Баталов Салих Вазихович
Баталов Салих Вазихович — (Салих Батта́л, Салихзян Батта́л; тат. Салихҗан Вазыйх улы Батталов; 5 серпня 1905, с. Великі Тігани, Казанська губернія, нині Олексіївський р-н, Татарстан, Росія — 12 березня 1995, Казань, Росія) — татарський письменник.
| Баталов Салих Вазихович | |
|---|---|
| тат. Салихҗан Вазыйх улы Батталов | |
|
Салих Баттал | |
| Народився |
5 серпня 1905 с. Великі Тігани, Казанська губернія, Росія |
| Помер |
12 березня 1995 (89 років) Казань, Татарстан, Росія |
| Громадянство |
 СРСР→ Росія |
| Національність | татарин |
| Діяльність | письменник |
| Знання мов | татарська |
| Партія | КПРС |
| Брати, сестри | Q58876000? |
| Нагороди |
   |
Член КПРС з 1927. Закінчив Оренбурзьку льотну школу у 1929 році. Був пілотом-випробувачем. Автор поетичних збірок, поем і повістей.
Переклав поему Тараса Шевченка «Гайдамаки», яку вміщено в татарському виданні «Кобзаря» (Казань, 1953).
Відоме висловлювання Салиха Баттала про гімн Радянського Союзу (рос. «Союз нерушимый республик свободных сплотила навеки великая Русь»). «Хіба це не та Русь, — ущипливо запитує Баттал, — яку Ленін справедливо називав „в'язницею народів“?»
У 1933—1935 роках військовий льотчик-випробувач Спеціального конструкторського бюро при Науково-дослідному інституті ВПС СРСР, на часі війни з Японією служив військовим льотчиком.
Джерела
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
- Как казанский «теленок» бодался с партийным «дубом» (рос.)
- О. М. Сьомочкіна-Рижко Баттал Саліх // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.