Бартошевський Іван

Бартошевський Іван (Іоанн) (18 січня 1852, Львів 13 грудня 1920, Львів) священик і релігійний діяч Української Греко-Католицької Церкви, богослов, письменник, педагог, професор Львівського університету, редактор часопису «Рускій Сіонъ».
У Галичині Іван Бартошевський був знаним автором богословських, гомілетичних та педагогічних праць, став першим викладачем Львівського університету, кому вдалося створити авторський навчальний посібник з педагогіки. Бартошевський був яскравим представником релігійної течії української національної педагогіки. Ранні твори писав т. зв. язичієм, поступово переходячи на народну українську мову.

Іван Бартошевський
світлина на межі XIX—ХХ ст.
Основні відомості
Народження 18 січня 1852(1852-01-18)
Львів, Австрійська імперія
Країна:  Австрійська імперія
 Австро-Угорщина
 ЗУНР
Альма-матер: Віденська духовна семінарія
Заклад: Львівський університет
Конфесія: УГКЦ
Смерть: 13 грудня 1920(1920-12-13) (68 років)
Львів
Місце поховання:
Праці й досягнення
Рід діяльності: теолог, письменник, педагог
Основні інтереси: теологія
Звання: професор
Ступінь: доктор теології
Титул: пресвітер
Нагороди:
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Ювілейна пам'ятна медаль 1898
Ювілейний хрест для цивільних службовців
Висловлюваня у Вікіцитатах

Життєпис

Народився 18 січня 1852 року у Львові в сім'ї Григорія і Марії Бартошевських. Мешкали в кам'яниці при вулиці Хорунщизна, 18[1].

Середню освіту здобув в одній із львівських гімназій. Закінчив греко-католицьку духовну семінарію у Відні «Барбареум», де в 1879 році отримав вчене звання доктора теології. У цьому ж році повернувся до Львова і приступив до викладацької діяльності у Львівському університеті.

У 18791918 роках викладав пасторальну теологію та педагогіку на теологічному факультеті Львівського університету українською мовою. У 1918 році на знак протесту проти полонізації Львівського університету залишив викладацьку діяльність.

Помер 13 грудня 1920 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі, поле 51.

Іван Бартошевський. Світлина з останніх років життя

Церковна і релігійно-просвітницька діяльність

Педагогія руска або Наука о воспитаню. 1891.

Викладацька кар'єра

Надгробок Івана Бартошевського на Личаківському цвинтарі у Львові. Сучасний вигляд

Викладав на теологічному факультет і Львівського університету

Громадська діяльність

Відстоював українську мову як мову викладання у Львівському університеті. Брав посильну участь у змаганнях за український університет у Львові, про що свідчить наступний текст:

У відповідь на заяву польських професорів, що Львівський університет є чисто польський, а не утраквістичний, заявили дня 13. марта 1907. р. руські професори університету у Львові: Іван Бартошевський, Мих. Грушевський, Ст. Дністрянський, Іван Добрянський, Йосиф Комарницький, Ол. Колесса, Тит Мишковський, Петро Стебельський і Кирило Студинський, що домагаються виділення єствуючих руських катедр в окреме автономне тіло і безпроволочного доповнення їх системізуваними новими катедрами,— в ціли зорґанізування руського університету у Львові.

Кость Левицький. Історія політичної думки галицьких українців (1848-1914). Львів, 1926. С. 440.

Святе Письмо Старого і Нового Завіту съ поясненями. T. I. 1900.

Основні праці

  • Проповеді недільні. Львів, 1897.
  • Проповеді страсні і воскресні. Львів, 1891.
  • Педагогія руска або Наука о воспитаню. Львів, 1891.
  • Проповеді похоронні. Львів, 1899.
  • Проповеді празничні для сельского народа. Львів, 1901.
  • Пасторальна теологія. Львів, 1902.
  • Святе Письмо Старого и Нового Завіта съ поясненями. Львів, т. І–VII, 19001908.
  • Христіянсько-католицька педагогія або наука о вихованю. Львів, 1909.
  • Статті на богословські теми в українських церковних журналах.

Нагороди

Приватне життя

Позашлюбним сином Івана Бартошевського та Юлії Парандовської був видатний польський есеїст Ян Парандовський. Цей факт встановила й оприлюднила в своїй книзі «Хто ти є. Початок родинної саги» (2014)[3] онука Я. Парандовського, відома польська акторка Йоанна Щепковська[4].

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.