Бейзимівка
Бейзи́мівка — село в Україні, у Вільшанській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Населення становить 637 осіб.
село Бейзимівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район/міськрада | Житомирський район |
Громада | Вільшанська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA18040110020088656 |
Облікова картка | с. Бейзимівка (до 2018 року) с. Бейзимівка |
Основні дані | |
Населення | 637 |
Площа | 3,839 км² |
Густота населення | 165,93 осіб/км² |
Поштовий індекс | 13244 |
Телефонний код | +380 4139 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°57′58″ пн. ш. 28°09′40″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
242 м |
Водойми | р. Тетерів |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Короченська, 1, с. Вільшанка, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13224 |
Карта | |
Бейзимівка | |
Бейзимівка | |
Мапа | |
Населення
Станом на 1885 рік мешкало 492 особи, налічувалось 62 дворових господарства[1].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 801 особи (387 чоловічої статі та 414 — жіночої), з яких 782 — православної віри[2].
У 1900 році в селі нараховувалося 137 дворів та 1 009 мешканців, з них: 5 католиків та 10 юдеїв[3].
Станом на 1906 рік в селі нараховувалося 138 дворів та 826 мешканців[4].
Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 1 129 осіб, кількість дворів — 221[5].
Відповідно до перепису населення СРСР, на 17 грудня 1926 року чисельність населення становила 1 125 осіб, з них за статтю: чоловіків — 549, жінок — 576; за етнічним складом — всі українці. Кількість домогосподарств — 232, з них, несільського типу — 4[6].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 760 осіб.
Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 637 осіб[7].
Історія
Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село Карповецької волості Житомирського повіту Волинської губернії існували православна церква, постоялий будинок та водяний млин[1].
У 1900 році — село Янушпільської волості Житомирського повіту; лежить за 58 верст від Житомира, при впадінні Тетерівки до Тетерева; має філіальну дерев'яну церкву, належить до парафії с. Волосівка. В селі є кахлеве виробництво. Перебуває у власности Савицьких, котрим належить 286 десятин землі та 770 десятин лісу. Раніше належала до Острозької ординації та перебувала у власности князя Єжи Любомирського[3].
В 1906 році — село в складі Янушпільської волості (4-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового та губернського центру, м. Житомир, становила 74 версти, до волосної управи, в містечку Янушпіль — 12 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалось в Янушполі[4].
1923 року включене до складу новоствореної Бейзимівської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Янушпільського району Житомирської округи; адміністративний центр ради[8]. Відстань до районного центру, міст. Янушпіль, становила 12 верст[5]. В складі сільської ради, 17 червня 1925 року, передане до Чуднівського району Бердичівської округи.
5 березня 1959 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 161 «Про ліквідацію та зміну адміністративно-територіального поділу окремих сільських рад області», внаслідок об'єднання сільрад, село підпорядковане до складу Бабушківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області. В складі сільської ради, 30 грудня 1962 року, передане до Бердичівського району. 5 липня 1965 року, відповідно до рішення Житомирського ОВК № 403 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі Бердичівського, Дзержинського, Любарського, Новоград-Волинського і Радомишльського районів та про об'єднання окремих населених пунктів області», село передане до складу новоствореної Галіївської сільської ради Бердичівського району. 8 грудня 1966 року, в складі ради, повернуте до відновленого Чуднівського району.
17 січня 1977 року, відповідно до рішення ЖОВК № 24 «Про питання адміністративно-територіального поділу окремих районів області», відновлено Бейзимівську сільську раду шляхом перенесення центру Галіївської сільської ради до Бейзимівки з відповідним її перейменуванням[8].
27 липня 2018 року село увійшло до складу новоствореної Вільшанської сільської територіальної громади Чуднівського району Житомирської області[9].
Відомі люди
- Канавський Прокіп Феодосійович — народний байкар і читець[10].
- Мельничук Федір Вікторович (1994—2016) — сержант Збройних сил України, учасник війни на сході України.
Примітки
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-19)
- Bejzymówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 98. (пол.)
- Список населених місць Волинської губернії. Житомир:Волинська губернська типографія.1906. http://history.org.ua/ (російська). с. 2. Процитовано 27 вересня 2021.
- Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року. http://history.org.ua/ (російська). Житомир. 1923. с. 159. Процитовано 28 вересня 2021.
- Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.). http://history.org.ua/. Бердичів. 1927 р. с. 190. Процитовано 30 листопада 2021.
- Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 28 вересня 2021.
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки.. http://www.archive.zt.gov.ua/ (українська). Упор. Р. А. Кондратюк, Д. Я. Самолюк, Б. Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 197, 561, 582. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 28 вересня 2021.
- Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 28 вересня 2021.
- Канавський. https://leksika.com.ua/. Процитовано 28 березня 2021.