Анадоль

У селі Балка Тавлу впадає у річку Малий Кальчик.

Анадоль — село, центр сільської ради. Розташоване за 6 км від залізничної станції Карань. Населення — 666 осіб. Сільській раді підпорядкований також населений пункт Полкове. Землі села межують із Бойківським районом Донецької області.

Село під назвою Анадоль засноване у 1826 році анатолійськими греками із Османської імперії. 1924 року тут створено 2 ТСОЗи, які у 1930 році об'єдналися в колгосп «Авангард».

На території Анадоля розташовувалася центральна садиба колишнього колгоспу ім. Леніна, який мав 3775 га орної землі. Це було одне з великих багатогалузевих господарств району. Виробничий напрям — м'ясо-молочне тваринництво, птахівництво. Розвивалася така галузь, як вівчарство. Колгосп також займався вирощуванням зернових та технічні культури рослин (соняшник). На південь за кількасот метрів від села розташований затоплений гранітний кар'єр.

У селі — восьмирічна школа, клуб, бібліотека. Функціонує лікарня, є дитячі ясла. Працюють 3 магазини.

Через село двічі на день туди та назад курсує автобус за маршрутом Маріуполь — Волноваха.

У першій чверті XX ст. зрідка іменувалося ще Старо-Анадоль — на річці Кальчик, вона ж Шигарова. Зустрічаються варіанти Великий Анадоль і Велико-Анадоль.

Засноване в 1826 р. греками — вихідцями з Малої Азії, звідси близькість говірки жителів села допонтійському діалекту новогрецької мови. Переселення до Північного Приазов'я сталося під час грецької національно-визвольної революції 1821—1829 рр. На цей факт прямо вказують і старі варіанти ойконіма — Анадолу, Анатолія — з новогрецької 'Ανατολή' Малая Азія' (із 'ανατολή' східна). Перший із них фонетично близький до османського хороніму Anadolu, назві Малої Азії і провінції в її західній частині в період Османської імперії. У тексті «Опису турецької імперії, складеному росіянином, що був у османському полоні у другій половині XVII століття» зустрічається саме цей варіант хороніма Анадолу. У наявному тут покажчику власних імен, а також історико-географічному словнику, складеному П. А. Сирку (що редагував текст «Опису …»), повідомляється, що даний топонім — від грец. 'Ανατολη 'східний', звідси 'Ανατολή — Мала Азія, у слов'ян — Анатолія, в османів Анадолу.

Катойконіми: анадóльський, анадóльська, анадóльці. У сусідніх селах жителів Анадолу називають: кальчікóтус, так як село розташоване на річці Кальчик.[1]

За даними перепису 2001 року населення села становило 666 осіб, із них 17,57 % зазначили рідною мову українську, 80,03 % — російську, 1,2 % — вірменську, 0,45 % — грецьку та 0,3 % — білоруську мову[2].

• Калинівський ландшафтний заказник

• Погода: Анадоль
• Волноваський міський портал
• Інформаційний сайт Волноваського району
• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.