1841 в Україні

Десятиліття:
Див. також:	Інші події 1841 ; Список років в Україні Роки в Україні

Пам'ятні дати та ювілеї

Особи

Народились

2 січня, Михальчук Костянтин Петрович (1841—1914) — український мовознавець та етнограф, член Київської Старої Громади, дійсний член НТШ у Львові, Українського Наукового Товариства у Києві, Історичного Товариства Нестора-Літописця.
2 січня, Рильський Тадей Розеславович (1841—1902) — український громадський і культурний діяч, етнограф, економіст, «хлопоман».
7 січня, Крушельницький Амвросій Васильович (1841—1902) — український греко-католицький священик, громадський діяч, хоровий диригент.
28 січня, Керовпе Кушнерян (1841—1891) — вірменський церковний і культурно-освітній діяч, історик, перекладач.
15 лютого, Раєвський Михайло Миколайович (1841—1893) — російський генерал, президент Імператорського російського товариства садівництва.
29 березня, Вольвач Марія Степанівна (1841 — близько 1910) — українська поетеса, письменниця, громадсько-культурна діячка.
4 квітня, Левицький Анатоль (1841—1899) — польський історик, педагог українського походження.
16 квітня, Алчевська Христина Данилівна (1841—1920) — український педагог, організатор народної освіти.
18 квітня, Будкевич Йосип-Казимир Костянтинович (1841—1895) — український живописець, рисувальник та педагог.
30 травня, Абаза Костянтин Костянтинович (1841—1905) — російський військовий історик, письменник і педагог.
10 червня, Константинович Митрофан Олександрович (1841—1897) — український громадський діяч, археолог. Статський радник.
18 вересня, Драгоманов Михайло Петрович (1841—1895) — український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч, засновник українського соціалізму.
27 вересня, Дідушицький Тадеуш (1841—1918) — польський граф українського походження, політичний діяч.
10 листопада, Долгоруков Олександр Сергійович (1841—1912) — князь, дипломат і державний діяч Російської імперії, обер-гофмаршал, член Державної Ради.
10 листопада, Станіслав Цюхцінський (1841—1912) — галицький громадський діяч, президент Львова та посол до Галицького сейму.
16 листопада, Малама Яків Дмитрович (1841—1913) — генерал від кавалерії, наказний отаман Кубанського козацького війська, командувач військами Кавказького військового округу.
21 грудня, Іконников Володимир Степанович (1841—1923) — український історик та педагог, професор, у 1877—1880 та у 1883—1887 роках — декан історико-філологічного факультету Київського імператорського університету Св. Володимира.
22 грудня, Володимир (Репта) (1841—1926) — церковний діяч, митрополит Буковини і Далмації, педагог, ректор Чернівецького університету.
Гайдебуров Павло Олександрович (1841—1894) — російський громадський діяч, публіцист, революціонер-демократ, ліберальний народник, літератор, редактор-видавець газети «Неделя».
Ковалевський Микола Васильович (1841—1897) — український громадський діяч, член Старої громади.
Коробкін Михайло Петрович (1841—1916) — хірург. Уперше у Російській імперії виконав операцію — пневмотомію.
Павлин Свенціцький (1841—1876) — український письменник польського походження, поет, перекладач, редактор, громадський діяч, педагог, журналіст.
Павлов Петро Петрович (1841 — після 1914) — депутат другої Державної Думи (з 20 лютого по 3 червня 1907 року).
Паховський Петро Федорович (1841—1891) — священик та педагог.
Шкларевич Петро Данилович (1841 — після 1917) — російський офіцер та громадський діяч, член II Державної думи від Полтавської губернії, член Державної Ради Російської імперії з виборів.

Померли

7 березня, Вольховський Володимир Дмитрович (1798—1841) — декабрист, військовик, генерал-майор Генштабу (1831).
13 квітня, Франц Бабель де Фронсберґ (1773—1841) — професор, керівник кафедри патології і терапії (1808—1841), ректор Львівського університету в 1814—1815 і 1839—1840 роках. Доктор медицини.
22 квітня, Євгеній (Добротворський) (1800—1841) — єпископ Російської православної церкви, єпископ Вінницький, вікарій Подільської єпархії, духовний письменник.
Ількевич Григорій Степанович (1803—1841) — український фольклорист, етнограф і педагог.
Киселівський Григорій Іванович (1776—1841) — останній київський війт у 1826—1834 роках, купець 1-ї гільдії, надвірний радник, бургомістр.

Засновані, створені

Видання, твори

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.