані показується уривок з фільму «Хрещений батько». В кінці дебатів Бєлов говорить зворушливу промову і здобуває перемогу. Під час святкування Макс убиває ножем Пчолу і Космоса перед самим приїздом Бєлова з дружиною.

Бєлову повідомляють, що в лікарні ножем зарізали Філа і його дружину Тамару. Макса ніде не можуть знайти, а Введенський повідомляє, що Макс, який 9 років був охоронцем Бєлова, з 1991 року працював на Каверіна. Всі кримінальні авторитети, батько Космоса, Введенський, Віктор Петрович просять Сашу Білого не вмикати "відповідку" і не мстити Каверіну, але Білий нікого не хоче слухати. Він розстрілює квартиру Каверіна з кулемету, потім зв'язується з другом Філа каскадером Олександром Іншаковим, і дорогою на похорони друзів інсценує власну загибель (його автомобіль вибухає). Через кілька місяців Каверін і Артур, впевнені в загибелі усіх своїх ворогів, разом зі своїм охоронцем Максом перевіряють черговий будівельний об'єкт… Саша Білий, замаскувавшись у зварника, вбиває Макса,Каверина і усіх хто був причетний до загибелі його друзів. Його дружина із сином відлітають з Москви.

• Сергій Безруков — Олександр Миколайович Бєлов (Саша Білий)
• Дмитро Дюжев — Космос Юрійович Холмогоров (Кос)
• Павло Майков — Віктор Павлович Пчолкін (Пчола)
• Володимир Вдовиченков — Валерій Костянтинович Філатов (Філ)
• Катерина Гусєва — Ольга Євгенівна Бєлова (Сурикова)
• Андрій Панін — Володимир Євгенович Каверін