Ахдзнік

Алдзнік (Агдзнік) — ашхар (провінція, область) Великої Вірменії по середній течії Тигру, на північ від нинішнього міста Діярбакир. У минулому було царством Алзі або Алше. У греко-римських авторів Арзанена, (за містом Арзан). Перебувала між Софеною (інакше «Четвертою Вірменією»), Турубераном, Мокком і Месопотамією. Саме тут знаходилася столиця Великої Вірменії — місто Тигранакерт; областю керував генерал-губернатор (бдешх) з титулом «великого бдешха». Після першого поділу Вірменії (387) відійшла до Персії, після розділу 591 року — до Візантії. Після цього візантійський імператор Маврикій виселив вірмен, частина яких утворила колонію на Кіпрі[1].

Історія Вірменії
Держави та утворення
Айраратське царство • Велика Вірменія • Мала Вірменія
• Цопк • Софена • Марзпанська Вірменія• Вірменський емірат
Анійське царство • Сюнік • Васпуракан • Ташир—Дзорагет
Арцах • Хачен • Карс • Царство Варажнуні
Кесун • Едеса • Мелітена • Пір • Кілікія
Шах-Арменіди • Хамс • Арран • Чухур-Саад • Карабах
Вірменська область • Еріванська губернія
Єлизаветпольська губернія • Перша Республіка
Вірменська РСР • Республіка Вірменія • НКР
Війни та битви
Війни: Парфія • Туреччина• Грузія •Азербайджан • Карабах
Битви: Тигранакерт • Арташат • Рандея • Аварайр
Варнакерт • Севан • Манцикерт • Гарні •Бітліс •
Сардарапат • Апаран • Каракіліс
Релігії
Поганство • Мітраїзм
Вірменська апостольська церква
Павликіани • Тондракійці • Католицизм
Географія
Вірменія (Західна • Східна)
Вірменське нагір'я • Кілікія
Династії
Гайкіди • Єрвандіди • Арташесіди
Аршакуні • Арцруніди • Багратуні
Рубеніди • Хетуміди • Лузіньяни • Кюрикіди
Національно-визвольний рух
Арменакан • Гнчак • Дашнакцутюн • Фідаї
Цегакрон • АСАЛА • Міацум
Тематичні статті
Вірмени • Етногенез • Культура • Мова • Вірменське питання
Геноцид • Вірменофобія • Амшенці • Діаспора
Столиці • Матенадаран • Вірменознавство • Вірменське Відродження • Шляхта
Хронологія
Портал «Вірменія»

Площа Алдзніка становила 17532 км2[2][3]. Вірменський географ VII ст. Ананія Ширакаці описує Алдзнік так:

Агдзнік, на річці Тигрі, має 10 областей: 1. Арзен, 2. Неперкерт, 3. Кег, 4. Кетік, 5. Татік, 6. Азнуац-дзор, 7. Херхетс, 8. Гзез, 9. Санодзор, 10. Сасун. В цій області добувають: нафту, багато заліза, чорнильний горіх і птиця дехзук.[4]

 

Примітки
  1. Сидоров, А. И. (1988)«Монофелитская» уния по свидетельству «Повествования о делах армянских» Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.. Պատմա-բանասիրական հանդես, № 3 . pp. 162—170. ISSN 0135-0536
  2. Административно-территориальное деление Великой Армении[недоступне посилання з Май 2018] (вірм.)
  3. Еремян С. Т., Армения согласно «Географии» 7-го века, Ереван, 1963г. (на армянском — Երեմյան Ս., Հայաստանը ըստ «Աշխարհացոյց»-ի, Երևան, 1963).
  4. Анания Ширакаци. Армянская география

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.