Авілова Ольга Матвіївна
Авілова Ольга Матвіївна (10 вересня 1918, м. Бежиця, нині у межах м. Брянськ, Росія — 27 грудня 2009, м. Київ[1]) — українська та радянська лікарка, хірург. Учасниця німецько-радянської війни. Учениця академіка Миколи Амосова. Авторка близько 300 наукових праць, у тому числі двох монографій. Науковий напрямок — реконструктивна хірургія трахеї, бронхів, стравоходу. Засновниця наукової школи реконструктивної хірургії трахеї та бронхів.
| Авілова Ольга Матвіївна | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
10 вересня 1918 Бежиця, Брянський повітd, Орловська губернія, Московська область, Російська СФРР |
| Померла |
27 грудня 2009 (91 рік) Київ, Україна |
| Поховання | Берковецьке кладовище |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | лікарка, хірург, викладачка університету |
| Alma mater | Смоленський державний медичний університетd (1941) |
| Галузь | хірургія, торакальна хірургіяd і пульмонологія |
| Заклад | Національний медичний університет імені Олександра Богомольця |
| Посада | професор |
| Ступінь | доктор медичних наук (1974) |
| Вчителі | Амосов Микола Михайлович |
| Відомі учні | Гетьман Вадим Григорович, Багіров Мамед Мансурович і Макаров Анатолій Васильович |
| Нагороди |
       |
Лауреат Державної премії СРСР (1975), Заслужений діяч науки України (1982), Заслужений лікар України (1962), доктор медичних наук (1974), професор (1975), завідувач кафедри торакальної хірургії та пульмонології (1975−1988).
Нагороджена орденами Червоної Зірки, Трудового Червоного Прапора, медалями.
Померла 27 грудня 2009 р. у Києві[1]. Похована на Берковецькому кладовищі[1] в столиці.
Життєпис
Народилася в місті Бєжиця (нині один з адміністративних районів Брянська). У 1941 р. закінчила Смоленський медичний інститут. У 1974 р. захистила докторську дисертацію «Резекція і пластика бронхів і медіастінальної трахеї». Науковий консультант 1 докторської дисертації, керівниця 19 кандидатських дисертацій. Учні — професори М. М. Багіров, Я. В. Гоєр[2], Анатолій Макаров.
Працювала хірургом у рядах діючої армії, пізніше — завідувача хірургічним відділенням Брянської обласної лікарні. З 1957 року — завідувач кафедри в Київському медичному інституті.
Наукова діяльність
Під керівництвом Авілової була створена служба невідкладної допомоги постраждалим з травмою грудей, спонтанним пневмотораксом, сторонніми тілами у дихальних шляхах і стравоході. Ініціатор створення відділення політравми. Винахідниця, володарка патентів (зокрема, «Спосіб лікування експіраторного стенозу трахеї та бронхів»).
Вибрані праці
- Чресплевральні резекції при пухлинах стравоходу і кардії (1960)
- Резекція і пластика бронхів і медіастінальної трахеї (1971)
- Тораскопія в невідкладної грудної хірургії (1986)
- Хронічні свищі стравоходу (1987)
Пам'ять
Напередодні 100-річчя від дня народження Ольги Авілової Національний банк України у вересні 2018 роки випустив присвячену їй пам'ятну монету з серії «Видатні особистості України».[3] На аверсі монети на дзеркальному тлі розміщена стилізована композиція, що символізує торакальну хірургію. На реверсі — портрет Ольги Авілової з підписом під ним, що містить, зокрема, дати народження і смерті — 1918—2009.
Примітки
- Професія як життя. Ольга Матвіївна Авілова (1918–2009). Український медичний часопис. 4 вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2018.
- Гоєр Ярослав Володимирович - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua (ua). Процитовано 24 вересня 2018.
- Ольга Авілова. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2021.
Джерела
- Авілова // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Сайт Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика. Видатні співробітники