Березенська волость
Березенська волость — адміністративно-територіальна одиниця Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Березне.
Березенська волость | ||||
Центр | Березне | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 56 893 (1885) | |||
Населення | 10 980 осіб (1885) | |||
Густота | 17.7 осіб / км² | |||
Наступники | ґміна Березне |
Станом на 1885 рік складалася з 19 поселень, 16 сільських громад. Населення — 10980 осіб (5115 чоловічої статі та 5865 — жіночої), 730 дворових господарства[1].
Основні поселення волості:
- Березне — колишнє власницьке містечко при річці Случ за 70 верст від повітового міста, 1012 осіб, 115 дворів; волосне правління; православна церква, костел, католицька каплиця, синагога, 3 єврейських молитовних будинки, школа, богадільня, 82 лавки. За 4 версти — цегельний завод. За 13 верст — винокурний завод із водяним млином. За 13 верст — смолоскипидарний завод.
- Білашівка — колишнє власницьке село, 486 осіб, 59 дворів, православна церква, водяний млин, вітряк.
- Вітковичі — колишнє власницьке село при річці Случ, 510 осіб, 50 дворів, водяний млин.
- Городище — колишнє власницьке село при річці Случ, 503 особи, 63 двори, водяний млин.
- Князь-Село — колишнє власницьке село при річці Случ, 377 осіб, 36 дворів, православна церква.
- Поляни — колишнє власницьке село при річці Мутвиця, 569 осіб, 59 дворів, православна церква, водяний млин, вітряк.
- Сільце — колишнє власницьке село при річці Случ, 330 осіб, 40 дворів, православна церква, водяний млин.
Під владою Польщі
Гміна Березне | |
1921-1939 | |
Воєводство | Волинське |
---|---|
Повіт | Рівненський, Костопільський |
Адмінцентр гміни | Березне |
Тип гміни | Сільська |
Громади | 42 |
18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. Волость продовжувала існувати як ґміна Березне Луцького повіту Волинського воєводства в тих же межах, що й за Російської імперії та Української держави.
1 січня 1925 року ґміну вилучено з Рівненського повіту і включено до Костопільського.[2]
Розпорядженням міністра внутрішніх справ 27 жовтня 1933 р. розширено територію міста Березне шляхом вилучення з сільської ґміни Березне передмістя Березне, передмістя Сільце і маєтку Липки та включення їх до міста[3].
Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 42 громад[4]:
- Антонівка — колонії: Антонівка, Лисуха, Молодичі й Шури;
- Білашівка — село: Білашівка, селище: Острижі та хутори: Костельний Хутір і Медвеже;
- Білка — село: Білка та хутори: Пилипівка і Шиманиха;
- Богуші — село: Богуші;
- Борок-Кути — колонія: Борок-Кути;
- Бронне — село: Бронне та гаївка: Заставище;
- Голубне — село: Голубне;
- Городище — село: Городище;
- Ільники — колонія: Ільники;
- Яблунне — село: Яблунне та урочища: Деражне і Занакут;
- Яринівка — село: Яринівка та колонії: Дубрівка і Паньова;
- Кадобище — колонія: Кадобище;
- Кам'янка — село: Кам'янка;
- Карачун — колонія: Карачун та гаївки: Хлівна, Ярунь, Малушка і Половиця;
- Князьсело — село: Князь-Село та лісничівка: Брищі;
- Крешів — колонія: Крешів та хутір: Зауголля;
- Купля-Мала — колонія: Купля-Мала;
- Купля-Велика — колонія: Купля-Велика;
- Кургани — колонії: Кургани і Очеретянка;
- Липники — колонія: Липники та урочища: Липники і Колодне;
- Лизяна — село: Лизяна;
- Лінчин — село: Лінчин та хутори: Рибче і За Шурою;
- Майдан-Моквинський — колонія: Майдан-Моквинський;
- Малинськ — колонія: Малинськ, гаївка: Ямське та урочища: Нінятка, Стара-Смолярня й Уйма;
- Михалин — село: Михалин та гаївка: Хомини-Острівки;
- Молодянівка — колонія: Молодянівка;
- Моквин — село: Моквин;
- Наталія — колонія: Наталія;
- Орлівка — село: Орлівка;
- Поляни — село: Поляни, колонія: Поляни, лісничівка: Борсуки та урочище: Мокре;
- Рудня-Бобрівська — колонія: Рудня-Бобрівська, гаївки: Березьниця, Храпачів, Хвойники і Сукуватий-Город та лісничівка: Лісничівка;
- Рудня-Княжсільська — колонія: Рудня-Княжсільська;
- Рудня Лечинська — колонія: Рудня Лечинська, хутори: Хвастів і Глинне, гаївки: Чортория, Роботичі й За Ліском;
- Сарківка — колонія: Сарківка;
- Синяківка — колонія: Синяківка;
- Теклівка — село: Теклівка, фільварки: Чорниха, Лукавка і Журне та хутори: Дроздиха і Снівне;
- Тишиця — село: Тишиця;
- Великеполе — колонії: Великеполе, Груша, Ягідне і Сніжкове;
- Вітковичі — село: Вітковичі та фільварки: Бір, Підхатинка і Верба;
- Залісся — колонія: Залісся;
- Замостище — колонії: Замостище й Малі-Замостищі;
- Зарічка — колонія: Зарічка.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Березнівського району.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 lipca 1924 r. w sprawie podziału powiatu rówieńskiego na dwie jednostki administracyjne i kreowania powiatu kostopolskiego tudzież regulacji granic powiatów: rówieńskiego, dubnowskiego, łuckiego, ostrogskiego, krzemienieckiego i horochowskiego. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 października 1933 r. o zmianie granic miasta Bereźne w powiecie kostopolskim, województwie wołyńskiem. (пол.)
- Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 18-19 Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine. (пол.)