Адміністративний устрій Ємільчинського району

* Примітки: смт — селище міського типу, с. — село

Утворений 7 березня 1923 року в складі Коростенської округи Волинської губернії з назвою Емільчинський район. До складу увійшли Емільчинська, Королівська, Кочичинська, Кривотинська, Крилинська, Мало-Глумчанська, Медведівська, Мокляківська, М'яколовицька, Нараївська, Осівська, Підлубівська, Руднє-М'яколовицька, Середівська, Сімаківська, Степанівська, Чмілівська, Янче-Рудненська сільські ради Емільчинської та Андрієвицька сільська рада Сербівської волостей Новоград-Волинського повіту.

В складі району були утворені: 30 жовтня 1924 року — Забаро-Давидівська (центр — с. Забаро-Давидівка, Старо-Непізнаницька (центр — с. Старі Непізнаничі), Сергієвська (центр — с. Сергіївка), Уварівська (центр — кол. Уварівка), 8 вересня 1925 року — Анжелинська (центр — Анжеліне), 21 жовтня 1925 року — Горбівська (центр — с. Горбів), Паранинська (центр — слоб. Паранине), 25 січня 1926 року — Боголюбівська (центр — кол. Боголюбівка), Здоровецька (центр — кол. Здоровець), Косяцька (центр — кол. Косяк), Нитинська (центр — с. Нитино) сільські ради.

13 липня 1927 року Велико-Глумчанську та Забаро-Давидівську сільські ради було передано до складу Городницького району.

22 лютого 1928 року зі складу Городницького району були передані Болярсько-Просецька, Варварівська, Гуто-Куківська, Зосимівська, Катеринівська, Кулішівська, Покащівська, Радицька, Слободо-Сербівська, Тайківська сільські ради[2].

В 1941-43 роках територія району входила до гебітскомісаріату Емільчине, з 1 квітня 1943 року — до Олевського ґебіту Генеральної округи Житомир та складалася з Близницівської, Вірівської, Ганнівської, Гартівської, Дмитрівської, Запрудянської, Крупошинської, Колоніє-Кривотинської, Лебедівської, Митрівської, Михайлівської, Могилівської, Мойсіївської, Невпізнаницької Другої, Полоничівської, Просіцької, Рихальської, Рогівської, Руднє-Підлубецької, Слободо-Новоспаської, Старо-Сербівської, Старо-Хмеринської, Товинської, Цицелівської та Яменецької сільських управ[3].

11 серпня 1954 року були ліквідовані Боголюбівська, Здоровецька, Катеринівська, Косяцька, Красногірська, Куко-Гутянська, Непізнаницька, Нитинська, Омелуська, Паранинська, Покощівська, Радичівська, Уварівська, Хуторо-Мокляківська та Чмілівська сільські ради.

28 листопада 1957 року до складу району включено Броницько-Гутянську, Городницьку селищні та Березниківську, Великоглумчанську, Великоцвілянську, Дубницьку, Червоновольську сільські ради розформованого Городницького району, 29 листопада 1957 року — Лучицьку сільську раду ліквідованого Ярунського району.

15 вересня 1958 року до складу Новоград-Волинського району були передані Городницька селищна та Лучицька сільська ради.

11 січня 1960 року ліквідовано Осівську, Руднє-Миколаївську, Королівську та Степанівську сільські ради, 23 травня 1960 року передано до Новоград-Волинського району Бронівсько-Гутянську селищну та Кленівську, Червоновольську сільські ради, 29 червня 1960 року ліквідовано Медведівську та Нараївську сільські ради.

30 грудня 1962 року до району увійшла територія розформованого Барашівського району та Кошелівська, Пулино-Гутянська, Теньківська сільські ради ліквідованого Червоноармійського району.

7 січня 1963 року Кошелівську, Пулино-Гутянську та Теньківську сільські ради передано до складу Новоград-Волинського району.

8 грудня 1966 року Зеленополянську сільську раду передано до складу відновленого Червоноармійського району, 9 грудня 1966 року Сушківську та Білківську сільські ради передано до складу Коростенського району.

28 грудня 1977 року в складі району утворено Яблунецьку селищну раду з центром у смт Яблунець[2].

До початку адміністративно-територіальної реформи в Україні (станом на початок 2015 року) до складу району входили 2 селищні та 35 сільських рад.

28 липня 2016 року в складі району було утворено Барашівську сільську територіальну громаду (адміністративний центр — с. Бараші), в результаті чого 23 грудня 2016 року були ліквідовані Барашівська, Березівська, Бобрицька, Будо-Бобрицька, Ганнопільська, Киянська, Неділищенська та Усолусівська сільські ради[4].

29 березня 2017 року в складі району було утворено Ємільчинську селищну територіальну громаду з адміністративним центром у смт Ємільчине, внаслідок чого 14 листопада 2017 року були ліквідовані Ємільчинська селищна та Андрієвицька, Березниківська, Великоглумчанська, Великояблунецька, Кочичинська, Кривотинська, Кулішівська, Малоглумчанська, Медведівська, Мокляківська, Осівська, Підлубівська, Сербівська, Сергіївська, Середівська, Симонівська, Степанівська і Тайківська сільські ради[5].

На час ліквідації району, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року[6], до його складу входили селищна та сільська громади, селищна та 9 сільських рад.