Бейзимівка

Бейзи́мівка село в Україні, у Вільшанській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Населення становить 637 осіб.

село Бейзимівка
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Житомирський район
Громада Вільшанська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18040110020088656
Облікова картка с. Бейзимівка (до 2018 року)
с. Бейзимівка 
Основні дані
Населення 637
Площа 3,839 км²
Густота населення 165,93 осіб/км²
Поштовий індекс 13244
Телефонний код +380 4139
Географічні дані
Географічні координати 49°57′58″ пн. ш. 28°09′40″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
242 м
Водойми р. Тетерів
Місцева влада
Адреса ради вул. Короченська, 1, с. Вільшанка, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13224
Карта
Бейзимівка
Бейзимівка
Мапа

Населення

Станом на 1885 рік мешкало 492 особи, налічувалось 62 дворових господарства[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 801 особи (387 чоловічої статі та 414 — жіночої), з яких 782 — православної віри[2].

У 1900 році в селі нараховувалося 137 дворів та 1 009 мешканців, з них: 5 католиків та 10 юдеїв[3].

Станом на 1906 рік в селі нараховувалося 138 дворів та 826 мешканців[4].

Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 1 129 осіб, кількість дворів — 221[5].

Відповідно до перепису населення СРСР, на 17 грудня 1926 року чисельність населення становила 1 125 осіб, з них за статтю: чоловіків — 549, жінок — 576; за етнічним складом — всі українці. Кількість домогосподарств — 232, з них, несільського типу — 4[6].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 760 осіб.

Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 637 осіб[7].

Історія

Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село Карповецької волості Житомирського повіту Волинської губернії існували православна церква, постоялий будинок та водяний млин[1].

У 1900 році — село Янушпільської волості Житомирського повіту; лежить за 58 верст від Житомира, при впадінні Тетерівки до Тетерева; має філіальну дерев'яну церкву, належить до парафії с. Волосівка. В селі є кахлеве виробництво. Перебуває у власности Савицьких, котрим належить 286 десятин землі та 770 десятин лісу. Раніше належала до Острозької ординації та перебувала у власности князя Єжи Любомирського[3].

В 1906 році — село в складі Янушпільської волості (4-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового та губернського центру, м. Житомир, становила 74 версти, до волосної управи, в містечку Янушпіль — 12 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалось в Янушполі[4].

1923 року включене до складу новоствореної Бейзимівської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Янушпільського району Житомирської округи; адміністративний центр ради[8]. Відстань до районного центру, міст. Янушпіль, становила 12 верст[5]. В складі сільської ради, 17 червня 1925 року, передане до Чуднівського району Бердичівської округи.

5 березня 1959 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 161 «Про ліквідацію та зміну адміністративно-територіального поділу окремих сільських рад області», внаслідок об'єднання сільрад, село підпорядковане до складу Бабушківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області. В складі сільської ради, 30 грудня 1962 року, передане до Бердичівського району. 5 липня 1965 року, відповідно до рішення Житомирського ОВК № 403 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі Бердичівського, Дзержинського, Любарського, Новоград-Волинського і Радомишльського районів та про об'єднання окремих населених пунктів області», село передане до складу новоствореної Галіївської сільської ради Бердичівського району. 8 грудня 1966 року, в складі ради, повернуте до відновленого Чуднівського району.

17 січня 1977 року, відповідно до рішення ЖОВК № 24 «Про питання адміністративно-територіального поділу окремих районів області», відновлено Бейзимівську сільську раду шляхом перенесення центру Галіївської сільської ради до Бейзимівки з відповідним її перейменуванням[8].

27 липня 2018 року село увійшло до складу новоствореної Вільшанської сільської територіальної громади Чуднівського району Житомирської області[9].

Відомі люди

  • Канавський Прокіп Феодосійович — народний байкар і читець[10].
  • Мельничук Федір Вікторович (1994—2016) — сержант Збройних сил України, учасник війни на сході України.

Примітки

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-19)
  3. Bejzymówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 98. (пол.)
  4. Список населених місць Волинської губернії. Житомир:Волинська губернська типографія.1906. http://history.org.ua/ (російська). с. 2. Процитовано 27 вересня 2021.
  5. Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року. http://history.org.ua/ (російська). Житомир. 1923. с. 159. Процитовано 28 вересня 2021.
  6. Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.). http://history.org.ua/. Бердичів. 1927 р. с. 190. Процитовано 30 листопада 2021.
  7. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 28 вересня 2021.
  8. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки.. http://www.archive.zt.gov.ua/ (українська). Упор. Р. А. Кондратюк, Д. Я. Самолюк, Б. Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 197, 561, 582. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 28 вересня 2021.
  9. Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 28 вересня 2021.
  10. Канавський. https://leksika.com.ua/. Процитовано 28 березня 2021.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.