Ільїна Анегіна Єгорівна

Народилася 3 лютого 1943 року в селі Дюллюкю (нині — Верхньовілюйський улус, Республіка Саха (Якутія), Росія)[1].

Навчалася в Якутському педагогічному училищі (з 1957), з 2-го курсу — у Московському музичному училищі при консерваторії (пед. О. П. Померанцева) (1959—1963). Закінчила Московську державну консерваторію імені П. І. Чайковського по класу сольного співу в 1968 році, асистентуру (1970) (пед. Н. Л. Дорліак).

З 1969 року Анегіна Ільїна — провідна солістка Якутського музично-драматичного театру, з 1971 — Якутського музичного театру, з 1991 — Якутського державного театру опери та балету.[2]

У 1980—1982 роках стажувалася у Великому театрі СРСР.

Співала за кордоном у складі різних делегацій в Канаді (1981), Румунії (1984), Монголії (1985), Німеччині (з 1985 неодноразово), США, Японії.

З 1994 року викладає у Вищій школі музики, де завідує кафедрою сольного співу та оперної підготовки[3].

У 2001 році була заснована премія імені А. Е. Ільїної-Дмитрієвої для молодих талановитих співаків республіки.

В даний час в Якутії і в усьому Далекосхідному федеральному окрузі єдиною народною артисткою СРСР є А. Є. Ільїна.

Виконала понад 30 провідних меццо-сопранових партій в оперних спектаклях: Ольга, Няня («Євгеній Онєгін» П. І. Чайковського), Туйаарима Куо (подія сезону 1976—1977 рр.), Кюн Кюбей («Нюргун Боотур» М. Жиркова, Р. Літинського), Кармен — коронна партія («Кармен» Ж. Бізе), Розіна («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Кончаківна («Князь Ігор» А. Бородіна), Княгиня («Русалка» О. Даргомижського), Графиня («Пікова дама» П. Чайковського), Сардаана, Нагная, Алгима («Лоокут і Нюргусун» Г. Григоряна), Азучена (співала з тенором Зурабом Соткілавою), «Трубадур» Дж. Верді, Кюбэйик («Колискова» 3. Степанова), Сарги Сахадова (моноопера «Повернення» В. Каца, написана спеціально для А. Ільїної).

Давала сольні концерти. В її репертуарі понад 400 творів камерної вокальної музики.

• Депутат ВР СРСР 10 скликання (1979—1984).
• Член президії (академік) Академії духовності Республіки Саха (Якутія) (з 1996).
• Член Союзу театральних діячів РФ.
• Входила до складу художньої ради театру.
• Очолювала Якутське музичне товариство.
• Була ректором Університету культури філії Московського юридичного інституту.

• Лауреат 22-го Міжнародного конкурсу вокалістів «Празька весна» (2-а премія, Чехословаччина, 1967)
• Лауреат конкурсу камерних виконавців в Києві (1968)
• Лауреат ХХ Міжнародного конкурсу вокалістів у Мюнхені (3-я премія, 1971)
• Дипломант Всесоюзного конкурсу пісні в Мінську (1973).
• Державна премія Якутської АРСР імені П. Ойунського (1972)
• Державна премія РРФСР імені М. І. Глінки (1977) — за виконання партій в операх «Царська наречена», «Русалка», «Нюргун Боотур», концертні програми
• Заслужена артистка Якутській АРСР (1971)[4]
• Заслужена артистка РРФСР (1977)
• Народна артистка РРФСР (1982)
• Народна артистка СРСР (1988)
• Орден Дружби народів
• Відзнака «370 років Якутії з Росією» (2002)
• Почесні грамоти Верховної ради Естонської РСР (1978), Якутської та Тувинської АРСР (1968)
• Диплом Російського фонду культури та дирекції міжнародних програм Державного музею-заповідника «Московський Кремль», Асоціації «Російська виконавська школа»
• Почесний громадянин Мегіно-Кангаського улусу (1992)[5]
• Почесний громадянин Республіки Саха (Якутія) (2000)[6]
• Ім'я співачки занесено в перший біографічний словник «Музиканти світу», випущений в науковому видавництві «Велика російська енциклопедія» (2001)