Андрієвичі
Андріє́вичі — село в Україні, у Ємільчинській селищній територіальній громаді Новоград-Волинського району Житомирської області. Кількість населення становить 793 особи.
| село Андрієвичі | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Житомирська область | ||||
| Район/міськрада | Новоград-Волинський район | ||||
| Громада | Ємільчинська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA18080130030034611 | ||||
| Облікова картка | с. Андрієвичі с. Андрієвичі (до 2017 р.) | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 793 | ||||
| Площа | 3,92 км² | ||||
| Густота населення | 202,3 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 11254 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°44′06″ пн. ш. 27°53′26″ сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
210[1] м | ||||
| Водойми | р. Вершина | ||||
| Відстань до обласного центру |
123 км | ||||
| Відстань до районного центру |
37 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Уборть | ||||
| Відстань до залізничної станції |
0,5 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | вул. Соборна, 51, смт Ємільчине, Новоград-Волинський р-н, Житомирська обл., 11201 | ||||
| Сільський голова | Карпенко Олександр Володимирович | ||||
| Карта | |||||
  Андрієвичі | |||||
 Андрієвичі | |||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
Географія
Через село тече річка Вершина, права притока Уборті. На південно-східній околиці села є ставок. Площа водного дзеркала — 7 га[2]. Через село проходить залізниця, станція — Уборть.
Населення
Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 2 310 осіб, кількість дворів — 340[3].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 976 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 793 особи[4].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,99 % |
| російська | 0,76 % |
| молдовська | 0,13 % |
Історія
Село Андрієвичі було засновано 1666 року, за легендою козаком Андрієм.[джерело?]
Село Андрієвичі (пол. Andrzejewicze) з початку належало князям Любомирським-Зв'ягельським, у середині XVIII століття Урбановським, потім Безпалковим-Вєнзовецам, від яких в 1840 році придбав його Томаш-Давид Врочинським гербу Любич (пол. Tomasz Dawid Wroczyński h. Lubicz); з часом село розколонізували на частини, при цьому більша частина села належала Вундервальду (нім. Wunderwald).
С. Андрієвичі, волості Сербівської, від Житомира 90 км. … Є церква в ім'я Різдва Пресвятої Богородиці. Побудована в 1794 році на кошти прихожан. Дерев'яна, крита залізом, на кам'яному фундаменті, з дерев'яною дзвіницею… Народне училище діє з 6 березня 1883 року… Села приходу: Непізнаничі − 3 км, Вірівка — 8 км, Верби — 11 км, Мар'янівка — 3 км, і Симони — 3 км. Дворів — 180, прихожан — 1446 душ…
— З книги Миколи Теодоровича «Історико-статистичний опис церков і приходів Волинської єпархії». — С. 196.
У 1906 році — село Сербівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 30 верст, від волості 15. Дворів 260, мешканців 1789[6].
У 1923 році село увійшло до складу новоствореної Андрієвицької сільської ради, котра 7 березня 1923 року стала частиною новоутвореного Городницького району Житомирської округи. Від липня 1925 року, в складі сільської ради, увійшло до Ємільчинського району Коростенської округи[7].
Село постраждало від Голодомору 1932—1933 років. Збереглося свідчення Заїки Ольги Харитонівни (нар.1918) — очевидиці тих подій[8].
В радянські часи під час сталінських репресій проти українського народу (1937—1939 років) 38 мешканців села було репресовано, з яких 15 осіб розстріляно.
До 29 жовтня 2017 року — адміністративний центр Андрієвицької сільської ради Ємільчинського району Житомирської області[9].
Відомі люди
- Данило Окийченко (1916—2003) — український письменник, перекладач.
- Забокрицька Надія Василівна (нар. 1964) — українська журналістка, головний редактор газети «Голос відродження» (з 2013), член НСЖУ (2001).
- Заїка Ольга Харитонівна (1918—?) — українська радянська діячка, член ЦК КПУ (1960—1961), депутат Верховної Ради УРСР 5—6-го скликань.
- Майданович Тетяна Василівна (нар. 1957) — українська поетеса і прозаїк, літературознавець, мовознавець, богослов, редактор-видавець. Член НСПУ.
- Наумова Лідія Гнатівна (1924—2017) — Герой Соціалістичної Праці.
- Шевчук Василь Якович (нар. 1954) — український політик, міністр охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України (1998—2000), Міністр екології та природних ресурсів України (2002—2003).
- Шроль Платон Лаврентійович (1927—2019) — радянський передовик промислового виробництва, формувальник ленінградського заводу «Знамя труда», Герой Соціалістичної Праці (1971).
Примітки
- Прогноз погоди в селі Андрієвичі
- Ставки та водосховища. Архів оригіналу за 21 грудня 2016.
- Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року. http://history.org.ua/ (російська). Житомир. 1923. с. 137. Процитовано 11 липня 2021.
- Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 24 лютого 2022.
- Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. с. 190. Процитовано 7 лютого 2021.
- Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полісся», 2008. — стор. 982
- Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 27 грудня 2020.
Джерела
- Теодоровичъ Н. И. Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. Т. 1. Почаевъ: Въ Типографія Почаево-Успенской Лавры. — 1888. — С. 196.
- Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область: У семи книгах / Головна редколегія П. Т. Тронько (голова), О. П. Реєнт (заст. голови), С. А. Кокін (заст. голови) та ін.; Редколегія тому: В. С. Балюрко (голова), Ю. Г. Градовський (заст. голови), Л. А. Копійченко (заст. голови) та ін. — Житомир: Полісся, 2006. — Кн. 1. — 724 с. — ISBN 966-655-220-5.
- Андрієвичі — мій рідний край, моя історія жива: історично-краєзнавчий нарис / Петро Скиба, Ольга Гаврилюк, Надія Чорноус. — Броди: Просвіта, 2009. — 256 с. — ISBN 966-8080-60-3.
Література
- Андріє́вичі // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / Тронько П. Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Житомирська область / Чорнобривцева О. С. (голова редколегії тому), 1973 : 728с. — С.267