Ар деко

• сувора закономірність;
• етнічні геометричні візерунки;
• розкіш;
• шик;
• коштовні сучасні матеріали (слонова кістка, крокодилова шкіра, алюміній, рідкісні породи дерева, срібло).

У США, Нідерландах, Франції та деяких інших країнах ар-деко поступово розвинулося в бік функціоналізму, у той час, як у країнах з тоталітарними режимами (Третій Рейх, СРСР тощо) ар-деко перетворюється на «новий ампір». У радянській архітектурі періоду постконструктивізму було запозичено багато елементів арт-деко (наприклад, готель «Москва»).

Міжнародна виставка, що пройшла в 1925 році в Парижі та офіційно називалася «Exposition internationale des arts décoratifs et industriels modernes» («Міжнародна виставка сучасних декоративних і промислових мистецтв»), дала життя терміну «ар-деко». На цій виставці світу були показані предмети розкоші французького виробництва, що довели те, що Париж залишився інтернаціональним центром стилю й після Першої світової війни. Золотою медаллю був нагороджений художник Вадим Меллер за своє оформлення вистави в театрі «Березіль».

Сам напрямок ар-деко існував і до відкриття виставки в 1925 році. Це було помітно в європейському мистецтві протягом 1920-х років. Американських берегів воно досягло лише 1928 року, де в 1930-х перетворилося на Streamline Moderne — американізоване відгалуження ар-деко, що стало візитною карткою цього десятиліття.

Париж лишався центром стилю ар-деко. У меблях його втілював Жак-Еміль Рульманн — найвідоміший з дизайнерів меблів тієї епохи. Крім того, характерними є роботи Жана-Жака Рато, продукція компанії «Süe et Mare», ширми Айлін Ґрей, ковані вироби з металу Едґара Брандта, вироби з металу та емалі швейцарця єврейського походження Жана Дюнана, вироби зі скла Рене Лаліка та Моріса Маріно, а також годинники та ювелірні вироби «Cartier».

Символом ар-деко в декоративно-прикладному мистецтві стала скульптура з бронзи і слонової кістки. Під впливом «Російських сезонів» Дяґілєва, мистецтва Єгипту та Сходу, а також технологічних досягнень «століття машин», французькі та німецькі майстри створили унікальний стиль у малій пластиці 1920-х — 1930-х років, котрий підняв статус декоративної скульптури до рівня «високого мистецтва». Класичними представниками арт-деко в скульптурі вважаються Дмитро Чіпарус, Клер Жан Робер Коліне, Поль Філіп ( Франція), Фердинанд Прайсс, Отто Поерцель ( Німеччина), Бруно Зак, Дж. Лоренцль ( Австрія).

Хоча термін ар-деко виник у 1925 році, він не був часто вживаним до самої зміни ставлення до цілої епохи у 1960-х роках. Майстри стилю ар-деко не входили до якогось єдиного товариства. Рух вважався еклектичним, хоча він зазнавав впливу таких течій, як, наприклад, Віденська сецесія, кубізм, футуризм, неокласицизм тощо.

Стиль ар-деко набув поширення у міжвоєнний час на західноукраїнських землях. Зокрема у Львові було закладено декілька вілл на вулиці П. Мирного, павільйони Транспорту, броварів на Східних Торгах. У 1920-х роках елементи ар-деко використовувались для оздоблення ряду житлових будинків на вулицях Київській 24-28, Архипенка 32, О. Басараб 1,Ів. Франка 125, 141, Дорошенка 55, Стецька 13 і т. ін. Елементи ар-деко вводились у давніші споруди у вигляді балконів, решіток (Чорна кам'яниця, вітрина на пр. Шевченка 10), елементів фасадів — Кам'яниця Мазанчівська, вул. Галицька 5, 9, двір костелу св. Миколая, могильних пам'ятників Францішка Яворському, Адольфа Едельмана, Кароля Скібінського, Людвіка Казимира Ральського, родини Ґюрковичів (архіт. Людоміл Ґюркович) на Личаківському цвинтарі.^{[джерело?]}

• Адольф Мурон Кассандр (1901–1968) (фр. Adolphe Jean Marie Mouron Cassandre)  Україна  Франція
• Жан Дюнан (1877–1942) (фр. Jean Dunand)  Швейцарія
• Жан Дюпа (1882–1964) (фр. Jean Dupas)  Франція
• Ерте (Ромен де Тіртофф) (1892–1990) (фр. Erté/Romain de Tirtoff)  Франція
• Вадим Меллер (1884–1962)  Україна (Заслужений діяч мистецтв УРСР 1942 року)
• Олександра Екстер (1882–1949)  Україна
• Соня Делоне (1885–1979) (фр. Sonia Delaunay)  Україна
• Елейн Грей (1878–1976) (англ. Eileen Gray)  Ірландія
• Георг Йенсен (1866–1935) (дан. Georg Jensen)  Данія
• Рене Лалік (1860–1945) (фр. René Jules Lalique)  Франція
• Жорж Барб'є (1882–1932) (фр. George Barbier)  Франція
• Жюль Льольо (1883–1961) (фр. Jules Leleu)  Франція
• Тамара де Лемпицька (1898–1980) (пол. Tamara de Lempicka)  Польща  Франція
• Зофія Стриєнська (1891—1976) (пол. Zofia Stryjeńska)  Польща
• Пол Меншип (1885–1966) (англ. Paul Manship)  США
• Еміль Жак-Рульманн (1879–1933) (фр. Émile-Jacques Ruhlmann)  Франція
• Волтер Дорвінг Тіг (1883–1960) (англ. Walter Dorwin Teague)  США
• Карл Пол Джонневейн (1890–1978) (англ. Carl Paul Jennewein)  США
• Лавров Георгій Дмитрович (1895–1991) (англ. George Lavroff)

• Ернест Корм'є (1885–1980) (англ. Ernest Cormier)  Канада
• Раймонд Худ (1881–1934) (англ. Raymond Hood)  США
• Вільям ван Ален (1883–1954) (англ. William van Alen)  США
• Вірт Роуленд (1887–1946) (англ. Wirt C. Rowland)  США
• Джозеф Санлайт (1889–1978) (англ. Joseph Sunlight)  Велика Британія
• Пабло Антоніо (1902–1975) (ісп. Pablo Antonio)  Філіппіни
• Ральф Вокер (1889–1973) (англ. Ralph Walker)  США
• лі Жак Кан (1884–1972) (англ. Ely Jacques Kahn)  США

• 
  Театр Єлисейських полів, Париж
• 
  Будинок Мажореля, Париж (1912-1914)
• 
  Студія, 16-ий район Парижа (1926)
• 
• 
  Аудиторія і сцена Радіо-сіті-м'юзик холу, Нью-Йорк (1932)
• 

Antoine Bourdelle, 1910–12, Apollon et sa méditation entourée des 9 muses (The Meditation of Apollo and the Muses), bas-relief, Théâtre des Champs Elysées, Paris. This work represents one of the earliest examples of what became known as Art Deco sculpture

• 
  1941 Packard Custom Super Eight One-Eighty Formal sedan
• 
  RCA, now GE Building, 30 Rockefeller Center, under construction, 1933
• 
  1931 Philips radio, model 930A
• 
  Ralph Stackpole's sculpture group over the door of the San Francisco Stock Exchange; (Timothy L. Pflueger, 1930)
• 
  Pennsylvania RR's S-1 locomotive, designed by Raymond Loewy, at the 1939 New York World's Fair
• 
  Municipal Auditorium of Kansas City, Missouri: Hoit Price & Barnes, and Gentry, Voskamp & Neville, 1935
• 
  U.S. Works Progress Administration poster, John Wagner, artist, ca. 1940
• 
  "Beau Brownie" camera, Walter Dorwin Teague 1930 design for Eastman Kodak
• 
  Former Teatro Eden, now Aparthotel Vip Eden in Lisbon, Portugal: Cassiano Branco and Carlo Florencio Dias, 1931
• 
  1937 Cord automobile model 812, designed in 1935 by Gordon M. Buehrig and staff
• 
  Delano Hotel, 1947 (Robert Swartburg) and National Hotel, 1940 (Roy F. France), Collins Ave., Miami Beach
• 
  Palacio de Bellas Artes, Mexico City, Federico Mariscal, completed 1934
• 
  Edmond Amateis, 1937, Wall sculpture, Nix Federal Building, Philadelphia
• 
  Wisdom, with Light and Sound, 30 Rockefeller Center, NYC: Lee Lawrie, 1933
• 
  Women's Smoking Room at the Paramount Theatre, Oakland. Timothy L. Pflueger, architect, 1931
• 
  U.S. postage stamp commemorating the 1939 New York World's Fair, 1939
• 
  Henryk Kuna, "Rytm" (Rhythm), in Skaryszewski Park, Warsaw, Poland, 1925
• 
  Disused Snowdon Theatre, Montreal, Canada. Opened 1937, closed 1984. Daniel J. Crighton, architect
• 
  Union Terminal in Cincinnati, Ohio; Paul Philippe Cret, Alfred T. Fellheimer, Steward Wagner, Roland Wank, 1933
• 
  Lobby, Empire State Building, New York City. William F. Lamb, opened 1931
• 
  Federal Art Project poster promoting milk drinking in Cleveland, Ohio, 1940
• 
  Interior drawing, Eaton's College Street department store, Toronto, Canada
• 
  Niagara Mohawk Building, Syracuse, New York. Melvin L. King and Bley & Lyman, architects, completed 1932
• 
  Paul Landowski, Christ the Redeemer, constructed between 1922 and 1931 in Rio de Janeiro, was the largest Art Deco statue in the world until the 2010 statue Christ the King in Świebodzin, Poland.

• «Міжнародна виставка сучасних декоративних і промислових мистецтв» у Парижі 1925 року. (англ.)
• Ар-деко. (рос.)

• Анна Банцекова До питання визначення стилю ар-деко в архітектурі Львова. Вісник І-ту Укрзахідпроектреставрація 18, Львів 2008