Бакалове

У 1856 році на Бакаловому хуторі колоністів колонії Катаржиної було 16 дворів[3].

В 1859 році на власницькому хуторі Бокалов 1-го стану (станова квартира — містечко Понятівка) Тираспольського повіту Херсонської губернії на балці Карпової долини, було 35 дворів, у яких мешкало 51 чоловік і 57 жінок[4].

У 1887 році на хуторі Бакалов Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 143 чоловіка та 122 жінки[5].

Станом на 20 серпня 1892 року при хуторі Бакалов 2-го стану були польові землеволодіння (250 десятин) Іванової Улити Петрівни (вдова селянина с. Тернівка Парканської волості)[6]; (90 десятин) Міхова Дмитра Афанасійовича (поселенець с. Катаржено); (90 десятин) Міхова Лук'яна Афанасійовича (поселенець); (37 десятин, 1200 сажнів) Міхова Афанасія Леонтійовича (поселенець); (37 десятин, 1200 сажнів) Міхова Микити Леонтійовича (поселенець); (12 десятин, 1200 сажнів) Міхова Федора Івановича (поселенець); (32 десятини, 1200 сажнів) Міхова Романа Леонтійовича (поселенець); (75 десятин) Міхова Філіппа Каленніков (поселенець); (62 десятини, 1200 сажнів) Міхова Георгія Волевича (поселенець); (62 десятини, 1200 сажнів) Міхова Афанасія Волевича (поселенець)[7].

У 1896 році на хуторі Бакалов Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії при балці Карпова, було 38 дворів, у яких мешкало 314 людей (176 чоловік і 138 жінок). В населеному пункті було 2 корчми та лавка[8].

На 1 січня 1906 року на хуторі Бакалов(е) Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, яке розташоване по обидва боки балки Карпова Долина, було товариство болгар; сільський староста; церковно-парафіяльна школа; існували колодязі; 10 дворів, в яких проживало 50 людей (26 чоловіків і 24 жінки)[9].

В 1916 році на хуторі Бакалов Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 300 людей (140 чоловік і 160 жінок)[10].

Станом на 28 серпня 1920 р. в селищі Бакалове Понятівської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 62 домогосподарства. Для 46 домогосподарів рідною мовою була болгарська, 14 — російська, 1 — німецька, 1 — не вказали. В селищі 327 людей наявного населення (158 чоловіків і 169 жінок). Родина домогосподаря: 156 чоловіків та 164 жінки (родичів 2 і 5 відповідно). Тимчасово відсутні — 3 чоловіків (солдати Червоної Армії)[11].

На початку 1924 року Бакалове відносилось до Роздільненської сільради Тарасо-Шевченківського району Одеської округи Одеської губернії. Більшість населення Бакалового становили болгари (395 осіб). Вони мали 91 господарство[12].

Станом на 1 вересня 1946 року село входило до складу Велізарівської сільської ради[13].

У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Старостинської сільради.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 155 осіб, з яких 71 чоловік та 84 жінки.[14]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 156 осіб.[15]

2010 — 157 осіб;

2011 — 160 осіб[16].