Александер Зельверович

Александер Зельверович народився 7 серпня 1877 року в Любліні в сім'ї лікаря. Уперше виступив на сцені ще коли був учнем гімназії у 1890 році (роль Слуги в «Комедії помилок» В. Шекспіра) під час гастролей лодзької трупи Міхала Воловського у Варшаві[2]. У 1897 році закінчив драматичну студію при Варшавському музичному товаристві. Вивчав літературу і суспільні науки в Женевському університеті (1898-99). У 1899 році, перервавши заняття в університеті, Зельверович почав артистичну діяльність в Лодзі. У 1900 році поступив у Краківський театр, де разом з виконанням фарсово-комедійних ролей створив значні драматичні образи; був першим виконавцем ролі Каспера («Весілля» Станіслава Виспянського, 1900), пізніше у цій же п'єсі виступив в ролі Чепеца; в «Дзядах» А. Міцкевича (постановка Виспянського) виконав ролі ксьондза Петра і Байкова, в п'єсах Юліуша Словацького грав Грабеца («Балладіна», 1902) і Майора («Фантазій», 1907).

Під час перебування в Росії у 1908 році Александр Зельверович зустрічався з Максимом Горьким і К. Станіславським, відвідував спектаклі МХАТу, що значно вплинуло на його творчість. У 1908—1911 роках керував театром в Лодзі, у 1911-13 працював в «Об'єднаному театрі» (театр «З'єдночони») у Варшаві, де поставив «Весілля» Виспянського (1911), «Іридіон» З. Красінського (1912, виконав роль Масінісси). У 1913—1955 роках з перервами працював у «Польському театрі» (Варшава), де поставив вистави «Лісістрата» Арістофана (1913), «Юлій Цезар» (1914) і «Сон літньої ночі» (1923) Шекспіра, «Живий труп» (за Л. Толстим, 1916, виконав роль Протасова); «Пан Йовяльський» А. Фредро (1923, роль камергера), «Розтратники» Віталія Катаєва (1932, роль Прохорова) та ін.

3ельверович був режисером в театрах Кракова (1917-18), Варшави («Розмаїтості» і «Редута», 1919-20), Лодзі (1920-21). У 1925-26 роках разом з Л. Шиллером і В. Хожицей керував Театром імені Богуславського у Варшаві, де поставив «Ревізора» Гоголя та виконав у цій постановці роль Городничого. У 1929—1931 роках керував театром у Вільно. У 1932-му у варшавському театрі «Вельки» поставив оперу «Севільський цирульник».

Під час німецької окупації Польщі під час Другої світової війни 3ельверович перервав свою творчу діяльність, працював касиром у Будинку інвалідів війни і директором Будинку престарілих[3]. Після війни грав у театрі Війська польського в Лодзі, потім у Катовицях і Кракові. З 1947 року і до кінця життя був актором варшавського Польського театру.

Александр 3ельверович є автором низки статей, в яких виступав проти натуралістичних тенденцій у театрі. З 1912 займався педагогічною діяльністю; у 1945-47 керував Вищим театрально школою в Лодзі, був почесним ректором Вищої театральної школи у Варшаві.

Окрім театральної діяльності Александр Зельверович також знімався у кіно.

Александр Зельверович двічі був відзначений Державною премією Польської Народної республіки: у 1950 році — за творчу і педагогічну діяльність, у 1951-му — за виконання ролі Яскровича (у постановці «Історії гріха» С. Жеромського в театрі «Камеральни»).

У 1955 році ім'я Александара Зельверовича надано Державній вищій школі театрального мистецтва у Варшаві (зараз Театральна академія імені Александра Зельверовича). З 1985 року редакція щомісячника «Театр» присуджує нагороди імені Олександр Зельверовича за найкращі жіночу і чоловічу ролі театрального сезону.

• B.Osterloff, Aleksander Zelwerowicz,tom 1 i 2, Wyd. Akademia Teatralna im. A. Zelwerowicza, Warszawa (2011)
• A. Zelwerowicz, Gawędy starego komedianta,Wyd. Iskry, Warszawa (1958)
• A. Zelwerowicz, O sztuce teatralnej. Artykuły-wspomnienia-wywiady z lat 1908—1954, pod red. Barbary Osterloff, Wyd. Wiedza o kulturze, Wrocław (1993)
• A. Zelwerowicz, Listy, wstęp, wybór i opracowanie Barbara Osterloff, Akademia Teatralna im. A. Zelwerowicza i Wydawnictwo Krąg, Warszawa (1999)
• Aleksander Zelwerowicz [praca zbiorowa], Wilno (1931)
• W.Horzyca, Aleksander Zelwerowicz, Warszawa (1935)
• J.Macierakowski, W. Natanson, Aleksander Zelwerowicz,PIW, Warszawa (1957)

• Зельверович Александр // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)

• Александер Зельверович на сайті IMDb (англ.)
• Александер Зельверович на сайті filmpolski.pl (пол.)
• Александр Зельвенрович в театральній базі даних e-teatr.pl
• Біографія Александра Зельцеровича на сайті Culture.pl