Банкноти України
Відповідно до Указу Президента України та статей 99 і 102 Конституції України протягом 2 — 16 вересня 1996 року в Україні була проведена грошова реформа. В обіг введено національну валюту України — гривню. В обігу знаходяться банкноти номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 і 1000 гривень. Банкноти друкуються на Банкнотній фабриці Банкнотно-монетного двору НБУ. Папір для банкнот виготовляється Фабрикою банкнотного паперу НБУ в Малині Житомирської області[1].
Історія
У офіційний обіг гривня була запущена 2 вересня 1996 року, але самі купюри були віддруковані за чотири роки до цього. Перше замовлення на друкування гривні було зроблено у Канаді в 1992 році. У тому ж році були виготовлені і матриці банкнот. Грошей за виготовлення матриць Україна не платила: допомогли іноземні фонди. Перші одногривневі купюри були надруковані у 1992 році в Канаді. Дво-, п'яти- і десятигривневі купюри друкувалися там же два роки опісля. У Канаді вони і зберігалися, очікуючи свого часу. Банкноти номіналом 50 і 100 гривень друкувалися у Великій Британії. Собівартість виготовлення однієї тисячі банкнот становила близько 26 доларів, що майже вдвічі дешевше, ніж витрати на виготовлення тисячі німецьких марок.
Ескіз всіх гривневих купюр готували художники Борис Максимов (загальна концепція, кольори, орнаменти, шрифтове оформлення) та Василь Лопата (зображення видатних осіб та малюнки споруд і пейзажів на звороті). Серед шести українських офіційно визнаних художників в 1991 році був проведений конкурс на найкращий ескіз української валюти. Конкурсною роботою була заявлена п'ятигривнева купюра із зображенням Богдана Хмельницького.
За розрахунками департаменту готівково-грошового обігу терміни перебування в обороті банкнот номіналом 1-50 гривень становить від року до трьох, номіналом 100 і 200 — від п'яти до десяти років, а номіналом 500 гривень — більше десяти років, що відповідає світовій практиці.
Дизайн та структуру українських гривень Нацбанк приймає рішення змінювати приблизно 1-2 рази на десятиліття. Останнього разу це був випуск нової двадцятигривневої купюри наприкінці серпня 2016 року. Особливістю цієї банкноти є використання надсучасних технологій захисту від підробок. Крім дизайну змінився також склад матеріалів для виготовлення — до банкнотної маси виробники додавали волокна льону українського виробництва, що не просто зменшило собівартість, а ще й забезпечило підвищення зносостійкості нових українських гривень. За запевненнями Нацбанку, оновлення скоро торкнуться і купюр інших номіналів, тому вже найближчим часом можна очікувати, що в кишенях українців шурхотітимуть повністю оновлені, надійно захищені від підробок, бавовняно-льонові українські гривні. [2]
Опис банкноти
- Загальний опис
Банкноти всіх номіналів виготовлені на спеціальному білому папері, що не флуоресціює в ультрафіолетових променях. Водяний знак на банкнотах номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 20 гривень зразка 1992 року — зображення світлими лініями тризуба, вільно розміщене на всій площині банкнот. Водяний знак на банкнотах номінальною вартістю 1 (1994, 1995 рр.), 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 і 100 гривень — розміщене на вільній від друку ділянці зображення в різних тонах портрета, що повторює портрет, який надрукований на лицьовому боці банкнот.
- Лицьовий бік
На лицьовому боці банкноти розташовані: портрети видатних діячів історії та літератури України, написи «Україна» або «Україна» і «Національний банк України», номінальну вартість банкнот словами та цифрами. Дизайн доповнюють орнаменти та розетки, які виконані багатоколірним друком. Портрети, написи та окремі декоративні елементи банкнот виконані рельєфним друком.
- Зворотний бік
На зворотному боці банкнот у центрі розміщено зображення історико-архітектурних пам'яток України, зверху над якими зроблено напис «Національний банк України». Словами та в чотирьох кутах цифрами позначено номінальну вартість банкнот, а знизу — і рік затвердження зразка банкнот. Дизайн банкноти доповнюють розетки, стрічки та орнаменти, які виконані багатоколірним друком
Характеристика захисних елементів
- на банкнотах номіналом 1, 2, 5, 10 та 20 гривень зразка 1992 року — зображення світлими лініями тризуба, яке утворене внутрішньою структурою паперу, повторюється по всій площині банкноти і видиме при розгляді банкноти проти світла; на банкнотах пізнішого випуску — видиме при розгляді банкноти проти світла зображення на білій площині банкноти в різних тонах (світліших та темніших від паперу) портрета, що утворене внутрішньою структурою паперу і яке повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти.
- у банкнотах номінальною вартістю 1(1995 р.), 2 (1995 р.) та 5 (1997 рік) у товщі паперу між водяним знаком та портретом вертикально розміщена полімерна металізована стрічка з кодованим номіналом шириною приблизно 1,3 мм, яку видно при розгляданні банкноти проти світла як темну смужку з прозорим написом «1 ГРИВНЯ», «2 ГРИВНІ» та «5 ГРИВЕНЬ», що повторюються;
- у банкнотах номінальною вартістю 1 (1994 р.), 5 (1994 р.), 10 (1994 р.), 50 та 100 гривень у товщі паперу розміщена вертикальна полімерна стрічка шириною приблизно 1 мм, яку видно проти світла. На ній є напис «Україна» темного кольору, що повторюється. Його можна прочитати за допомогою збільшувального скла;
- у банкнотах номінальною вартістю 20 гривень зразка 1995 року між водяним знаком та портретом розміщена вертикальна металізована «віконна» стрічка. З лицьового боку банкноти вона періодично (6 разів) виходить із товщі на поверхню паперу банкноти. Ця частина стрічки помітна, вона має вигляд блискучої пунктирної лінії. При розгляданні банкноти проти світла уся стрічка має вигляд безперервної темної лінії, що перетинає банкноту впоперек.
- Рельєфні елементи
- елементи друку в банкнотах номіналом 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 та 100 гривень, які виступають над поверхнею паперу, шершавість яких відчувається на дотик кінчиками пальців.
- Суміщений малюнок
- малюнок, розташований в одному місці на лицьовому та зворотному боках банкноти, усі елементи якого збігаються та доповнюють один одного при розгляді банкноти проти світла (орнамент із лівого боку банкноти).
- Райдужний друк
- поступовий перехід одного кольору захисної сітки, виконаної суцільними лініями без розривів, в інший (захисні сітки та орнаменти з обох боків банкноти).
- Антисканерна сітка
- розташовані під різними кутами тонкі лінії, які при копіюванні або скануванні банкноти утворюють на копії «муар» (захисні сітки).
- Кодоване латентне зображення
- приховане цифрове зображення номіналу на банкнотах 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 та 100 гривень, видиме при розгляданні банкноти на рівні очей під гострим кутом проти світла при її повороті на 45 градусів (прямокутний орнамент праворуч від портрета) та приховане зображення тризуба (цифрове позначення номіналу у верхніх кутах лицьового боку банкнот номіналом 2-20 гривень зразка 1992 року).
- Мікротекст
- напис безперервно повторюваного слова «Україна» абревіатури «НБУ», які можна прочитати за допомогою збільшувального скла.
- Знак для сліпих
- рельєфний елемент, розміщений у лівому нижньому куті лицьового боку банкнот 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 та 100 гривень, який відчувається на дотик кінчиками пальців і визначає номінал банкноти.
- Видимі захисні волокна
- хаотично розміщені в товщі та на поверхні паперу з двох боків банкноти сині волокна довжиною близько 6 мм (номінал 1-20 гривень зразка 1992 року), сині та червоні волокна — номінал 1, 2, 5 гривень зразка 1994—1997 рр.
- Невидимі захисні волокна
- хаотично розміщені в товщі та на поверхні паперу з двох боків банкнот волокна:
- довжиною близько 6 мм (номінал 1-20 гривень зразка 1992 року), які в ультрафіолетових променях флуоресціюють зеленим світлом;
- довжиною близько 4 мм (1 (1994, 1995 рр.), 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 та 100 гривень), які в ультрафіолетових променях флуоресціюють жовтим і блакитним світлом та синім і зеленим світлом (1 (1995 р.), 2 (1995 р.), 5 (1997 р.) гривень).
- Флуоресцентний номер
- надрукований методом високого друку чорною фарбою горизонтально (номінал 1 — 20 гривень зразка 1992 року) та червоною фарбою горизонтально ((1 (1994, 1995 рр.), 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.) гривень) і вертикально (номінал 50 та 100 гривень), рівно, з однаковим інтервалом між цифрами номер банкноти, який в ультрафіолетових променях флуоресціює зеленим (номінал 1-20 гривень зразка 1992 року) та світло-червоним (1 (1994, 1995 рр.), 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 та 100 гривень) світлом.
- Магнітний номер
- надруковані методом високого друку чорною фарбою горизонтально в один рядок, рівно та з однаковим інтервалом між цифрами серія та номер банкноти, які мають магнітні властивості (1 (1994, 1995 рр.), 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 та 100 гривень).
- Прихований номінал
- надрукований в центрі лицьового боку банкноти крім 1 (1994, 1995 рр.), 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.) гривень невидимою фарбою номінал, який в ультрафіолетових променях флуоресціює зеленим світлом.
- Флуоресцентний друк
- елементи дизайну лицьового боку і зворотного боку банкнот та кодований малюнок (50 та 100 гривень), які в ультрафіолетових променях флуоресціюють жовтим, зеленим або жовто-зеленим світлом (в залежності від номіналу).
- друк, яким виконано номери банкнот. Він залишає на папері потовщений із країв штриха відбиток фарби і рельєфний заглиблений слід. На зворотному боці папір, як правило, має опуклий рельєфний відбиток.
- різкий перехід одного кольору у інший без розривів, накладання або зміщення ліній малюнка (портрет, написи, стрічки, орнаменти).
Банкноти різних років випуску
Всі банкноти гривні, офіційно введені в обіг та не вилучені, є законним платіжним засобом на території України.
З метою поліпшення організації готівкового обігу, НБУ проводить вилучення з обігу банкнот гривні зразків до 2003 року всіх років випуску[3][4], тобто банкнот першого та другого покоління. Ці банкноти перестають бути засобом платежу з 1 жовтня 2020 року.
Також з 1 жовтня 2020 року НБУ розпочинає вилучення з обігу банкнот номіналом 1 та 2 гривні третього покоління. Ці банкноти перебувають в обігу до прийняття окремого рішення Правлінням Національного банку України щодо їх повного вилучення.
Банкноти першого покоління (випуск 1992 року[5]) | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення | Номінал (в гривнях) | Розміри | Основний колір[6] | Опис | Дата | |||||
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | першого друку | випуску | початку вилучення з обігу | неплатіжності | |||
135 × 70 мм | Оливковий | Володимир Великий | Руїни Херсонеса | 1992 | 2 вересня 1996 | 15 липня 2003 | 1 жовтня 2020 | |||
Коричневий | Князь Ярослав Мудрий | Київський Софійський собор | ||||||||
Синій | Гетьман Богдан Хмельницький | Іллінська церква у селі Суботів | ||||||||
Фіолетовий | Іван Мазепа | Києво-Печерська лавра | ||||||||
Сіро-коричневий | Іван Франко | Львівський оперний театр | ||||||||
135 × 70 мм | Червоний | Михайло Грушевський | Дім учителя (колишня Центральна Рада) | В обігу не були | ||||||
Зелений | Тарас Шевченко | Споруда Верховної Ради України |
Банкноти другого покоління (випуск 1994—2001 років[5]) | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення | Номінал (в гривнях) | Розміри | Основний колір[6] | Опис | Дата | |||||
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | першого друку | випуску | початку вилучення з обігу | неплатіжності | |||
133 × 66 мм | Зелено-коричневий | Володимир Великий | Руїни Херсонеса | 1994 | 2 вересня 1996 | 1 грудня 2004 | 1 жовтня 2020 | |||
Помаранчево-коричневий | Князь Ярослав Мудрий | Київський Софійський собор | 1995 | 1 вересня 1997 | 28 вересня 2004 | |||||
Синій | Гетьман Богдан Хмельницький | Іллінська церква у селі Суботів | 1994 | 14 червня 2004 | ||||||
Темно-синьо-червоний | Іван Мазепа | Києво-Печерська лавра | 1 січня 2010 | |||||||
Коричнево-зелений | Іван Франко | Львівський оперний театр | 1995 | |||||||
Фіолетово-жовтий | Михайло Грушевський | Будинок Верховної Ради України | Не вказана на банкнотах | 2 вересня 1996 | ||||||
Коричнево-зелений | Тарас Шевченко | Дзвіниця Софійського собору у Києві | ||||||||
Рожево-синій | Леся Українка | Замок Любарта в Луцьку | 22 серпня 2001 |
Банкноти третього покоління (випуск 2003—2016 років[5][7][8]) | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення | Номінал (в гривнях) | Розміри (мм) | Основний колір | Опис | Дата | ||||
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | першого друку | випуску | початку вилучення з обігу | |||
118 × 63 | Сіро-зелений | Володимир Великий | Місто Володимира (Київ) | 2004 | 1 грудня 2004 | 1 жовтня 2020 | |||
Жовто-синій | 2006 | 22 травня 2006 | |||||||
Жовто-коричневий | Ярослав Мудрий | Київський Софійський собор | 2004 | 28 вересня 2004 | |||||
Синій | Богдан Хмельницький | Іллінська церква у селі Суботів | 14 червня 2004 | ||||||
124 × 66 | Червоний | Іван Мазепа | Панорама Києво-Печерської Лаври | 2004 | 1 листопада 2004 | ||||
2006[9] | 4 серпня 2006 | ||||||||
130 × 69 | Зелений | Іван Франко | Львівський оперний театр | 2003 | 1 грудня 2003 | ||||
136 × 72 | Фіолетовий | Михайло Грушевський | Будинок Центральної Ради у Києві | 2004 | 29 березня 2004 | ||||
142 × 75 | Жовто-зелений | Тарас Шевченко | Дніпро та сліпий бандурист з хлопчиком-поводирем | 2005 | 20 лютого 2006 | ||||
148 × 75 | Рожевий | Леся Українка | Замок Любарта в Луцьку | 2007 | 28 травня 2007 | ||||
154 × 75 | Персиковий | Григорій Сковорода | Києво-Могилянська академія | 2006 | 15 вересня 2006 |
Банкноти четвертого покоління (випуск 2014—2021 років[10][11][12][13][14][15]) | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення | Номінал (в гривнях) | Розміри (мм) | Основний колір | Опис | Дата | |||
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | першого друку | випуску | |||
130 × 69 | Зелений | Іван Франко, гірський пейзаж, факсиміле уривку вірша «Земле, моя всеплодющая мати» | Львівський оперний театр | 2018 | 25 вересня 2018 | |||
136 × 72 | Фіолетовий | Михайло Грушевський | Будинок Центральної Ради у Києві | 2019 | 20 грудня 2019 | |||
142 × 75 | Жовто-оливковий | Тарас Шевченко;
Види на Дніпро; Уривок з твору |
Київський Національний університет імені Тараса Шевченка | 2014 | 9 березня 2015 | |||
148 × 75 | Рожевий | Леся Українка | Замок Любарта в Луцьку | 2019 | 25 лютого 2020 | |||
154 × 75 | Бежевий | Григорій Сковорода | Києво-Могилянська академія | 2015 | 11 квітня 2016 | |||
160 × 75 | Блакитний | Володимир Вернадський | Будівля Президії Національної академії наук України | 2019 | 25 жовтня 2019 | |||
Пам'ятні банкноти
5 жовтня 2011 року з нагоди 20-ї річниці створення Національного банку України введено в обіг пам'ятні банкноти номіналом 50 гривень зразка 2004 року (2011 року випуску). На лицьовому боці банкнот спеціальною фарбою, що змінює колір із золотистого на зелений в залежності від кута зору, надруковано напис «НБУ 20 років». Всього видрукувано 1000 банкнот; вони є законним платіжним засобом на території України і функціонують в обігу разом з банкнотами номіналом 50 гривень зразка 2004 року попередніх років випуску.[16][17]
1 вересня 2016 року введено в обіг пам'ятну банкноту номінальною вартістю 20 гривень, присвячену 160-річчю від дня народження видатного українського письменника Івана Франка.[18] Тираж банкноти — один мільйон штук. Папір для пам'ятної банкноти вироблено із додаванням українського льону.[19] Дизайн та захист пам'ятної банкноти аналогічний до банкнот нового покоління 100 грн (зразка 2014 року) та 500 грн (зразка 2015 року).
30-та річниця незалежності України
20 серпня 2021 року введено в обіг пам'ятні банкноти номінальною вартістю 100 та 500 гривень, що присвячені 30-річчю незалежності України. Тираж банкнот — 30 000 штук.[20]
19 листопада 2021 року Національний банк України продовжив випуск пам'ятних банкнот до 30-річчя Незалежності України, ввівши в обіг банкноти номінальною вартістю 20 та 200 гривень. Тираж банкнот — 30 000 штук.[21]
22 грудня 2021 року були введені в обіг чергові дві пам'ятні банкноти номіналами 50 та 1000 гривень. У такий спосіб Національний банк України завершив серію пам'ятних банкнот із нанесенням на їх лицьовому боці символіки із зображенням цифри 30, що символізує річницю відновленої незалежності України. Тираж усіх банкнот — 30 000 штук, з підписом Голови Національного банку України Кирила Шевченка, серія ЯА 2021 року випуску.[22]
Пам'ятні банкноти[17] | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення | Номінал (в гривнях) | Розміри (мм) | Основний колір | Опис | Дата | Тираж | |||
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | першого друку | випуску | ||||
Банкноти третього покоління | |||||||||
136 × 72 | Фіолетовий | Михайло Грушевський, напис «НБУ 20 років» | Будинок Центральної Ради у Києві | 2011 | 5 жовтня 2011 | 1 000 | |||
Банкноти четвертого покоління | |||||||||
130 × 69 | Зелений | Іван Франко, напис «160 років від дня народження»; гірський пейзаж
Факсиміле уривку вірша «Земле, моя всеплодющая мати» |
Львівський оперний театр | 2016 | 1 вересня 2016 | 1 000 000 | |||
130 × 69 | Зелений | Іван Франко; гірський пейзаж
Факсиміле уривку вірша «Земле, моя всеплодющая мати»; святкова айдентика «30 років Незалежності України» |
Львівський оперний театр | 2021 | 19 листопада 2021 | 30 000 | |||
136 × 72 | Фіолетовий | Михайло Грушевський; святкова айдентика «30 років Незалежності України» | Будинок Центральної Ради у Києві | 2021 | 22 грудня 2021[23] | 30 000 | |||
142 × 75 | Жовто-оливковий | Тарас Шевченко; види на Дніпро; уривок з твору;
святкова айдентика «30 років Незалежності України» |
Київський Національний університет імені Тараса Шевченка | 2021 | 20 серпня 2021 | 30 000 | |||
148 × 75 | Рожевий | Леся Українка; святкова айдентика «30 років Незалежності України» | Замок Любарта в Луцьку | 2021 | 19 листопада 2021 | 30 000 | |||
154 × 75 | Бежевий | Григорій Сковорода;
святкова айдентика «30 років Незалежності України» |
Києво-Могилянська академія | 2021 | 20 серпня 2021 | 30 000 | |||
160 × 75 | Блакитний | Володимир Вернадський; святкова айдентика «30 років Незалежності України» | Будівля Президії Національної академії наук України | 2021 | 22 грудня2021[24] | 30 000 | |||
Хронологія введення в обіг гривневих банкнот
У таблиці вказані дати введення банкнот в обіг.
Курсивом (п) у таблиці позначені пам'ятні банкноти, що випускалися обмеженим тиражем.
У січні 2019 року НБУ розпочав реалізацію нерозрізаних аркушів банкнот третього покоління номіналів 1 гривня (зразка 2006 року) та 2 гривні (зразка 2004 року) з підписом Голови Національного банку України Якова Смолія, на яких проставлена дата випуску — 2018 рік. Враховуючи політику Національного банку України щодо вилучення банкнот гривні низьких номіналів, ці банкноти номіналами 1 та 2 гривні представлені для колекціонерів лише у вигляді нерозрізаних аркушів банкнот, без поштучного випуску для масового обігу.
Хронологія вилучення з обігу гривневих банкнот
Банкноти першого покоління | |||||||||||
Дата на банкноті | Етап вилучення | 1 гривня | 2 гривні | 5 гривень | 10 гривень | 20 гривень | 50 гривень | 100 гривень | 200 гривень | 500 гривень | 1000 гривень |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1992 | Початок вилучення | 15 липня 2003 | |||||||||
Банкнота перестає бути засобом платежу під час здійснення розрахунків готівкою | 1 жовтня 2020 | ||||||||||
Приймання українськими банками від клієнтів — юридичних осіб та ФОП залишків банкнот для зарахування на рахунки, до | 16 жовтня 2020 | ||||||||||
Обмін банкнот фізичним особам усіма українськими банками, до | 30 вересня 2021 | ||||||||||
Обмін банкнот фізичним особам НБУ та уповноваженими банками (Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк Аваль, ПУМБ), до | 30 вересня 2023 | ||||||||||
Банкноти другого покоління | |||||||||||
Дата на банкноті | Етап вилучення | 1 гривня | 2 гривні | 5 гривень | 10 гривень | 20 гривень | 50 гривень | 100 гривень | 200 гривень | 500 гривень | 1000 гривень |
1994 — 2001, (без дати) | Початок вилучення | 1 грудня 2004 | 28 вересня 2004 | 14 червня 2004 | 1 січня 2010 | ||||||
Банкнота перестає бути засобом платежу під час здійснення розрахунків готівкою | 1 жовтня 2020 | ||||||||||
Приймання українськими банками від клієнтів — юридичних осіб та ФОП залишків банкнот для зарахування на рахунки, до | 16 жовтня 2020 | ||||||||||
Обмін банкнот фізичним особам усіма українськими банками, до | 30 вересня 2021 | ||||||||||
Обмін банкнот фізичним особам НБУ та уповноваженими банками (Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк Аваль, ПУМБ), до | 30 вересня 2023 | ||||||||||
Банкноти третього покоління | |||||||||||
Дата на банкноті | Етап вилучення | 1 гривня | 2 гривні | 5 гривень | 10 гривень | 20 гривень | 50 гривень | 100 гривень | 200 гривень | 500 гривень | 1000 гривень |
2003 — 2016 | Початок вилучення | 1 жовтня 2020 | в обігу | ||||||||
Банкноти четвертого покоління | |||||||||||
Дата на банкноті | Етап вилучення | 1 гривня | 2 гривні | 5 гривень | 10 гривень | 20 гривень | 50 гривень | 100 гривень | 200 гривень | 500 гривень | 1000 гривень |
2014 — 2021 | в обігу | ||||||||||
Виноски
- Гривні сьогодні 17 років: найцікавіші факти про неї
- Грошики | Як виготовляють банкноти.
- Національний банк України. Лист N 11-111/5661-22932 «Про вилучення з обігу банкнот зразків до 2003 року». 10.12.2009.
- Правління Національного банку України. Постанова N 738 «Про вилучення з готівкового обігу банкнот випуску 1996 та 2001 років номінальною вартістю 50, 100 та 200 гривень». 14.12.2009.
- Банкноти України. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 29 червня 2008.
- Дмитро Харітонов. Українські паперові гроші (1917—2005). — Київ : Купола, 2005. — 112 с. — ISBN 966-8679-03-2.
- Постанова НБУ № 55 від 04.03.2011 «Про випуск банкнот у 2011 і 2012 роках з підписом Голови Національного банку України С. Г. Арбузова»
- Постанова Правління НБУ № 92 від 15 березня 2013 року «Про випуск банкнот у 2013 році з підписом Голови Національного банку України Соркіна І. В.»
- В серпні 2006 року в обіг була введена банкнота номіналом 10 гривень зразка 2004 року (2006 року випуску) зі зміненими кольорами дизайну та 2006 роком випуску.
- Національний банк України презентував оновлену банкноту номіналом 100 гривень // Сайт НБУ, 29.12.2014. Архів оригіналу за 29 грудня 2014. Процитовано 10 січня 2015.
- Національний банк України з 11 квітня 2016 року вводить в обіг банкноти номіналом 500 гривень зразка 2015 року Архівовано 26 грудня 2015 у Wayback Machine. // Офіційний сайт НБУ, 25.12.2015
- У Національному банку України відбулася презентація оновленої банкноти номіналом 500 гривень Архівовано 26 грудня 2015 у Wayback Machine. // Офіційний сайт НБУ, 25.12.2015
- Національний банк оновив дизайн та удосконалив систему захисту банкноти номіналом 20 гривень Архівовано 17 липня 2018 у Wayback Machine. // НБУ, 17.07.2018
- Національний банк упорядковує номінальний ряд банкнот і монет гривні // Офіційний сайт НБУ, 25.06.2019
- Оновлені 200 гривень уведені в обіг
- Про випуск пам'ятних банкнот з нагоди 20-ї річниці створення Національного банку України // Сайт НБУ. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 28 жовтня 2011.
- Пам'ятна банкнота 50 гривень зразка 2004 року. Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 28 жовтня 2011.
- 26.08.2016/11.00 Прес-брифінг з нагоди презентації пам'ятних банкнот номінальною вартістю 20 гривень, присвячених 160-річчю від дня народження І. Я. Франка // Сайт НБУ
- Національний банк України презентував пам'ятні банкноти на честь 160-річчя Івана Франка Архівовано 22 вересня 2016 у Wayback Machine. // сайт НБУ
- До 30-річчя Незалежності України в обігу з'являться дві нові пам'ятні банкноти // Сайт НБУ, 17 серпня 2021
- Національний банк продовжує випуск пам’ятних банкнот до 30-річчя Незалежності України. Національний банк України (укр.). Процитовано 16 листопада 2021.
- В Україні в обігу нові тематичні пам’ятні банкноти – CRCMedia (укр.). Процитовано 1 грудня 2021.
- В Україні в обігу нові тематичні пам’ятні банкноти – CRCMedia (укр.). Процитовано 1 грудня 2021.
- В Україні в обігу нові тематичні пам’ятні банкноти – CRCMedia (укр.). Процитовано 1 грудня 2021.
Див. також
Джерела інформації
Посилання
- Захисні ознаки банкнот // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — ISBN 978-966-346-923-2.