Банківська справа у Львові

Будинок вірменського банку у Львові, вул. Вірменська 7

Братство Святого Григорія при вірменській церкві заснувало першу львівську фінансову установу — «Вірменський побожний банк», який проіснував аж до 1939 року.[2] За іншими даними Привілейоване кредитне агентство «Піус Монс» при Вірменській церковній митрополії (нім. Privilegirte k. k. Leihanstalt "Pius Mons" bei der armenischen Metropolitankirche, пол. Generalny bank ormiański „Pii montis“) з капіталом 40 000 червенських злотих засновано у 1792 році.[4][5][6] Статут церковного братства Святого Григорія, затверджений архієпископом Миколаєм Торосовичем, детально зазначав, кому, на який термін і під які відсотки можна позичати гроші, які речі можна приймати під заставу і що робити з боржниками. У перші десятиліття своєї діяльності «Піус Монс» видавав позики тільки членам братства Святого Григорія і лише на один рік, беручи у ролі застави золото, срібло і дорогоцінне каміння (при цьому вартість застави повинна була вдвічі перевищувати суму позики). Відсоток у «Піус Монс» становив до 8 % річних.[2]

Окрім того, з середини XVII століття Львівське Успенське братство надавало допомогу своїм членам, а пізніше і стороннім особам безпроцентними грошовими позиками.[7]

Якщо позику не повертали у зазначений термін, братство тричі нагадувало боржнику, після чого застава продавалася (після вирахування боргу і відсотків, що залишилися) гроші поверталися клієнту.[8]

Засновано Латинський банк побожний "Монтем Піетатіс" при Кафедральному костелі у Львові (пол. łaćinski bank pobożny "Montem pietaus" przy kościele katedralnym we Lwowie). Побожний банк при львівській католицькій кафедрі деякий час діяв в каплиці Кампіанів при Латинському соборі.[2][4]

Галицька ощадна каса (бл. 1900), пр.Свободи 15

Створено Галицьку офіційну кредитну установу (нім. Galizisch-ständische Credit-AnstaIt) на підставі найвищого патенту уряду Королівства Галичини та Володимирії від 3 листопада 1841 р.[5]

Засновано Галицьку ощадну касу (нім. Galizische Sparcasse, пол. Galicyjska kasa oszczędności) відповідно до збірки добровільних безповоротних внесків, що остаточно внесені у 1843 р. Право на роботу надано 1 січня 1844 р.[6] з капіталом 10 335 флоринів 30 кр., і підтверджено рішенням від 7 лютого 1846 року та декретом судової канцелярії від 18 лютого 1846 року.[5]

Засновано Галицьке земське кредитне товариство (пол. Galicyjskie Towarzystwo kredytowу ziemskie).[6]

Галицька офіційна кредитна установа мала виданих 1188 іпотек на суму 48 530 000 флоринів, та випущених цінних паперів на суму 12 080 400 флоринів. Резервний фонд становив 854 046 флорина 93 крейцера.[5]

У Львові діяли наступні фінансові установи:

• Філія привілейованого австрійського національного банку (нім. Filialanstalt der priv. österr. National-Bank, пол. Fiilia uprzywilojowanego austr. banku narodowego);
• Галицька ощадна каса, що розташовувалась в приміщенні міської ради;

• Галицька офіційна кредитна установа, що розташовувалась в корпусі № 23 1/4 Інституту Оссолінських;
• Привілейоване кредитне агентство «Піус Монс» при Вірменській церковній митрополії;
• Позиковий фонд Франца Йосипа (нім. Franz Josephs - Darlehensfond).[5]

16 липня 1867 року відкрито Галицький акціонерний іпотечний банк (пол. Galicyjski akcyjny bank liipoteczny).[6]

Відкрито Селянську кредитну установу (пол. Zakład kredytowy włościański).[6]

У Львові також діяв Селянська кредитна установа, яка знаходилась на вулиці Ієзуїтській.

1 травня 1873 року відкрито Галицький кредитний банк (пол. Galicyjski bank kredytowy).[6]

В цьому ж році 15 липня відкрито Аграрно-кредитну установу для Галичини та Буковини (пол. Rolniczo-kredytowy zakład dla Galicji i Bukowiny).[6]

9 січня 1874 року на підставі ухвали суду створено Галицьку авансову касу (пол. Galicyjska kasa zaliczkowa), яка надавала позики під особисту поруку третьої особи, що приймала на себе зобов’язання погашення боргу у разі їх невиконання боржником. Отримання позики боржник засвідчував скриптом або векселем, які солідарно зобов'язували боржника і поручителя. Погашення кредиту здійснювалось щотижневими або щомісячними платежами, розподіленими на всю суму боргу (включаючи комісію).

Відділення чеського банку ZIBA у Львові, вул. Січових Стрільців, 2

У Львові діяли наступні фінансові установи:

• Галицька ощадна каса, яка знаходилась на вул. Ягелонській 5.
• Галицьке земське кредитне товариство, яке знаходилось на вул. Кароля Людвіка 1 та видавало позики під 5 % річних з 1% амортизації.
• Філія привілейованого австрійського національного банку, яка знаходилась на вул. Кароля Людвіка 3.
• Галицький акціонерний іпотечний банк, який видавав іпотечні позики під 6 % річних та розташовувався на пл. Галицькій 15.
• Селянська кредитна установа, яка знаходилась на вул. Ягелонській 14.
• Філія упривілейованої австрійської кредитної установи для торгівлі та промисловості (пол. Filia uprzyw. aust. zakładu kredytowego dla handlu i przemyslu), що розташовувалась на вул. Кароля Людвіка 33.
• Галицький кредитний банк, що знаходився на вул. Валовій 4.
• Аграрно-кредитна установа для Галичини та Буковини.
• Привілейоване кредитне агентство «Піус Монс», що знаходився на вул. Вірменській 9.
• Галицька заставна та кредитна установа (пол. Galicyjski zakład zastawniczy i kredytowy), що знаходилась в партері Театру.
• Галицька авансова каса, знаходилась на вул. Галицькій 21. та налічувала 1641 учасника з річним оборотом в 1 105 615 злотих.[6]

У Львові діяли наступні фінансові установи:

• Austryacko - węgierski bank, (bija), Kar. Ludwika. 3.
• Галицька ощадна каса Majeiowska, 2.
• Galicyjski kredytowy Bank, Jagiellońska, 3.
• Галицьке земське кредитне товариство. Kar. Ludw. 1.
• Hipoteczny bank pl. Halicki, 16.
• Ogólno rolniczy kredytowy Zakład dla Galicji i Bukowiny (ruski), Ormiańska, 2.
• Rolniczy Bank, Karola Ludwika, 1.
• Tow. zaliczkowe, pl. Marjacki, 9.
• Zakład kred (filja) dla handlu i przemysłu, pl. Marjacki, 10.
• Селянська кредитна установа, Jagiellońska, 14.
• Bankowy dom Cohn Izydor, Teatralna, 1.
• Bankowy dom Goldstein i Lówenherz, Hetmań. 10.
• Bankowy dom Sokal & Lilien, Hetmańska, 8.
• Bankowy dom Schellenberg August, Hetmańska, 12.
• Bankowy dom Stroh Jakób, Hetmańska, 6.
• Bankowy dom Werfel A. H., Hetmańska, 4.[9]

Оголошення щодо пересилання коштів зі США, газета "Діло" (№2), 03 січня 1917 року

З 1914 року і щонайменше до 1917 року у Львові також діяло Товариство взаємних обеспечень на життя і ренту Карпатія по вул. Руській 18.[10]

У 1917 році працював Краєвий союз кредитовий за адресою пл. Ринок 10, Повітове Товариство Кредитове, Земельний банк Гіпотечний (спілка акційна у Львові з капіталом 1 300 000 крон та резервним фондом 200 000 крон) по вул. Підвальній 7, Товариство взаїмного кредиту Дністер (з власними фондами на 1915 рік в розмірі 6 890 075 крон) по вул. Руській 20 та відділення чеського банку ZIBA (Živnostenská banka).[10][11]

Будівля «Ідея Банку», вулиця Валова, 11

У Львові базуються чотири середні банки — «Кредобанк» (вулиця Сахарова, 78), «Банк Львів» (вулиця Сербська, 1), «Ідея Банк» (вулиця Валова, 11) і «ОКСІ Банк» (вулиця Газова, 17). Раніше в їх число також входили «VS Bank» (вулиця Грабовського, 11) і «Унікомбанк» (вулиця Богдана Хмельницького, 117 а).

«Банк Львів» був заснований у 1990 році, у 1992 році він купив аварійний будинок XVI століття, розташований на перехресті вулиць Сербської та Руської, після чого почав його реставрацію під свій центральний офіс (відкрився в 1998 році). У 2006 році контрольний пакет акцій «Банку Львів» придбала компанія «Нью Прогрес Холдинг», яка належала ісландським інвесторам (це стало найбільшою ісландської інвестицією у фінансовий сектор економіки України). У 2018 році контрольний пакет «Банку Львів» придбала швейцарська компанія з управління активами responsAbility Participations, серед акціонерів якої значаться Baumann & Cie, Raiffeisen Switzerland, Swiss Re Foundation і Vontobel Beteiligungen[3].

«Ідея Банк» був заснований в 1989 році як «Прикарпатлісбанк», в 1995 році він був реорганізований в банк «Прикарпаття». У 2007 році контрольний пакет акцій банку купила Польська фінансова група «Getin Holding», яка перейменувала установу в «Плюс Банк». У 2011 році банк був перейменований в «Ідея Банк» і переніс свій центральний офіс з Івано-Франківська у Львів. Штаб-квартира банку розташована в будинку, побудованому в 1910 році на замовлення сім'ї Фінклерів для страхової компанії «American Union»[1].