Ізмаїльський морський торговельний порт

7 серпня (26 липня) 1813 року в Ізмаїлі за рішенням князя Куракіна створюється карантинна контора. Ця дата вважається початком відліку портової історії. А вже 6 жовтня 1828 року^{за старим стилем} Сенат дарує порту право на вільну торгівлю. На його території починає діяти митниця. Через порт Ізмаїла везли пшеницю, рибу, шерсть, сало, мед — продукцію Бессарабії. У порт заходили австрійські, англійські, турецькі, сардинські, грецькі, російські судна — до 150 суден на рік.

У результаті Кримської війни в період 1856 — 1878 років Ізмаїл входить до складу Молдовського князівства. У 1878 — повертається під владу Російської імперії. За умовами Брест-литовського мирного договору порт переходить під владу Румунського королівства.

До кінця XIX століття пристані на території порту були не облаштовані. Перша кам'яна набережна довжиною близько 300 м з пристанями для іноземних та російських торгових суден з'явилася у 1892 році.

Ізмаїльський порт названо головним портом Бессарабії у звіті головного інженера Новоросійських комерційних портів за 1893 рік — протягом року порт відвідали 418 суден, одного тільки хліба було вивезено понад 4 мільйонів пудів.

Ізмаїльський порт 1920 р.

За умовами Брест-Литовського миру з весни 1918-го Ізмаїл війшло до складу Королівства Румунія. З 28 червня 1940 року порт підпорядковується Чорноморському пароплавству у складі УРСР. У лютому 1940 року він під'єднується до мережі залізничних шляхів (станція Арциз).

З 1 січня 1945 року порт входить до Радянського Дунайського Державного пароплавства. У післявоєнні роки порт був відновлений та реконструйований (споруджені нові причали, склади, розвиток отримала механізація, порт освоював нові методи і технології переробки вантажів). З 1977 року закінчилось будівництво 2 завантажувального району.

Порт Ізмаїлу за свою двохсотлітню історію був російським, турецьким, румунським, радянським. З набуття незалежності — український — самостійне державне підприємство України зареєстровано у 1994 році.[2]

Вигляд порту з Ізмаїльської фортеці

Ізмаїльський морський торговельний порт є багатопрофільним портом, здатним переробляти до 8,5 000 000 тонн вантажів в рік. Порт має в розпорядженні 24 причала. Максимальна осадка суден — 7 метрів, довжина — 150 метрів, ширина — 30 метрів. Крім того, порт має в розпорядженні навантажувальну і розвантажувальну техніку: портальні вантажопідйомні крани (вантажопідйомністю до 40 тонн) та автонавантажувальники (вантажопідйомністю до 25 тонн).

При порту функціонує база відпочинку «Портовик».

25 березня 2015 року в акваторії порту розпочалися роботи з днопоглиблення (яке перед цим проводилося тут більш ніж 6 років тому). Фахівці та земснаряд прибули до Ізмаїла з Маріуполя. За словами прес-служби Адміністрації морських портів України, глибини в Ізмаїльському порту планується довести до паспортних 4,5 м. Всього буде вийнято близько 300 тисяч кубометрів ґрунту[3].

12 червня 2015 року земснаряд «Меотида» поступився місцем іншому агрегату — установка «Інгульський» вже за десять днів наздогнала за обсягом виконаної праці свого попередника. Повідомляється, що «Інгульський» працюватиме в Ізмаїлі до 15 червня, а після працюватиме над гирлом «Бистре»[4].

Портовий флот складається з:

• буксири;
• буксири-штовхачі;
• бункерувальники;
• нафтоналивні судна;
• суховантажні баржі;
• плавкрани;
• катера;
• судна спеціального призначення;
• понтони.

Загальна кількість — 57 плавзасобів.

• ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт», ТОВ «Ізмаїльський елеватор», ТОВ «Сервіспорт», ТОВ «Вілле Форте Україна».

Суб'єкти господарювання:

• ТОВ «Ньюенерджі», ТОВ «Агенція Трайтон Сервіс Україна».

• 1944 — 1955 — К. Боженко
• 1955 — 1968 — А. Кисельов
• 1968 — 1973 — Б. Щербина
• 1973 — 1980 — О. Кузнецов
• 1980 — 1987 — О. Тєхов
• 1987 — 2011  — В.Котельний
• 2011 — 2012  — Ю.Фуртатов
• з 2012  — А.Єрохін

У січні 2019 року через зниження обсягів вантажоперевалки, порт перейшов на неповний робочий тиждень. Причинами, які не дали виконати планові показники, названо низький рівень води в Дунаї у другому півріччі, у зв’язку з чим було обмежено відвантаження в напрямку портів на середній і верхній ділянках річки. Станом на березень порт повернувся на повний робочий тиждень у зв’язку із виробничою необхідністю.[5]

Соціальна сфера: гуртожиток, готель, дитсадок, їдальня, магазини, ресторан, база відпочинку на березі оз. Ялпуг. Підприємство постійно надає благодійну матеріальну допомогу малозабезпеченим категоріям населення, інвалідам, дитячим дошкільним та медичним закладам тощо.

• Вантажообіг портів України
• Ізмаїльський судноремонтний завод

• Енциклопедія Сучасної України Стаття «Ізмаїльський морський торговельний порт»
• АМПУ почало днопоглиблення акваторії Ізмаїльського порту власним флотом. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 27 лютого 2018. Процитовано 26 лютого 2018.