Адам Обрубанський

Адам Юзеф Обрубанський (пол. Adam Józef Obrubański; нар. 28 грудня 1892, Копичинці, Тернопільське воєводство, Австро-Угорщина — пом. травень 1940, Відень, Австрія) — доктор юридичних наук, футболіст (нападник), міжнародний арбітр, тренер, журналіст, поручник піхотний Війська Польського.

Адам Обрубанський
Адам Обрубанський
Адам Обрубанський (1928)
Особисті дані
Повне ім'я Адам Юзеф Обрубанський
Народження 28 грудня 1892(1892-12-28)
  Копичинці, Тернопільське воєводство, Австро-Угорщина
Смерть травень 1940
  Катинь, Смоленська область, РРФСР
Громадянство  Польща
Позиція нападник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1908—1913 «АЗС Краків» ?(?)
1911 ЛКС (Лодзь) ?(?)
1914—1924/ «Вісла» (Кр) ?(?)
1920—1922 ЛКС (Лодзь) ?(?)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
1920—1922
1922
1923
1924		 ЛКС (Лодзь)
 Польща
 Польща
 Польща

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Адам Обрубанський
Народження 28 грудня 1892(1892-12-28)
Копичинці, Гусятинський район, Тернопільська область, СРСР
Смерть 1940[1]
Катинь, Смоленський район, Смоленська область, РРФСР, СРСР
розстріл
Країна  Польська Республіка
Освіта Ягеллонський університет
Звання лейтенант
Війни / битви Перша світова війна і Друга світова війна

Життєпис

Адам Обрубанський народився 28 грудня 1892 року в Копичинцях у родині Леона та Ванди. Звання доктора права здобув у Ягеллонському університеті в Кракові.

Влітку 1921 року став командиром жандармського взводу «Кобрин»[2]. У 1922 році переведений до резерву з призначенням до 4-ї ескадри жандармерії в Лодзі[3]. У 1923–1924 роках — офіцер резерву 75-го піхотного полку в Крулевській Гуті[4][5].

У 1934 році, як старший лейтенант з 1 червня 1919 року на 464-ій позиції в офіцерському корпусі масового ополчення піхоти перебував у записах Додаткового командування Краківського повіту. Його призначили до Окружного офіцерського штабу № V[6].

Під час вересневої кампанії 1939 року схоплений радянськими військами. Перебував у Козельському таборі. Навесні 1940 року його вбили співробітники НКВС у Катині, де й поховали. З 28 липня 2000 року його поховано на польському військовому кладовищі в Катині.

5 жовтня 2007 року міністр національної оборони Александер Щиґло присвоїв йому посмертно звання капітана[7]. Акція була оголошена 9 листопада 2007 року у Варшаві під час церемонії «Ми пам’ятаємо Катинь — Вшануймо пам’ять героїв».

Футбольна кар'єра

У 1914 році перейшов з «АЗС Краків» до «Вісли» (Краків). З перервою виступав за команду до 1924 році, окрім «Вісли» захищав кольори також і ЛКС (Лодзь). У 1923 році у футболці «Білої зірки» став срібним призером національного чемпіонату. Після завершення професіональної кар'єри продовжував працювати в «Віслі». Ще в 1920—1922 роках виконував роль граючого першого тренера у ЛКС (Лодзь). Найбільшим успіхом Адама на вище вказаній посаді стала участь команди у першій фінальній частині чемпіонату Польщі.

Обрубанський був капітаном профспілки, тобто «де-факто» тренером національної збірної. На вище вказаній посаді працював у 1922—1924 роках.

У 1924 році став першим поляком, який судив міжнародний матч (у Будапешті, Угорщина - Австрія). У 1924–1925 роках перебував серед списку арбітрів ФІФА. Окрім цього, у 1927 році обслуговував матчі першого розіграшу польського чемпіонату.

Окрім спортивної діяльності, Адам Обрубанський також займався журналістикою (писав статті для «Ilustrowany Kuryer Codzienny»). Він також був співробітником військової контррозвідки.

Також став автором розділу «Спорт» у публікації під назвою «10-та річниця Відродженої Польщі. Пам’ятна книга 1918–1928»[8].

Див. також

Література
  • Andrzej Gowarzewski: MISTRZOSTWA POLSKI. LUDZIE (1918-1939). 100 lat prawdziwej historii (1), Wydawnictwo GiA, Katowice 2017
  • Rocznik Oficerski 1923. — Warszawa : Ministerstwo Spraw Wojskowych, 1923.
  • Rocznik Oficerski 1924. — Warszawa : Ministerstwo Spraw Wojskowych, 1924.
  • Rocznik Oficerski Rezerw 1934. — Warszawa : Biuro Personalne Ministerstwa Spraw Wojskowych, 1934.
  • Katyń. Księga Cmentarna Polskiego Cmentarza Wojennego, opracowanie zespołowe pod kierunkiem Marka Tarczyńskiego, Rada Ochrony Pamięci Walk i Męczeństwa, Warszawa 2000, ISBN 83-905590-7-2.

Примітки
  1. NUKAT — 2002.
  2. Danuta Poźniakowska-Hanak, Żandarmeria Polowa i Wojskowa w latach 1918–1939, Biuletyn Wojskowej Służby Archiwalnej Nr 24 z 2001 r., s. 127.
  3. Alfabetyczny spis oficerów rezerwy, Ministerstwo Spraw Wojskowych, Warszawa 1 maja 1922, s. 203, tu jako Józef Obrubański, urodzony 28 grudnia 1892 roku.
  4. Rocznik Oficerski 1923, с. 341, 498.
  5. Rocznik Oficerski 1924, с. 300, 437.
  6. Rocznik Oficerski Rezerw, 1934, с. 256, 928.
  7. Рішення Міністра національної оборони № 439 / МОН від 5 жовтня 2007 року про призначення офіцерів Польської армії, вбитих у Катині, Харкові та Твері, до наступних офіцерських чинів. Рішення не було опубліковане в Офіційному віснику Міністерства національної оборони.
  8. Dziesięciolecie Polski Odrodzonej. Księga pamiątkowa 1918–1928. — Kraków / Warszawa — С. 847-868.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.