Сомалійський півострів

Сомалійський півострів (Африканський Ріг або Північно-Східна Африка (сом. Geeska Afrika, геєз የአፍሪካ ቀንድ, араб. القرن الأفريقي) півострів у Східній Африці, вздовж Аравійського моря на південь від Аденської затоки. Найсхідніша точка Африки. За середньовіччя відома як Bilad al Barbar (Земля берберів),[1][2], На Африканському Розі розташовані держави: Сомалі, Ефіопія, Джибуті, Еритрея[3][4][5][6][7]. Займає площу близько 2 000 000 км ² і має населення близько 90,2 млн осіб (Ефіопія: 75 млн осіб, в Сомалі: 10 млн осіб, Еритрея: 4,5 млн осіб, і Джибуті: 0,7 млн).

Держави Африканського Рогу
Африканський Ріг вид з космосу

Географія і клімат

Африканський Ріг знаходиться майже на равній відстані між тропіком Рака і екватором. Складається з піднятих гір утворених при формуванні Великої Рифтової долини, тріщина в земній поверхні простяглася від Туреччини до Мозамбіку, що є межею Африканської і Аравійської плити. В цьому регіоні гори утворені при формуванні Рифтової долини, найвища точка знаходиться в горах Семіен (Рас-Дашен, 4 550 м) в північно-західній Ефіопії. Гори Бейл і гори Семіен на початку голоцену зазнали заледеніння. Гори закінчуються урвищем на березі Червоного моря і більш полого закінчуються на узбережжі Індійського океану.

Низовини півострова посушливі, не зважаючи на близькість до екватору бо вітри тропічних мусонів лишають вологу західніше в Сахелі і Судані. Таким чином вони лишають вологу до досягнення Джибуті, Сомалі тому регіон отримує замало опадів в сезон мусонів. З навітряного боку гір Заходу Ефіопії і крайнього півдня Еритреї опадів під час мусонів вдосталь. В горах Ефіопії випадає до 2 000 мм опадів на рік, навіть Асмара отримує 570 мм опадів на рік. Ці опади є єдиним джерелом води в країні, розташованої далеко звідси Єгипті.

Взимку північно-східні вітри не несуть вологи окрім північної частини Сомалі, де в гірських районах наприкінці осені випадає річна норма опадів — 500 мм. На східному узбережжі через потужний апвелінг і через те, що вітри дмуть паралельно узбережжю, кількість опадів не перевищує 51 мм на рік.

Температури на узбережжі Червоного моря є однією з найвищих на планеті середня в липні 41 °C і 32 °C в січні. На східному узбережжі, через апвелінг, трошки прохолодніше, але також спекотно. Через зменшення температури з рівнем висоти в Асмарі найвища температура у січні 20 °C, не зважаючи на морозні безхмарні ночі. На найвищих точках температура в січні рідко сягає 14 ° C і може падати до −10 ° С в безхмарні ночі.

Історія

Античні торговельні центри на Африканському Розі і Аравійському півострові згідно з Периплом Еритрейського моря

Давня історія

Аксумська імперія (або просто Аксум) давня держава на півночі сучасної Ефіопії і Еритреї, яке зазнало розквіт між 1 і 7 сторіччям від Р. Х. Користуючись розташуванням Рогу обмежувало доступ о Червоного моря.

Цей регіон був джерелом біологічних ресурсів у античність: давні римляни, греки, єгиптяни спрямовували експедиції в цей регіон за ладаном, миррою, драконівською кров'ю і кіновар'ю, цей крам прямував Шляхом пахощів. Вважається, що саме тут розташовувався легендарний Пунт.

Сучасна історія

В останні десятиріччя район Африканського Рогу знаходиться постійно у кризі. Ефіопія займає провідне місце через демографічні показники: 85 % відсотків населення регіону мешкає тут. Велика частина Африканського Рогу була під владою Італії: Еритрея (1880—1941), протекторат Італійський Сомаліленд (1890—1960) и короткочасна окупація Ефіопії (1936—1941). Британія колонізувала Північний Сомалі (Британський Сомаліленд) і Франція — Джибуті (Французьке Сомалі). Також в історії Ефіопії мали місце конфлікти між мусульманами і християнами за ресурси і життєвий простір, а також між націоналізмом и марксизмом-ленінізмом в сьогодення. В інших частинах регіону схожі проблеми: Сомалі з кінця 1980-х досі в стані громадянської війни, Ефіопія й Еритрея постійно ведуть бойові дії.

Крім того регіон постійно зазнає природні катастрофи: посухи й повені. Як наслідок в регіоні найвищий рівень недоїдання, і регіон постійно під загрозою гуманітарної кризи. В період 1982 — 1992, біля двох мільйонів осіб загинули на Африканському Розі, в результаті цієї комбінації війни і голоду.

Починаючи з 2002, до Африканського Рогу прикута увага США, Франції, Німеччини й одинадцяти африканських держав по боротьбі з тероризмом.

Етнолінгвістичні групи Африканського Рогу

  • В Джибуті: Афар (данакіль) та Сомалі (Ісса)
  • В Еритреї: Білен, Афар, Гедареб (Бені-Амер/Беджа), Кунама (база), Нара, Саго, Рашаїда, Тигре, Тиграї. Джеберті — мусульмани, Тиграї — вважають себе окремою нацією, але це загально не визнано.
  • В Ефіопії: Амхарці, Афар, Агау, Гураге, Харар, Іроб, Сидамо, Оромо, Сомалі, Тиграї
  • В Сомалі: Сомалі.

Економіка

Держави цього регіону в значній мірі залежать від декількох ключових видів експорту:

  • Ефіопія: Кава 80 % від загального обсягу експорту.
  • Сомалі: Банани та тваринництво понад 50 % від загального обсягу експорту.

Див. також

Посилання

Примітки

  1. J. D. Fage, Roland Oliver, Roland Anthony Oliver, The Cambridge History of Africa, (Cambridge University Press: 1977), p.190
  2. George Wynn Brereton Huntingford, Agatharchides, The Periplus of the Erythraean Sea: With Some Extracts from Agatharkhidēs «On the Erythraean Sea», (Hakluyt Society: 1980), p.83
  3. Robert Stock, Africa South of the Sahara, Second Edition: A Geographical Interpretation, (The Guilford Press: 2004), p. 26
  4. IRIN Africa
  5. Michael Hodd, East Africa Handbook, 7th Edition, (Passport Books: 2002), p. 21: «To the north are the countries of the Horn of Africa comprising Ethiopia, Eritrea, Djibouti and Somalia.»
  6. Encyclopaedia Britannica, inc, Jacob E. Safra, The New Encyclopaedia Britannica, (Encyclopaedia Britannica: 2002), p.61: «The northern mountainous area, known as the Horn of Africa, comprises Djibouti, Ethiopia, Eritrea, and Somalia.»
  7. Sandra Fullerton Joireman, Institutional Change in the Horn of Africa, (Universal-Publishers: 1997), p.1: «The Horn of Africa encompasses the countries of Ethiopia, Eritrea, Djibouti and Somalia. These countries share similar peoples, languages, and geographical endowments.»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.