Бартошевський Іван

Народився 18 січня 1852 року у Львові в сім'ї Григорія і Марії Бартошевських. Мешкали в кам'яниці при вулиці Хорунщизна, 18[1].

Середню освіту здобув в одній із львівських гімназій. Закінчив греко-католицьку духовну семінарію у Відні «Барбареум», де в 1879 році отримав вчене звання доктора теології. У цьому ж році повернувся до Львова і приступив до викладацької діяльності у Львівському університеті.

У 1879—1918 роках викладав пасторальну теологію та педагогіку на теологічному факультеті Львівського університету українською мовою. У 1918 році на знак протесту проти полонізації Львівського університету залишив викладацьку діяльність.

Помер 13 грудня 1920 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі, поле 51.

Іван Бартошевський. Світлина з останніх років життя

Церковна і релігійно-просвітницька діяльність

• 1875 — священик греко-католицької церкви.
• 1891 — дійсний радник і референт греко-католицької Митрополичої Консисторії
• 1895 — почесний канонік греко-католицької Митрополичої Капітули
• 1897 — радник Митрополичого суду для шлюбних справ і інстанційного суду
• 1872-1880 — голова редколегії церковного часопису «Рускій Сіонъ».
• 1887-1898 — член редколегії церковного часопису "Душпастырь" (Орган Товариства св. Апостола Павла)
• 1893 — заступник голови Товариства св. Апостола Павла

Педагогія руска або Наука о воспитаню. 1891.

Викладацька кар'єра

Надгробок Івана Бартошевського на Личаківському цвинтарі у Львові. Сучасний вигляд

Викладав на теологічному факультет і Львівського університету

• 1879 — ад'юнкт;
• 1881 — доцент пасторальної теології;
• 1884 — надзвичайний професор пасторальної теології;
• 1885 — звичайний професор пасторальної теології;
• 1890 — звичайний професор педагогіки;
• У 1888/1889 і 1889/1890 роках обирався деканом теологічного факультету;
• У 1889/1890, 1890/1891,1891/1892,1894/1895,1895/1896 і 1896/1897 — продеканом теологічного факультету;
• З 1905 року керував гомілетичним семінаром для студентів теологічного факультету греко-католицького віросповідання.

Громадська діяльність

Відстоював українську мову як мову викладання у Львівському університеті. Брав посильну участь у змаганнях за український університет у Львові, про що свідчить наступний текст:

	У відповідь на заяву польських професорів, що Львівський університет є чисто польський, а не утраквістичний, заявили дня 13. марта 1907. р. руські професори університету у Львові: Іван Бартошевський, Мих. Грушевський, Ст. Дністрянський, Іван Добрянський, Йосиф Комарницький, Ол. Колесса, Тит Мишковський, Петро Стебельський і Кирило Студинський, що домагаються виділення єствуючих руських катедр в окреме автономне тіло і безпроволочного доповнення їх системізуваними новими катедрами,— в ціли зорґанізування руського університету у Львові.
— Кость Левицький. Історія політичної думки галицьких українців (1848-1914). Львів, 1926. С. 440.

Святе Письмо Старого і Нового Завіту съ поясненями. T. I. 1900.

• Проповеді недільні. Львів, 1897.
• Проповеді страсні і воскресні. Львів, 1891.
• Педагогія руска або Наука о воспитаню. Львів, 1891.
• Проповеді похоронні. Львів, 1899.
• Проповеді празничні для сельского народа. Львів, 1901.
• Пасторальна теологія. Львів, 1902.
• Святе Письмо Старого и Нового Завіта съ поясненями. Львів, т. І–VII, 1900–1908.
• Христіянсько-католицька педагогія або наука о вихованю. Львів, 1909.
• Статті на богословські теми в українських церковних журналах.

• Орден Залізної Корони ІІІ ступеня[2]
• Бронзова ювілейна пам'ятна медаль 1898
• Ювілейний хрест

Позашлюбним сином Івана Бартошевського та Юлії Парандовської був видатний польський есеїст Ян Парандовський. Цей факт встановила й оприлюднила в своїй книзі «Хто ти є. Початок родинної саги» (2014)[3] онука Я. Парандовського, відома польська акторка Йоанна Щепковська[4].

• Енциклопедія українознавства. — Т. 1. — Львів, 1993. — С. 96.
• Лучук І. (6 квітня 2015). Хто був батьком Яна Парандовського. zbruc.eu (англ.). Zbruč. Процитовано 23 січня 2021.
• Ярісевич Д. Бартошевський Іван // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — С. 285. — ISBN 966-02-2681-0.
• Barwiński B. Bartoszewski Jan (1852—1920) // Polski Słownik Biograficzny — T. I. — Kraków, 1935. — S. 328—329. (пол.)

• Святе Письмо Старого и Нового Завіта съ поясненями