Бабушки

Бабу́шки село в Україні, у Чуднівській міській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Населення становить 679 осіб.

село Бабушки
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Житомирський район
Громада Чуднівська міська громада
Код КАТОТТГ UA18040610040055915
Облікова картка с. Бабушки 
Основні дані
Засноване 1606
Населення 679
Площа 2,95 км²
Густота населення 230,17 осіб/км²
Поштовий індекс 13225
Географічні дані
Географічні координати 50°00′07″ пн. ш. 28°10′50″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
253 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Героїв Майдану, 146, м. Чуднів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13201
Карта
Бабушки
Бабушки
Мапа

Географія

Селом протікає річка Безіменна, права притока Тетерева.

Населення

У 1900 році в селі нараховувалося 87 дворів та 1 053 мешканці[1].

Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 1 715 осіб, кількість дворів — 396[2].

Відповідно до перепису населення СРСР, на 17 грудня 1926 року чисельність населення становила 1 740 осіб, з них за статтю: чоловіків — 852, жінок — 888; етнічний склад: українців — 1 721, інші — 19. Кількість домогосподарств — 360, з них, несільського типу — 6[3].

У 1972 році кількість мешканців становила 1 017 осіб, дворів — 359[4].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 805 осіб, з яких 362 чоловіки та 443 жінки[5].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 679 осіб[6].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

МоваВідсоток
українська 98,23 %
російська 1,62 %
молдовська 0,15 %

Історія

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Карповецької волості Житомирського повіту Волинської губернії мешкало 700 осіб, налічувалось 116 дворових господарств, існували православна церква та постоялий будинок[8].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1 126 осіб (576 чоловічої статі та 550 — жіночої), з яких 1123 — православної віри[9].

В кінці 19 століття — село П'ятківської волості Житомирського повіту, за 58 верст від Житомира, 7 верст від Чуднова та 3 версти від залізничної станції Вільшанка; лежало над ставом, біля залізниці. Дерев'яну церкву збудовано 1767 року, їй належало 78 десятин землі, від 1872 року діяла церковна школа. Належало князям Острозьким, після 1753 року перебувало у власності Любомирських, Понінського, Прола Потоцького, М'ясківських та Козаревичів[1].

В 1906 році — село в складі П'ятківської волості (3-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії, нараховувалось 226 дворів та 1 203 мешканці. Відстань до повітового та губернського центру, м. Житомир, становила 52 верст, до волосної управи в м. П'ятка — 15 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалось в м. Чуднів[10].

1923 року увійшло до складу новоствореної Бабушківської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Чуднівського району Житомирської округи. Від 30 грудня 1962 року до 8 грудня 1966 року село, разом з радою, перебувало в складі Бердичівського району Житомирської області[11].

До 11 липня 2018 року адміністративний центр Бабушківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області; відтоді — село у складі Чуднівської міської громади[12].

Примітки

  1. Babuszki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 62. (пол.)
  2. Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року. http://history.org.ua/ (російська). Житомир. 1923. с. 154. Процитовано 23 липня 2021.
  3. Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.). http://history.org.ua/. Бердичів. 1927 р. с. 190. Процитовано 30 листопада 2021.
  4. Березівка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / Тронько П. Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Житомирська область / Чорнобривцева О. С. (голова редколегії тому), 1973 : 728 с.. http://ukrssr.com.ua/. с. 680. Процитовано 30 листопада 2021.
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  8. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  9. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-19)
  10. Список населених місць Волинської губернії. Житомир:Волинська губернська типографія.1906. http://history.org.ua/ (російська). с. 2. Процитовано 4 травня 2021.
  11. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. с. 193. Процитовано 4 травня 2021.
  12. Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 25 січня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.