Бережецька волость (Кременецький повіт)

Бережецька волость — адміністративно-територіальна одиниця Кременецького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Бережці.

Бережецька волость
Центр Бережці
Площа 17 427 (1885)
Населення 6423 осіб (1885)
Густота 33.7 осіб / км²
Наступники ґміна Бережці
Гміна Бережці
1921-1939
Воєводство Волинське
Повіт Кременецький
Адмінцентр гміни Бережці
Тип гміни Сільська
Громади 23
Населення (1921)
 • населення
 • густота населення
13 797

Склад

Станом на 1885 рік складалася з 39 поселень об'єднаних у 15 сільських громад. Населення — 6423 осіб (3029 чоловічої статі та 3394 — жіночої), 832 дворових господарства[1].

Основні поселення волості
  • Бережці — колишнє власницьке село при річці Іква за 10 верст від повітового міста; волосне правління; 420 осіб, 46 двори, православна церква, католицька каплиця, синагога, постоялий будинок, 7 лавок, 5 ярмарок, 2 водяних млини, винокурний завод.
  • Двірець — колишнє державне село при річці Іква, 268 осіб, 35 дворів, каплиця.
  • Дунаїв — колишнє державне село при річці Іква, 410 осіб, 49 дворів, православна церква, каплиця, школа, постоялий будинок.
  • Жолоби — колишнє державне село, 750 осіб, 93 двори, православна церква, каплиця, школа, 2 постоялих будинки.
  • Комарівка — колишнє власницьке село, при струмкові, 745 осіб, 93 двори, православна церква, постоялий будинок, млин.
  • Кімнатка — колишнє власницьке село, 380 осіб, 41 двір, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
  • Куликів — колишнє власницьке село при річці Іква, 280 осіб, 42 двори, православна церква.
  • Млинівці — колишнє державне село при річці Іква, 195 осіб, 23 двори, православна церква, 2 водяних млини.
  • Підлісці — колишнє державне село, за 2 версти від річки Іква, 374 особи, 49 двори, каплиця, школа.
  • Рудка — колишнє державне село, 420 осіб, 55 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, млин.

Історія

Волость існувала з ХІХ ст. по 1920 р. у складі Кременецького повіту Волинської губернії. 18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. З 1921 по 1939 роки волость існувала як ґміна Бережці Кременецького повіту Волинського воєводства в тих же межах, що й до 1920 року. В 1921 р. волость налічувала 13 797 жителів (13 351 православний, 177 римо-католиків, 1 євангеліст і 88 юдеїв), складалася з 61 населеного пункту[2]:

Польською окупаційною владою інтенсивно велося будівництво польських колоній і переселення поляків на територію ґміни.

1 жовтня 1933 р. у ґміну Бережці включені з ліквідованої ґміни Білокриниця села Колосово, Шпиколоси і Сапанів та поселення Підвисоке, натомість передані до ґміни Почаїв села Валігури, Комарівка і хутір Дунаївщина з села Дунаїв.[3]

На 1936 рік гміна складалася з 23 громад[4]:

  1. Бережці — містечко: Бережці;
  2. Бережці — село: Бережці та хутори: Бережці, Хотівка, Філики, Королівський Міст, Мочули, Підгора і Підгостра;
  3. Богданівка — село: Богданівка та хутір: Бондарі;
  4. Дунаїв — село: Дунаїв та хутори: Духів, Панасюки, Петруки, Плетюки, Зайці й Залісся;
  5. Хотівка — село: Хотівка;
  6. Двірець — села: Двірець і Червона;
  7. Гаї — село: Гаї та хутори: Хмелі, Дедереші, Філики, Ковалики, Мидлики, Олексюки, Рудники, Росоли, Срулі й Тригуби;
  8. Града — село: Града та хутір: Березина;
  9. Кімнатка — село: Кімнатка;
  10. Колосова — село: Колосова;
  11. Новий Кокорів — село: Новий Кокорів та хутори: Королівщина і Лищуки;
  12. Старий Кокорів — село: Старий Кокорів та хутори: Кушелівка і Весела;
  13. Куликів — село: Куликів та хутори: Рудечка, Соснина і Зарослі;
  14. Хрести — село: Хрести та хутори: Свяхи, Гаврили, Гамери, Яківці, Мисики, Мокре, Синяки й Устини;
  15. Млинівці — село: Млинівці;
  16. Попівці — село: Попівці та хутори: Хатки і Дубина;
  17. Підлісці — село: Підлісці;
  18. Рудка — село: Рудка;
  19. Сапанів — село: Сапанів та хутори: Порхаівка і Жирівка;
  20. Шпиколоси — село: Шпиколоси;
  21. Савчиці — село: Савчиці та хутір: Урля;
  22. Зелена — село: Зелена;
  23. Жолоби — село: Жолоби та хутори: Боцюки, Діброва, Геляни, Ярмошуки, Підвисоке і Вознюки.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням районів.

Джерела

Посилання
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej: Т. IX: Województwo Wołyńskie / Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. — Warszawa, 1923. — 100 s. (пол.)
  3. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 sierpnia 1933 r. w sprawie zmiany granic miasta Krzemieńca i gmin wiejskich w powiecie krzemienieckim, województwie wołyńskiem. (пол.)
  4. Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 40-41 Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine. (пол.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.