Іглиця пухлощока

І́глиця пухлощо́ка (Syngnathus abaster) — вид морських іглиць, родини Іглицевих (Syngnathidae)[1]. Середземноморський вид, зустрічається у Середземному морі і прилеглих ділянках Атлантики, Чорному, Каспійському морях.

?
Іглиця пухлощока

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Акантопері (Acanthopterygii)
Ряд: Іглицеподібні (Syngnathiformes)
Родина: Іглицеві (Syngnathidae)
Підродина: Морські іглиці (Syngnathinae)
Рід: Звичайна іглиця (Syngnathus)
Вид: Іглиця пухлощока
Syngnathus abaster
Risso, 1826
Синоніми
  • Syngnathus abaster ganzirrensis D'Ancona, 1934
  • Syngnathus abaster ganzirriensis D'Ancona, 1934
  • Syngnathus agassiz Michahelles, 1829
  • Syngnathus agassizi Michahelles, 1829
  • Syngnathus agassizii Michahelles, 1829
  • Syngnathus algeriensis Günther, 1870
  • Syngnathus anguisigola Nardo, 1847
  • Syngnathus bucculentus Rathke, 1837
  • Syngnathus caspius Eichwald, 1831
  • Syngnathus ethon Risso, 1827
  • Syngnathus ethon aeolicus Di Caporiacco, 1948
  • Syngnathus flavescens Kaup, 1856
  • Syngnathus microchirus Moreau, 1891
  • Syngnathus nigrolineatus Eichwald, 1831
  • Syngnathus nigrolineatus maeoticus Slastenenko, 1938
Посилання
Вікісховище: Syngnathus abaster
Віківиди: Syngnathus abaster
EOL: 209727
ITIS: 166468
МСОП: 21257
NCBI: 161583

Характеристика

Голова іглиці пухлощокої

Тіло видовжене, дуже тонке, шести- або семигранне, вкрите кільцями (поясками) з кістяних платівок, довжиною до 23 см[2]. Видовжена, пипеткоподібна морда злегка згладжена з боків. У порівнянні з іншими іглицями, морда відносно коротка і складає менш половини довжини голови. Хоботок циліндричній, по його боках є гребінці. Зяброві кришки сильно випуклі. Очі маленькі. Хвостове стебло довге, хвостових кілець 15-17, D 32-40, А 3, Р 11-14. Забарвлення змінне, від коричневого до зеленого кольору з темними або світлими цятками або поперечними смужками на череві та хвості та часто з темною смугою на спинному плавці і темним черевом. На спинному плавці плям немає. Бічна лінія повна, черевні плавці відсутні.

Ареал

Поширені в східній Атлантиці від південної частини Біскайської затоки до Гібралтару, також у Середземному і Чорному морі[1]. Також відзначається в Каспійському морі. Як вселенець відзначається в прісних водах чорноморського і каспійського басейнів.

У басейні Дунаю підіймається до кордону Румунії та Угорщини[3]. У Дніпрі зустрічається до Києва. У басейні Волги спостерігається на північ майже до Москви.

В Україні зустрічається вздовж всіх морських берегів[2]. У північно-західній і північно-східній частинах Азовського моря: Сиваш, Утлюцький і Молочний лимани, гирла і нижні течії Берди, Обиточної та далі на схід до Дону, також у Керченській протоці. Вздовж всього узбережжя Чорного моря: Крим, лимани Дніпровсько-Бузький, Березанський, Григорівський, Дністровський. Придунайські озера: Кагул, Ялпуг, також у Каховському водосховищі.

Спосіб життя

Морська / солонуватоводна / евригалинна субтропічна демерсальна риба. Належить до групи амфідромних риб[4]. Зазвичай зустрічається на мулистих ґрунтах серед заростей водної рослинності[1]: цистозіра, потамогетон, зостера. Віддає перевагу глибинам до 1,5-2-х метрів, однак можуть зустрічатись до глибини 10-15 м[2]. Живуть до 4-х років.

Живлення

Живиться дрібними безхребетними. В Азовському морі в живленні переважають Misidacea, Amphipoda, Isopoda.

Нерест

Статевої зрілості досягають на першому році життя. Нерест триває з квітня по жовтень. Риби яйцеживородні[5]. Самиці відкладають 10-60 ікринок до виводкової сумки самців. Самці виношують яйця 20-32 днів у залежності від температури, після чого мальки покидають сумку. Під час народження мальки мають довжину близько 23 мм[1].

Література

  1. Dawson, C.E. 1986 Syngnathidae. p. 628–639. In P.J.P. Whitehead, M.-L. Bauchot, J.-C. Hureau, J. Nielsen and E. Tortonese (eds.) Fishes of the north-eastern Atlantic and the Mediterranean. UNESCO, Paris. Vol. 2.
  2. Мовчан Ю. В. Вьюновые, сомовые, икталуровые, пресноводные угри, конгеровые, саргановые, тресковые, колюшковые, игловые, гамбузиевые, зеусовые, сфиреновые, кефалевые, атериновые, ошибеневые // Фауна України. — Киев: Наук. думка, 1988. — 8, № 3. — 399 с. (рос.)
  3. Kottelat, M. and J. Freyhof 2007 Handbook of European freshwater fishes. Publications Kottelat, Cornol, Switzerland. 646 p.
  4. Riede, K. 2004 Global register of migratory species — from global to regional scales. Final Report of the R&D-Projekt 808 05 081. Federal Agency for Nature Conservation, Bonn, Germany. 329 p.
  5. Breder, C.M. and D.E. Rosen (1966) Modes of reproduction in fishes. T.F.H. Publications, Neptune City, New Jersey. 941 p.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.