Адзукі

Квасоля кутаста (лат. Vigna angularis; (яп. 小豆, адзукі) однорічна рослина, поширена по всій Південно-Східній Азії та в Гімалаях. Також — квасоля дрібна червона (адзукі)[1], квасоля промениста[2].

?
Квасоля кутаста

Квасоля незграбна
Біологічна класифікація
Царство: Рослини
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Ряд: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Рід: Вігна (Vigna)
Вид: Квасоля незграбна
Vigna angularis
(Willd.) Ohwi & H.Ohashi, 1969
Посилання
Вікісховище: Vigna angularis
Віківиди: Vigna angularis
EOL: 648839
IPNI: 525291-1
ITIS: 505691
МСОП: 120930543
NCBI: 3914
The Plant List: ild-3442

Має дрібні боби розміром близько 5 мм. Найбільш відомий червоний вид, проте боби бувають чорними, білими, сірими і різноманітних яскравих відтінків. Незграбна квасоля була окультурнена в Гімалаях. На Корейському півострові і півночі Китаю адзукі вирощували вже в 1000 році до н. е.[3] Пізніше квасоля потрапила в Японію, де сьогодні є другим за популярністю бобовим після сої[4].

Назви

Назва «адзукі» — це транслітерація японської назви квасолі. Слово адзукі (яп. アズキ) може записуватись як каною, так і китайськими ієрогліфами 小豆 «малий біб», по аналогії з соєю (яп. 大豆 дайдзу, «великий біб»). Слово 小豆 є атедзі.

В Китаї адзукі називається кит. спрощ. піньінь: xiǎodòu, палл.: сяодоу, кит. 紅豆, піньінь: hóngdòu, палл.: хундоу і кит. 赤豆, піньінь: chìdòu, палл.: чідоу. Два останніх слова означають червоний біб: майже всі вирощувані види в Китаї мають червоний колір.

Корейська назва адзукі — пхат (кор. 팥), в'єтнамська — đậu đỏ (буквально — «червоний біб»). В маратхі ця квасоля відома як лал чавалі (लाल चवळी) — «червоний біб». В Гуджараті адзукі називають чорі[5].

Використання

Кекс з маття і солодкими бобами адзукі

В кухні Азії адзукі часто їдять на десерт. Зокрема її виварюють з цукром, отримуючи анко (яп. 餡子), пасту, популярну у всіх азійських країнах. Анко готують і з добавками, наприклад, каштаном, юебін, баоцзі і хундоубін

В японській кухні анко — типова начинка для солодощів: ан-пан, дораякі, імагаваякі, мандзю, монака, амміцу, тайякі і дайфуку готуються з анко. Суп з виварених з цукром і дрібкою солі до густого сиропу адзукі називається сіруко. Адзукі їдять пророщеною. Популярний напій з вареними адзукі. Рис з анко називається секіхан (яп. 赤飯) і готується на свята. З адзукі готують аманатто, популярну добавку до морозива.

20 жовтня 2009 Pepsi випустила японський ринок напій з адзукі[6].

Адзукі з маслом і цукром — популярна страва сомалійської кухні камбууло.

Харчова цінність

В бобах містяться корисні харчові волокна, 200 мл варених бобів — це від 9 до 13 грам волокон. В бобах також багато білка, складних вуглеводів і заліза.[7].

Галерея

Див. також

  • Анко
  • Секіхан
  • Адзукі-арай — примарне створіння в японському фольклорі, яке миє квасолю.

Примітки

  1. Митний тариф України (Групи 01-72) від 01.01.2021
  2. Про забезпечення виконання Закону України "Про насіння і садивний матеріал" від 20.03.2013
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 липня 2011. Процитовано 25 липня 2013.
  4. NICS Online Crop Information Center. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 25 липня 2013.
  5. seedsofindia.com
  6. Pepsi Azuki. Архів оригіналу за 26 січня 2013. Процитовано 25 липня 2013. Текст « Japan Probe » проігноровано (довідка)
  7. Mixed Bean Salad Інформація і рецепт: The Mayo Clinic Healthy Recipes. Accessed February 2010.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.