Башаров Марат Алімжанович
Марат Алімжанович Башаров (тат. Марат Галимҗан улы Бәшәров; нар.. 22 серпня 1974, Москва, РРФСР, СРСР) — російський актор театру і кіно, телеведучий. Заслужений артист Республіки Татарстан (2012). Лауреат Державної премії Російської Федерації (2002).
Башаров Марат Алімжанович | |
---|---|
тат. Марат Галимҗан улы Бәшәров | |
Дата народження | 22 серпня 1974[1] (47 років) |
Місце народження | Москва, СРСР |
Громадянство | Росія |
Alma mater | Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна |
Професія | актор, телеактор |
Нагороди | |
IMDb | ID 0045388 |
marat-basharov.narod.ru | |
Башаров Марат Алімжанович у Вікісховищі |
Потрапив до бази «Миротворець» за свідоме порушення Державного кордону України та незаконну гастрольну діяльність на території окупованого Росією Криму[2]. У квітні 2015 та листопаді 2016 рр., грав у спектаклі «Сублімація любові» в містах Сімферополі та Ялті[3][4].
Також він підтримував пропагандистські заходів у включеному Криму У 2015 році був учасником Міжнародного Дитячого Кінофестивалю «Червоні вітрила».
У квітні 2016 року проходила протестна акція в Києві, з вимогою недопущення в'їзду Башарова в Україну[5].
Біографія
Народився в Москві 22 серпня 1974 року в родині, яка не має відношення до акторської справи (мати — кухар, батько слюсар-сантехнік). За національністю татарин. За віросповіданням-мусульманин-суніт.
Після закінчення школи вступив на юридичний факультет МДУ. За пропозицією брата (працює театральним критиком) вирішив пройти проби на роль у виставі «Кентервілльский привид» (театр «Сучасник»), і після отримання ролі два сезони брав участь у постановках цієї вистави.
Після припинення[прояснити] навчання в МДУ Марат Башаров вступив у 1992 році до Вищого театрального училища імені М. С. Щепкіна; під час навчання в якому брав участь у зйомках реклами, а також в епізодичній ролі у фільмі, знятому Микитою Михалковим (1995).
З 2009 року, починаючи з 8 по н. в. сезону програми, веде передачу «Битва екстрасенсів» на каналі ТНТ, замінивши Михайла Пореченкова. Влітку 2015 року в парі з Наталією Бардо[6] недовго вів розважальне телешоу «Містер і Місіс ЗМІ»[7] на «Першому каналі»[8][9].
У 2010 році Марат Башаров став лауреатом премії «Зірка Театрала» в номінації «Зоряний дощ». Також в цьому році знявся в серіалі «Індус» разом з індійською актрисою Панчхи Бора.
Особисте життя
Перебував у фактичному шлюбі з Єлизаветою Круцко (в минулому колишньої агентки актора Андрія Краска), що працює в студії «Тріте». Шлюб був «узаконений по ісламу», був прочитаний ніках, а Єлизавета прийняла іслам. 6 вересня 2004 року в подружжя народилася донька Амелі. У 2009 році після набуття широкого розголосу зв'язку з Тетяною Навкою преса повідомила про розставання з Круцко.
9 листопада 2012 року рішенням мирового судді був позбавлений права на водіння транспортних засобів на 1 рік і 8 місяців за керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння[10].
31 травня 2014 року Марат Башаров одружився з актрисою Катериною Архаровою, племінницею актора Еммануїла Віторгана[11][12]. У жовтні 2014 року Катерина з численними забоями, переломом носа і струсом мозку була поміщена до лікарні. 11 листопада 2014 року в ефірі передачі «Хай говорять» («Перший канал») вона розповіла про побиття її Башаровим, його нападах жорстокості і пристрасті до алкоголю[13]. У березні 2015 року Архарова та Башаров офіційно розлучилися.
5 липня 2016 року Марат Башаров повідомив, що одружується на своїй вагітній шанувальниці, Єлизаветі Шєвирковій. Син Марсель народився 28 липня 2016 року. Одруження відбулося 9 вересня 2017 року, на день 870-річного ювілею Москви.
Марат Башаров захоплюється спортом, зокрема, грає у футбол (у тому числі в команді зірок естради «Старко»), теніс, хокей[14].
21 березня 2019 року, актор розлучився з Єлизаветою Шевирковою. Рішення про розірвання шлюбу прийняв Мировий суд РФ, засідання пройшло у закритому режимі. [15]
Творчість
Ролі в театрі
- Московський театр «Современник»
- 1991 — «Кентервільський привид» — герцог Сессіл (1991—1992)
- 1998 — «Горе від розуму» Олександра Грибоєдова, реж. Олег Меньшиков — Антон Антонович Загорецький (1998—2000)[16]
- Сучасний театр антрепризи
- «Одружуватися вам треба, пане!» (за мотивами комедії М. Некрасова «Осіння нудьга») — Барин Ласуков
- «Сублімація кохання» (за твором Альдо де Бенедетті) — П'єтро, драматург
Фільмографія
Рік | Назва | Роль | |
---|---|---|---|
1994 | ф | Стомлені сонцем | танкіст |
1998 | ф | Сибірський цирульник | Полієвський |
1999 | ф | Ворошиловський стрілок | Ігор Зворигін |
2000 | ф | Весілля | Мішка Крапівін |
2000 | ф | Чорна кімната | Женя (новелла «Гіпноз») |
2000 | ф | Горе від розуму | Антон Антонович Загорецкий |
2000 | ф | Тихі вири | гаїшник |
2000 | с | Ідеальна пара | Андрій |
2001 | с | Кобра | Кирило Гридньов |
2001 | с | Кордон. Тайговий роман | лейтенант Іван Столбов |
2002 | с | Льодовиковий період | Саша Каплєвіч |
2002 | ф | Олігарх | Кошкін |
2002 | ф | Шукшинські оповідання (новела «Гена Пройдисвєт») | Гена Пройдисвет |
2003 | ф | Спас під березами | хуліган на мотоциклі |
2004 | ф | Моє велике вірменське весілля | Женя |
2004 | ф | 72 метра | капітан-лейтенант Петро Орлов |
2004 | с | Холостяки | Гоша Кюрдзідіс |
2004 | с | Загибель імперії | Штольц |
2004 | с | Родственный обмен | Женя |
2004 | ф | Слова та музика | Ім'я персонажу не вказано |
2005 | с | Сатисфакція | Микола I |
2005 | ф | Небесне життя | Лєсков |
2005 | с | Полювання на ізюбря | Дмитро Неклясов, заступник Ізвольського |
2005 | ф | Турецький гамбіт | Гридньов |
2006 | с | Утьосов. Пісня довжиною в життя | Леонід Утьосов в молодості |
2006 | ф | Дикарі | Містер |
2006 | ф | Зображуючи жертву | Карась |
2006 | ф | Угода | Іван |
2006 | ф | Снігова королева | Андрій |
2006 | ф | Танкер «Танго» | Дмитро Трізняк |
2006 | с | Головний калібр | Сергій |
2006 | ф | Перший вдома | Сан Санич Білий («Доцент») / Василь Алібабаєвич |
2007 | ф | Консерви | Ігор Давидов |
2007 | ф | 1612 | воєвода Новолока |
2007 | ф | День виборів | «Стоматологи» |
2007 | с | На шляху до серця | Герман, кардіохірург |
2007 | ф | Контракт на любов | Ілля Ракітін |
2007 | ф | Ленінград | Юра Краско |
2008 | ф | Панове офіцери: Врятувати імператора | підпоручик Любавін |
2008 | ф | На краю стою | підполковник Власов |
2008 | ф | Нова Земля | Толя-слюсар |
2008 | ф | Віддамся в хороші руки | Едік Бауров |
2008 | ф | Старша дружина | продавець овець |
2008 | ф | Ловець вітру | батько Руслана |
2009 | ф | Пассажирка | матрос Чижиков |
2009 | ф | Юленька | Андрій Бєлов |
2009 | с | Сільська комедія | Костя Пишкін |
2009 | с | Історія льотчика | Сергій Філатов |
2009 | ф | На краю стою… | підполковник Власов |
2010 | ф | Назад до СРСР | Антон Родімов |
2010 | ф | В стилі Jazz | актор |
2010 | ф | Діамантова рука 2 | Козодоєв |
2010 | ф | Зайцев, пали! Історія шоумена | Дмитро Афонічев |
2010 | с | Індус | Антон Пономарьов |
2011 | ф | Самогубці | повітроплавець |
2011 | ф | Службовий роман. Наш час | Самохвалов |
2011 | ф | На гачку! | інший Власов |
2011 | с | Зрада | Сергій Романенко |
2011 | ф | Красунчик | Сергій Курлянський |
2012 | ф | Відстебніть ремені | Максим Аганов |
2012 | ф | Ржевський проти Наполеона | Багратіон |
2012 | с | Анна Герман. Таємниця білого янгола | Валентин Лавришін |
2013 | с | Думай як жінка | Євгеній Новіков, Єва |
2013 | ф | Пока ще жива | Андрій |
2013 | ф | Друге дихання | Ігор |
2013 | ф | Новорічнний рейс | Павловський |
2014 | ф | Добре і'мя | Антон Добряков |
2014 | ф | Фотограф / Fotograf | Соколов, батько Колі |
2015 | ф | Батальонъ | Олександр Керенський |
2015 | ф | Глубина | Роман |
2016 | ф | Герой | Барон |
2016 | с | П'яна фірма | начальник ОВС Гнілорибов |
2017 | ф | Рух вгору | Генадій Терещенко |
2017 | ф | Мулла | Артур |
2017 | ф | Дно | Олександр Керенський |
2018 | ф | Оракул: Гра втемну | Ім'я персонажу не вказано |
Телебачення
Брав участь у телевізійних проектах:
- «Зірки на льоду» в парі з фігуристкою Тетяною Навкою, їх пара стала переможницею цього проекту;
- «Льодовиковий період», як телеведучий з співведучою фігуристкою Іриною Слуцькою;
- «Льодовиковий період-2», як телеведучий з співведучою Анастасією Заворотнюк;
- «Льодовиковий період-3» в парі з фігуристкою Тетяною Навкою;
- З 11 жовтня 2009 року став ведучим 8-го і наступних сезонів реаліті-шоу «Битва екстрасенсів» (ТНТ);
- «Лід і полум'я», як телеведучий з співведучою Анастасією Заворотнюк;
- Премія «Покликання» 2009, спектакль на церемонії. Роль лікаря, разом з Сергієм Шакуровим;
- «Танці з зірками-2012» в парі з танцівницею Христиною Асмаловською. Їх пара посіла третє місце, бо Марат не був присутній на фіналі передачі через смерть матері.
Нагороди
- Державна премія Російської Федерації в галузі кіномистецтва (10 червня 2002)[17].
- Заслужений артист Республіки Татарстан (2012).
Посилання
- Марат Башаров ВКонтакте
- Марат Башаров на peoples.ru
- Шаблон:Rusactors
- Марат Башаров на сайті IMDb (англ.)(англ.)
- Марат Башаров — сходження зірки
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #143943642 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Башаров Марат Алимжанович / Башаров Марат Алімжанович / Basharov Marat Alimzhanovich(рос.)
- «Сублимация любви» в Симферополе(рос.)
- Сублимация любви(рос.)
- Активисты требуют от СБУ запретить въезд в Украину Марату Башарову из-за гастролей в Крыму (рос.)
- Мистер и миссис СМИ начинают и заканчивают. Политический юмор на ТВ проигрывает творцам и участникам серьезных шоу. Новая газета. 26 червня 2015.
- «Мистер и Миссис СМИ» «Мистер и миссис СМИ»: Марат Башаров и Наташа Бардо представят картину дня vokrug.tv (29.05.2015)
- "Мистер и миссис СМИ": разочарование неумелых потуг. Собеседник. 10 червня 2015.
- Лёгкий жанр. Московский комсомолец. 18 червня 2015.
- Марата Башарова лишили водительских прав на 20 месяцев // Российское агентство правовой и судебной информации (РАПСИ)
- Марат Башаров женился на сестре Максима Виторгана // KP.RU
- Марат Башаров повёл под венец племянницу Эммануила Виторгана // НТВ.Ru
- Пусть говорят. Кулак Марата Башарова // Первый канал
- Башаров: «Обожаю Карпина» // «Спорт сегодня», 15.04.2007
- Актор Марат Башаров розлучився з дружиною Єлизаветою Шевирковою. Ukr.Media (укр.). 21 березня 2019. Процитовано 21 березня 2019.
- Пять вечеров с Чацким
- Указ Президента Российской Федерации от 10.06.2002 г. № 572 «О присуждении Государственных премий Российской Федерации в области литературы и искусства 2001 года»