Аспарагіназа

Аспарагіназа (також L-аспарагіназа, англ. Asparaginase, лат. Asparaginasum) — природний лікарський препарат, який за своєю хімічною будовою є поліпептидом, та ферментом, який каталізує розщеплення амінокислоти аспарагіну. Вироблення препарату передбачає використання продуктів життєдіяльності бактерій Escherichia coli або Erwinia chrysanthemi.[1][2][3] Аспарагіназа застосовується внутрішньовеннно і внутрішньом'язово.[2][4][5] Уперше протипухлинні властивості аспарагінази описані в 1953 році, коли лімфоми у щурів та мишей зменшувались у розмірах після введення їм сироватки крові морських свинок.[6] Пізніше встановлено, що регрес пухлин відбувається під дією аспарагінази.[7] Уперше аспарагіназа для клінічного застосування вироблена в Японії в лабораторії компанії «Kyowa».[8]

Аспарагіназа
Систематизована назва за IUPAC
E. coli L-asparagine amidohydrolase
Класифікація
ATC-код L01XX02
PubChem
CAS 9015-68-3
DrugBank
Хімічна структура
Формула C1377H2208N382O442S17 
Мол. маса 31731,9 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 100% (в/в)
Метаболізм Ретикулоендотеліальна система
Період напіввиведення 8-30 год. (в/в), 39-49 год. (в/м)
Екскреція НД
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата АСПАРАГІНАЗА 5 000 МЕДАК,
«Медак ГмбХ»,Німеччина
UA/3522/01/01
01.09.2010-01/09/2015

СПЕКТРІЛА 10 000 ОД аспарагінази
«Медак ГмбХ»,Німеччина
UA/17474/01/01
30.05.2019- 30.05.2024

Фармакологічні властивості

Аспарагіназа — синтетичний лікарський засіб, який за своєю хімічною будовою є поліпептидом та ферментом, який каталізує розщеплення амінокислоти аспарагіну[9]. Механізм дії препарату полягає у розщепленні амінокислоти аспарагіну, внаслідок чого порушується синтез білків та гальмується ріст клітин. Оскільки синтез білків та ріст клітин перебігають швидше у пухлинних клітинах, аспарагіназа інгібує ріст у першу чергу пухлинних клітин.[2][8][4] Окрім цього, встановлено, що в пухлинних клітинах часто відсутній фермент аспарагінсинтетаза, унаслідок чого пухлинні клітини не можуть синтезувати власний аспарагін[3][5], а внаслідок дії аспарагінази гідролізується й екзогенний аспарагін, унаслідок чого остаточно порушується синтез білків у пухлинних клітинах, наслідком чого є загибель пухлинних клітин. Аспарагіназа застосовується для лікування гострого лімфобластного лейкозу, неходжкінських лімфом та лімфогранулематозу.[2][4] При застосуванні аспарагінази спостерігається значна кількість побічних ефектів, спричинених порушенням синтезу білка.[3][8] Застосування аспарагінази при вагітності може призвести як до народження дитини із чисельними вадами розвитку, так і до самовільного переривання вагітності, народження мертвої дитини або індукції злоякісних пухлин у дитини, хоча при довготривалих спостереженнях були випадки народження й здорових немовлят.[1]

Фармакокінетика

Аспарагіназа добре, але повільно розподіляється в організмі після внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення. Біодоступність препарату становить 100 %. Максимальна концентрація аспарагінази в крові досягається протягом 14—24 годин після внутрішньом'язового введення та за кілька хвилин після внутрішньовенного введення препарату. Аспарагіназа погано (на 30 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат проникає через гематоенцефалічний бар'єр, плацентарний бар'єр, даних за виділення в грудне молоко людей немає. Метаболізується аспарагіназа ферментами ретикулоендотеліальної системи. Шляхи виведення аспарагінази із організму не встановлені, зокрема, в сечі виявляютьсялише сліди препарату. Період напівввиведення препаратуу становить 8—30 годин при внутрішньовенному введенні та 39—49 годин при внутрішньом'язовому введенні, і цей час не змінюється в осіб із порушенням функції печінки або нирок.[5][4]

Покази до застосування

Аспарагіназа застосовується для лікування гострого лімфобластного лейкозу, неходжкінських лімфом та лімфогранулематозу.[2][4]

Побічна дія

При застосуванні акспарагінази побічні ефекти спостерігаються досить часто, переважна більшість із них спричинені інгібуванням біосинтезу білків.[3][8] Найчастіше при застосуванні аспарагінази спостерігаються алергічні реакції, зокрема шкірний висип, свербіж шкіри, кропив'янка, рідше сироваткова хвороба, анафілактичний шок, у тому числі з ларингоспазмом. При застосуванні аспарагінази у комбінації з глюкокортикоїдами і меркаптопурином кількість побічних ефектів значно зменшується.[3] Серед інших побічних ефектів препарату найчастішими є[2][4]:

Протипокази

Аспарагіназа протипоказана при підвищеній чутливості до препарату, виражених порушеннях функції печінки, підшлункової залози, нирок і ЦНС, при вагітності та годуванні грудьми.[2][4]

Форми випуску

Аспарагіназа випускається у вигляді ліофілізату для приготування розчину для ін'єкцій по 5 і 10 тисяч міжнародних одиниць (МО).[10]

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.