Гайкіди

Гайкіди (Хайкіди, Гайкіди, Хайкани, Гайкани, вірм. Հայկազունիներ) — легендарні царі та родовладики Вірменії. Родоначальником (нахапетом) та епонімом всіх вірменів вважався Гайк (вірм. Հայկ), відповідно до Мовсеса — син біблійного патріарха Тоґарма, онук Тіраса, правнук Ґомера і праправнук Яфета — одного з синів Ноя. Від його імені вірменська традиція веде самоназву вірменів, а від його сина Арменака — їхню назву в інших мовах.

Історія Вірменії

Держави та утворення
Айраратське царствоВелика ВірменіяМала Вірменія
ЦопкСофенаМарзпанська ВірменіяВірменський емірат
Анійське царствоСюнікВаспураканТашир—Дзорагет
АрцахХаченКарсЦарство Варажнуні
КесунЕдесаМелітенаПірКілікія
Шах-АрменідиХамсАрранЧухур-СаадКарабах
Вірменська областьЕріванська губернія
Єлизаветпольська губерніяПерша Республіка
Вірменська РСРРеспубліка ВірменіяНКР
Війни та битви
Війни: ПарфіяТуреччинаГрузіяАзербайджанКарабах
Битви: ТигранакертАрташатРандеяАварайр
ВарнакертСеванМанцикертГарніБітліс
СардарапатАпаранКаракіліс
Релігії
ПоганствоМітраїзм
Вірменська апостольська церква
ПавликіаниТондракійціКатолицизм
Географія
Вірменія (ЗахіднаСхідна)
Вірменське нагір'яКілікія
Династії
ГайкідиЄрвандідиАрташесіди
АршакуніАрцрунідиБагратуні
РубенідиХетумідиЛузіньяниКюрикіди
Національно-визвольний рух
АрменаканГнчакДашнакцутюнФідаї
ЦегакронАСАЛАМіацум
Тематичні статті
ВірмениЕтногенезКультураМоваВірменське питання
ГеноцидВірменофобіяАмшенціДіаспора
СтолиціМатенадаранВірменознавствоВірменське ВідродженняШляхта
Хронологія

Портал «Вірменія»

Нащадків Гайка — нахапетів (родовладик) вірменів — та роки їхнього життя вірменська історіографія називає таким чином:

Ім'я (українською) Роки правління Ім'я (вірменською)
Гайк I Великий 2107—2027 до н. е. Հայկ I Մեծ
Араманяк 2027—1981 до н. е. Արամանյակ
Арамаїс 1981—1941 до н. е. Արամայիս
Амасія 1941—1909 до н. е. Ամասիա
Гегам 1909—1859 до н. е. Գեղամ
Арма 1859—1826 до н. е. Հարմա
Арам I Великий 1828—1770 до н. е. Արամ I Մեծ
Ара Прекрасний 1770—1744 до н. е. Արա I Գեղեցիկ
Ара ІІ 1744—1726 до н. е. Արա II Արայան
Анушаван 1726—1663 до н. е. Անուշավան
Парет 1663—1613 до н. е. Պարետ
Арбак 1613—1569 до н. е. Արբակ
Заван 1613—1532 до н. е. Զավան
Парнак І 1532—1478 до н. е. Փառնակ I
Сур 1478—1433 до н. е. Սուր
Гаванак 1433—1402 до н. е. Հավանակ
Ваштак 1402—1380 до н. е. Վաշտակ
Гайк II 1380—1362 до н. е. Հայկակ I (Հայկ II)
Ампак I 1362—1348 до н. е. Ամպակ I
Арнак 1348—1331 до н. е. Առնակ
Шаварш I 1331—1325 до н. е. Շավարշ I
Норайр I 1325—1301 до н. е. Նորայր I
Встам 1301—1287 до н. е. Վստամ
Кар 1287—1283 до н. е. Կար
Горак 1283—1263 до н. е. Գոռակ
Хрант I 1263—1240 до н. е. Հրանտ I
Ендзак 1240—1225 до н. е. Ընձակ
Гегак 1225—1195 до н. е. Գեղակ
Орой 1195—1192 до н. е. Հորո
Зармайр 1192—1180 до н. е. Զարմայր
Шаварш II 1178—1135 до н. е. Շավարշ II
*Перч I 1135—1100 до н. е. Պերճ I
Арбун 1100—1073 до н. е. Արբուն
Перч II 1073—1033 до н. е. Պերճ II
Базук 1033—983 до н. е. Բազուկ
Ой 983—939 до н. е. Հոյ
Усак 938—908 до н. е. Հուսակ
Ампак II 908—881 до н. е. Ամպակ II
Кайпак 881—856 до н. е. Կայպակ
Парнаваз I 856—803 до н. е. Փառնավազ I
Парнак II 803—765 до н. е. Փարնակ II
Скайорді 765—749 до н. е. Սկայորդի

Син Скайорді Паруйр, відповідно до Мовсеса Хоренаці, жив за часів падіння Ассирійської держави. Він ніби допоміг мідійському царю Варбаку в боротьбі проти останнього ассирійського царя Сарданапала, після чого узяв титул Հայոց Արքա (Айоц Арка) — «цар Вірменії». Останній з його нащадків, Ваан, загинув у боротьбі з Олександром Македонським:

Паруйр 749—709 до н. е. Պարույր
Грачія 701—679 до н. е. Հրաչյա
Парнаваз II 679—666 до н. е. Փառնավազ II
Пачуйч 666—631 до н. е. Պաճույճ
Корнак 631—623 до н. е. Կոռնակ
Павос 623—03 до н. е. Փավոս
Гайк III 606—570 до н. е. Մյուս Հայկակ II (Հայկ III)
Єрванд I Короткожитель 570—566 до н. е. Երվանդ I Սակավակյաց
Тигран I Великий 566—521 до н. е. Տիգրան I Մեծ
Ваагн 521—494 до н. е. Վահագն
Араван 494—476 до н. е. Արավան
Нерсех 476—441 до н. е. Ներսեհ
Зарех 441—395 до н. е. Զարեհ
Армог 395—386 до н. е. Արմոգ
Багам 386—372 до н. е. Բագամ
Ван 372—352 до н. е. Վան
Ваан 352—325 до н. е. Վահան

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.